19 листопада 2015 року Справа № 876/4315/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Гудима Л.Я., Макарика В.Я,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року у справі за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Державне підприємство «Львіввугілля» (далі - ДП «Львіввугілля») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000390802/212 від 26.04.2012 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000390802/212 від 26 квітня 2012 року, винесеного Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби.
Із таким судовим рішенням не погодилася СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову - про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що притягнення ДП «Львіввугілля» до відповідальності за порушення правил сплати (перерахування) податків є безпідставним, оскільки Податковий кодекс України не містить норм, які б регулювали порядок сплати державними підприємствами частини чистого прибутку, що підлягає сплаті за результатами щоквартальної фінансово-господарської діляльності. Однак, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) визначено, що контроль за справлянням надходжень до бюджету по коду бюджетної класифікації 21010000 «частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та ї об'єдань, що вилучається до бюджету, та дивіденди (доход) нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств у статутних капіталах яких є державна власність» покладено на Державну податкову службу та Державну фінансову інспекцію за результатами ревізій та перевірок. Згідно пункту 2 Порядку відрахування до Державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємства. Податковою інспекцією було проведено перевірку ДП «Львіввугілля» і встановлено, що це підприємство 21 березня 2011 року подало розрахунок чистого прибутку, що підлягає сплаті до Державного бюджету за результатами діяльності у 2010 році, у якому визначено суму чистого прибутку в розмірі 47398000 грн., 7 червня 2011 року подало розрахунок на суму 50758525 грн.. Перевіркою встановлено заниження нарахування частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до Державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2010 рік на суму 7613779 грн., а саме ДП «Львіввугілля» невірно визначено ставку чистого прибутку за 2010 рік 15 %, тоді як згідо ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» застосовується ставка 30%. У відповідності до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України СДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення із нарахуванням фінансових санкцій. Таке рішення прийнято в межах компетенції та на підставі чинного законодавства.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу та зазначив, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою.
Судом апеляційної інстанції було здійснено заміну відповідача у зв'язку з реорганізацією на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у місті Львові міжрегіонального головного управління Міндоходів.
У судовому засіданні представник апелянта Антонюк І.Б. підтримав апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені.
Представник позивача Хробак Г.В. зауважила, що податковий орган безпідставно прийняв податкове повідомлення-рішення щодо частини чистого прибутку, адже це зобов'язання не є податковим і послалася на практику Вищого адміністративного суду України у справах цієї категорії між тими ж суб'єктами.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ДП «Львіввугілля» 17.01.2003 року зареєстроване Сокальською районною державною адміністрацією Львівської області як юридична особа.
У період з 20 грудня 2011 року по 07 березня 2012 року посадовими особами ДПУ у Львівській області проведена планова виїзна перевірка ДП «Львіввугілля» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2011 року.
За результатами перевірки складений акт № 57/2-1006/32323256 від 30 березня 2012 року (далі - акт перевірки).
Згідно цього акту перевіркою встановлено, що 21 березня 2011 року ДП «Львіввугілля» подало ДПІ у м. Львові Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2010 році, відповідно до якого визначено суму чистого прибутку в розмірі 47398000 грн. 07 червня 2011 року ДП «Львіввугілля» подало ДПІ у м. Львові Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2010 році, відповідно до якого визначено суму чистого прибутку в розмірі 50758525 грн.
Податковий орган дійшов висновку про порушення ДП «Львіввугілля» вимог ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»; п. 1 Постанови КМУ від 21 липня 2010 року № 610 «Про порядок відрахування у 2010 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), ДП «Львіввугілля» та заниження нарахування частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2010 рік на суму 7613779 грн. Так, податковий орган встановив, що підприємсто визначило суму зобов'язання з 15 % ставки, в той час як підлягала застосуванню 30 % ставка.
26 квітня 2012 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000390802/212, яким збільшено суму грошового зобов'язання ДП «Львіввугілля» за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій державних унітарних підприємств в розмірі 9517223,75 грн. (в тому числі за основним платежем - 7613779,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1903444,75 грн.).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність цього рішення з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України від 21.09.2006 р. N 185-V «Про управління об'єктами державної власності» державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», а також державних підприємств «Міжнародний дитячий центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України:
• у розмірі 30 відсотків - державні унітарні підприємства, що є суб'єктами природних монополій, та державні унітарні підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень;
• у розмірі 15 відсотків - інші державні унітарні підприємства.
Згідно ч. 13 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України належить, зокрема, частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонам ДП «Львіввугілля» є державним унітарним підприємством.
Згідно акту перевірки № 57/2-1006/32323256 від 30 березня 2012 року податковим органом встановлено, що у 2010 році плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищував 50 мільйонів гривень.
Ця обставина позивачем не запречувалася і не спростована.
Саме тому податковий орган донарахував позивачу суму чистого прибутку, що підлягає сплаті до бюджету.
Однак, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, прийявши податкове повідомлення-рішення про донарахування частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до бюджету, діяв неправомірно.
Така правова позиція є правильною, враховуючи наступне.
Згідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, визначає їх вичерпний перелік, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 6 Кодексу надано визначення понять «податок» та «збір». Так, податок - це обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платника податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Статтями 9 та 10 Кодексу визначено вичерпний перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів.
До загальнодержавних належать такі податки та збори: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; збір за першу реєстрацію транспортного засобу; екологічний податок; рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; плата за користування надрами; плата за землю; збір за користування радіочастотним ресурсом України; збір за спеціальне використання води;
збір за спеціальне використання лісових ресурсів; фіксований сільськогосподарський податок; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; мито; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (ст. 9 Податкового кодексу України).
До місцевих податків та зборів належать: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; єдиний податок; збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір (ст. 10 Податкового кодексу України).
З аналізу вказаних вище норм вбачається, що в переліку загальнодержавних податків (зборів), встановлених у статях 9 та 10 Податкового кодексу України, відсутній такий податок (збір) як «частина чистого прибутку (доходу)».
Отже, за Податковим Кодексом України «частина чистого прибутку (доходу)» не є податковим платежем.
Статтею 40 Кодексу встановлено, що розділ II визначає порядок адміністрування податків і зборів, визначених у розділі I цього Кодексу, а також контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи.
Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями визначений постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. N 138 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 3 Порядку, що затверджений Постановою N 138, частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства (Наказ N 1213).
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) (Наказ N 285) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств (Наказ N 1213).
Наказом ДПА України від 16.05.2011 року N 285 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями» (Форма N 285), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.05.2011 р. за N 346/19381, затверджено форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (Наказ N 285) (Розрахунок).
Таким чином, порядок сплати частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України, а форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджетів за результатами щоквартальної діяльності встановлюється ДПС України.
Разом з тим, зобов'язання підприємства сплатити частину чистого прибутку до Державного бюджету не є податковим зобов'язанням, а тому його донарахування із застосуванням фінансових санкцій податковим органом у податковому повідомленні-рішенні є протиправним.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду немає.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року у справі № 2а-8123/12/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді Л.Я. Гудим
В.Я. Макарик
Повиний текст виготовлено 23 листопада 2015 року.