10 листопада 2015 року м. Київ К/800/33236/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Загороднього А.Ф.,
суддів: Заїки М.М., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року
у справі № 804/6/15
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просила скасувати податкове повідомлення рішення від 25 червня 2014 року № 10286 про визнання податкового зобов'язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» на суму 13 322,05 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 25 червня 2014 року №10286.
У касаційній скарзі, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25 червня 2014 року ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відносно фізичної особи ОСОБА_1 прийнято податкове повідомлення-рішення №10286-15, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» на загальну суму 13 322,05 грн.
За наслідками оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2014 року №10286-15 - без змін.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до статті 269 Податкового Кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.
Статтею 270 Податкового Кодексу України передбачено, що об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно з пунктом 286.6 статті 286 цього Кодексу за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території, належної кожному з таких осіб.
Аналізуючи викладене, особа має сплачуватися земельний податок, який вираховується контролюючим органом з урахуванням площі земельної ділянки під належними їй будівлями та спорудами з урахуванням прибудинкової території, належної кожному з таких осіб та встановленої для даної ділянки нормативно-грошової оцінки.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 (одна друга) частини нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1.
Згідно з Технічним паспортом на виробничий будинок (не житлові будівлі та споруди) по АДРЕСА_1 м. Дніпропетровськ (розмір частки власності за ОСОБА_1 1/2) загальна площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 - 3408м., тобто під будівлями які належать на праві власності ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка площею - 1704 м.
Таким чином, дані які зазначені в технічному паспорті охоплюють весь спектр будівель та приміщень, отже становлять єдиний комплекс майна власником якого є не тільки ОСОБА_1, як власниця Ѕ частини майна, а й інший власник, який володіє іншою Ѕ частиною майна.
Наведене свідчить про неправомірне нарахування позивачу земельного податку із розрахунку загальної площі земельної ділянки по АДРЕСА_1 м. Дніпропетровська, з огляду на те, що розраховуючи земельний податок податковий орган має використовувати дані Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку частки земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, тобто під належними саме ОСОБА_1 будівлями та спорудами.
Крім того, відомості з Державного земельного кадастру, датовані 05 травня 2006 року за вих. №7006, є помилковими оскільки інформація в них дійсна лише протягом 2006 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 25 червня 2014 року №10286.
Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді М.М. Заїка
С.С. Пасічник