"10" листопада 2015 р. м. Київ К/800/36087/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Загороднього А.Ф.,
суддів: Заїки М.М., Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року
у справі № 821/372/15-а
за позовом Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Югтранс»
про стягнення коштів за податковим боргом, -
встановив:
Новокаховська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області звернулась до суду з позовом до ТОВ «Компанія «Югтранс», в якому просила стягнути суму коштів за податковим боргом з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 125 588 грн. в дохід місцевого бюджету Нова Каховка.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Компанія «Югтранс» суму коштів за податковим боргом з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 125 588 грн. в дохід місцевого бюджету м. Нова Каховка.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Новокаховська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно поданих ТОВ «Компанія «Югтранс» до Новокаховської ОДПІ податкових розрахунків сум доходу, нарахованих на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) за І квартал 2014 на суму 45 733,39 грн., за ІІ квартал 2014, з урахуванням уточнюючого розрахунку за ІІ квартал у сумі 318,56 грн., - 47 003,19 грн., за ІІІ квартал 2014 на суму 32 851,42 грн., загальна сума утриманого податку з доходів фізичних осіб складає 125 588 грн. Доказів перерахування утриманого податку до бюджету відповідач суду не надав.
Судом першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що ТОВ «Компанія «Югтранс» заборгованість не погашена, при цьому, оскільки відповідачу у 2004 році надсилались податкові вимоги, і з цього часу відповідач був постійним боржником, у позивача відсутня необхідність повторно направляти податкову вимогу.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позивачем обрано невідповідний спосіб захисту та невідповідна форма звернення до суду за таким захистом, виходячи з того, що лише в разі відмови в прийнятті подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України заявник має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає таке рішення суду апеляційної інстанції помилковим та таким, що винесене з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, згідно пункту 3 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення грошових коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 3 частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що порядок розгляду стягнення податкового боргу з рахунків передбачає звернення податкового органу з поданням в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, і відповідно, лише в разі відмови в прийнятті подання заявник має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, оскільки наведені положення Податкового кодексу України не встановлюють імперативної умови звернення в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України як обов'язкової підстави для подання позову про стягнення податкового боргу для розгляду в загальному порядку позовного провадження.
Отже, податковий орган правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу, проте суд касаційної інстанції вирішити спір по суті позбавлений можливості, оскільки необхідно дослідити питання розміру податкового боргу та його статус.
Враховуючи положення частин другої, четвертої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, межі перегляду судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції встановлені частиною першою статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на недотримання судом апеляційної інстанції вимог щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення апеляційного суду, із направленням справи до цього суду на новий судовий розгляд.
При новому розгляді суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права та надати належну правову оцінку обставинам у справі.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді М.М. Заїка
С.С. Пасічник
.