10 листопада 2015 року м. Київ К/800/29188/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Загороднього А.Ф.,
суддів: Заїки М.М., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року
у справі № 2а-10205/10/1370
за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області
до ОСОБА_1
третя особа: Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області
про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, -
встановив:
ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, третя особа: ДАІ ГУ МВС України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 50 220 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року, в задоволенні позову ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області відмовлено.
ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подала касаційну скаргу в якій посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 30 квітня 2009 року Львівським ВРЕР ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області на ім'я ОСОБА_1 здійснено першу реєстрацію в Україні транспортних засобів марки MERCEDES-BENZ (державний номерний знак НОМЕР_1) 1996 року випуску, та 06 червня 2009 року автомобіль марки MERCEDES-BENZ (державний номерний знак НОМЕР_2) 2000 року випуску.
Відповідно до розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що підлягає сплаті відповідачем під час здійснення першої реєстрації вказаного транспортного засобу в Україні, сума податку становить 50 220 грн.
Згідно листа ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 08 жовтня 2010 року № 27185/9/19-023, кошти по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 50 220 грн. від ОСОБА_1 до бюджету не надходили.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні транспортні засоби, які відповідно до вимог статті 2 цього Закону, є об'єктами оподаткування.
Вимогами статті 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» визначено, що перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Згідно частини 4 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Частиною 6 цієї статті Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» передбачено, що у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.
Статтею 7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» передбачено, що у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до пункту 8 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» в редакції, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371, державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Таким чином, з аналізу норми чинного законодавства вбачається, що ніхто не може здійснити державну реєстрацією транспортного засобу без попередньої сплати за нього податку з власників транспортних засобів.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року № 2а-2244/11/1370 у справі за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, треті особи: ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації автомобілів, визнано протиправними дії УДАІ ГУ МВС України у Львівській області щодо першої державної реєстрації на ОСОБА_1 30 квітня 2009 року автомобіля марки Mercedes Benz Sprinter 412 з об'ємом двигуна 2874 куб. см. 1996 року випуску за державним номерним знаком НОМЕР_2 та 06 червня 2009 року автомобіля марки Mercedes Benz Vito 108 CDI з об'ємом двигуна 2148 куб. см. 2000 року випуску за державним номерним знаком НОМЕР_3. Скасовано першу державну реєстрацію на ОСОБА_1 здійснену 30 квітня 2009 року автомобіля марки Mercedes Benz Sprinter 412 з об'ємом двигуна 2874 куб. см. 1996 року випуску за державним номерним знаком НОМЕР_2 та 06 червня 2009 року автомобіля марки Mercedes Benz Vito 108 CDI з об'ємом двигуна 2148 куб. см. 2000 року випуску за державним номерним знаком НОМЕР_3.
Також, згідно висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України у Львівській області від 13 червня 2014 року № 6/348, підписи від імені ОСОБА_1 у заяві на реєстрацію транспортного засобу від 30 квітня 2009 року за № 1632, у заяві на реєстрацію транспортного засобу від 06 травня 2009 року за № 1632 у графі «Заявник» та у накладній від 06 травня 2009 року № 63702 у графі «Отримав» - виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність законних підстав для стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів за умови недоведення податковим органом належними та допустимими доказами обставин та підстав виникнення у відповідача податкового зобов'язання.
Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області відхилити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді М.М. Заїка
С.С. Пасічник