Справа № 822/2208/15
Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О. Л.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
19 листопада 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Майданюк Я.Л.,
представника позивача: Сурника М. О.,
представника відповідача: Мєлєкєсцева О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України до Кам'янець-Подільської міської лікарні №1 про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,
В червні 2016 року Хмельницька митниця ДФС звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янець-Подільської лікарні № 1 в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просила: зобов'язати відповідача виконати протокол № 26/ГД-2946/К засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 19.08.2010 року щодо знищення лікарських засобів, отриманих в якості гуманітарної допомоги з Республіки Польща, за умови дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2000 № 728; зобов'язати відповідача здійснити фінансування витрат, пов'язаних із знищенням неякісних та непридатних до споживання товарів гуманітарної допомоги, розміщених на складі митниці згідно актів прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 01.04.2010 № 9 та № 10; стягнути з відповідача на користь Хмельницької митниці ДФС 139867,88 грн. витрат на зберігання на складі митниці товарів гуманітарної допомоги, розміщених на складі митниці згідно актів прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 01.04.2010 року № 9 та № 10.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 року, позовну заяву за період з 01.04.2010 року по 06.12.2014 року залишено без розгляду.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, однак зазначив, що даний спір не підлягає розглядає в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження за апеляційною скаргою Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України до Кам'янець-Подільської міської лікарні №1 про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів - закрити, зважаючи на наступне.
Відповідно до матеріалів справи, 01.04.2010 року за заявою головного лікаря Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 на складі Хмельницької митниці розміщено дезинфікуючі та лікарські засоби на загальну суму 315409,20 грн., отримані з Республіки Польща в якості гуманітарної допомоги відповідно до актів прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 01.04.2010 року № 9 та № 10.
У зв'язку з відсутністю дозволів Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України на ввезення незареєстрованих на території товарів України лікарських засобів митне оформлення Товару не здійснено.
Термін зберігання товару на складі митниці закінчився 01.07.2010 року, а термін його придатності - в 2011 році.
Відповідно до п.12 протоколу № 26/ГД-2946/К засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 19.08.2010 року дозволено знищення лікарських засобів, отриманих в якості гуманітарної допомоги з Республіки Польща, за умови дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2000 року № 728.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача як отримувача гуманітарної допомоги щодо знищення товару, що підтверджується листами від 23.06.2010 року № 10/1-08-3126, від 20.10.2010 року № 10/1-08-5545, від 22.07.2011 року № 10/1-08/4500, від 25.10.2012 року № 10/1-08/6256, від 11.04.2013 року № 10/1-08-2119, однак на теперішній час товар не знищено.
За період зберігання товару з 01.04.2010 року по 02.07.2015 року на митному складі на підставі Порядку № 731 позивач визначив розмір витрат, понесених митницею, на зберігання в розмірі 180753,96 грн. Позивачем сплачено: 40886,08 грн.: 10895,02 грн. - 22.12.2010 року; 14914,52 грн. - 09.12.2011 року; 15076,64 грн. - 29.12.2012 року.
Так, апеляційним переглядом встановлено, що спір у справі виник з приводу стягнення коштів на підставі Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Мінфіну від 15.06.2012 року №731 та необхідності фінансування витрат, пов'язаних із знищенням неякісних та непридатних до споживання товарів гуманітарної допомоги, розміщених на складі Митниці згідно актів прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 01.04.2010 року №9 та №10.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод, та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В свою чергу, під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.
Згідно із ч.2 ст.4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Частина 1 та 2 статті 17 КАС України визначають, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму; на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач; суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Так, аналіз припису наведених норм дає підстави для висновку, що адміністративними судами можуть розглядатися спори за позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України та з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління.
Однак з позовної заяви вбачається, що спір у справі виник з приводу стягнення коштів на підставі Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Мінфіну від 15.06.2012 року №731 та необхідності виконання протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги щодо знищення лікарських засобів та необхідності фінансування витрат, пов'язаних із їхнім знищенням.
Відповідно до п. 1 розділу I « Загальні положення» Порядок визначає механізм відшкодування витрат митних органів за зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених в частині шостій статті 239 Митного кодексу України, на складах митних органів .
Згідно до п.1 розділу V «Облік і використання отриманих відшкодувань», кошти, отримані як відшкодування витрат митного органу за зберігання товарів, транспортних засобів, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки митних органів, відкриті в органах Державної казначейської служби України.
Тобто між сторонами існує спір про стягнення коштів на підставі Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Мінфіну від 15.06.2012 року №731, що виключає розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, спір щодо стягнення з юридичної особи суми у відшкодування витрат митних органів на зберігання на складі митного органу лікарських засобів законодавцем не віднесено до вичерпного переліку підстав, визначених КАС України, що надають право суб'єкту владних повноважень на звернення з адміністративним позовом.
Отже, спірні правовідносини не є публічно-правовими і, як наслідок, вирішення такої категорії спорів не регулюється приписами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, з урахуванням характеру спірних правовідносин, суб'єктного складу сторін у справі та предмету спору, суд зазначає, що дана справа не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.
Встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не враховано підвідомчість спору, а тому рішення суду першої інстанції є таким, що підлягає скасування.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Зважаючи на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з закриттям провадження по даній справі.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року скасувати, а провадження у справі за позовом Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України до Кам'янець-Подільської міської лікарні №1 про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів закрити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 23 листопада 2015 року.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Боровицький О. А.
Сапальова Т.В.