12 листопада 2015 року м. Київ К/800/40243/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Олендера І.Я.
за участю секретаря судового засідання: Міщенко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2012 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року
у справі № 2а-19562/11/2670
за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»
до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року, адміністративний позов Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» (далі - ДП з ІІ «Сантрейд»; позивач) до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - МГУ Міндоходів - ЦО з ОВП; відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000494040 від 22 липня 2011 року. Присуджено на користь ДП з ІІ «Сантрейд» судовий збір у розмірі 28,23 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань МГУ Міндоходів - ЦО з ОВП.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, МГУ Міндоходів - ЦО з ОВП, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2012 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами МГУ Міндоходів - ЦО з ОВП на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) та постанови старшого слідчого слідчого відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 21 квітня 2011 року у кримінальній справі № 56-2659 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП з ІІ «Сантрейд» з питань повноти декларування податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Сібаріт ЛТД» за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт № 525/40-40/25394566 від 07 липня 2011 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України у зв'язку з неправомірним формуванням витрат при придбанні зернових (соняшника, ріпаку, пшениці, ячменю) у ТОВ «Сібаріт ЛТД» за нікчемними правочинами.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000494040 від 22 липня 2011 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 45 624 585,00 грн. (36 499 668,00 грн. - основний платіж, 9 124 917,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Надаючи оцінку правомірності прийняття названого акту індивідуальної дії, слід враховувати, що згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Разом з тим, згідно з вимогами пункту 58.4 статті 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що матеріали позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Водночас, враховуючи те, що на момент складання оскаржуваного акту індивідуальної дії у відповідача не було відомостей щодо прийняття судом рішення у кримінальній справі № 56-2659, порушеній за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Горнер» та підробки реєстраційних документів, за ознаками складів злочинів, передбачених частиною 1 статті 205, частиною 2 статті 358 Кримінального кодексу України, податкове повідомлення-рішення № 0000494040 від 22 липня 2011 року цілком обґрунтовано скасовано попередніми судовими інстанціями.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2012 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Олендер І.Я.