18 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5621/15
Категорія: 11.1 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого - судді Скрипченка В.О.,
суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,
відповідача Савицького В.А., діючого одночасно як представник Чванкіна С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до голови Київського районного суду міста Одеси Чванкіна Сергія Анатолійовича, керівника апарату Київського районного суду міста Одеси Савицького Віталія Анатолійовича про визнання бездіяльності протиправною,-
04 вересня 2015 року Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі - ПАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця») звернулося до суду з адміністративним позовом до голови Київського районного суду міста Одеси Чванкіна Сергія Анатолійовича, керівника апарату Київського районного суду міста Одеси Савицького Віталія Анатолійовича, в якому просило визнати протиправною бездіяльність голови Київського районного суду міста Одеси Чванкіна Сергія Анатолійовича, яка полягає в невжитті заходів щодо направлення у встановлений законодавством України строк до Апеляційного суду Одеської області поданої 05 червня 2015 року ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.12.2007 року та на додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2008 року у справі №2-7634/07 за позовом ОСОБА_3 до Підприємства «Санаторій «Фонтан» Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності; визнати протиправною бездіяльність голови Київського районного суду міста Одеси Чванкіна Сергія Анатолійовича, яка полягає у затягуванні розгляду справи №520/9591/15-ц про відновлення втраченого провадження по цивільній справі №2-7634/07 за позовною заявою ОСОБА_3 до Підприємства «Санаторій «Фонтан» Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності; визнати протиправною бездіяльність керівника апарату Київського районного суду міста Одеси Савицького Віталія Анатолійовича, яка полягає в невжитті заходів щодо направлення у встановлений законодавством України строк до Апеляційного суду Одеської області поданої 05 червня 2015 року Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.12.2007 року та на додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2008 року у справі №2-7634/07 за позовом ОСОБА_3 до Підприємства «Санаторій «Фонтан» Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності; визнати протиправною бездіяльність керівника апарату Київського районного суду міста Одеси Савицького Віталія Анатолійовича, яка полягає у затягуванні розгляду справи №520/9591/15-ц про відновлення втраченого провадження по цивільній справі №2-7634/07 за позовною заявою ОСОБА_3 до Підприємства «Санаторій «Фонтан» Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» відмовлено.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ПАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти ухвалу, якою матеріали адміністративної справи №815/5621/15 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідачі надали до апеляційного суду заперечення, у яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї відповідача Савицького В.А., діючого одночасно як представник Чванкіна С.А., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження, оскільки зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України).
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1)спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2)спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3)спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4)спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи
визнання нечинними адміністративних договорів;
5)спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6)спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Коло осіб, які можуть бути сторонами в адміністративному процесі визначено статтею 50 КАС України.
Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
Виходячи з приписів зазначених правових норм, звернення із окремим позовом до суду першої інстанції з питань оскарження актів і дій суддів або судів, які стосуються правосуддя, неможливий, оскільки перевірка процесуальної діяльності судді в іншій спосіб ніж шляхом оскарження судових рішень в інстанційному порядку є неприпустимою та такою, що порушує встановлені в державі принципи правосуддя.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів», у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 КАС України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються у порядку, визначеному процесуальними законами.
Аналогічну позицію було викладено у п. 22 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів».
Дії суду першої інстанції з надіслання апеляційної скарги разом зі справою до суду апеляційної інстанції, як правильно зазначає позивач, врегульовані ч. 2 ст. 296 ЦПК України. Дана процесуальна норма розміщена у главі 1 (Апеляційне провадження) розділу V (Перегляд судових рішень) Цивільного процесуального кодексу України.
Дії суду з розгляду питання відновлення втраченого судового провадженні врегульовані розділом IX (Відновлення втраченого судового провадження) Цивільного процесуального кодексу України (ст.ст. 402-409 Кодексу).
Системний аналіз зазначених норм законів дає підстави вважати, що дії суду (судді) як при апеляційному оскарженні судового рішення, так і при відновленні втраченого судового провадження, є процесуальними діями, врегульованими відповідним процесуальним законом, і оскаржуються в порядку, визначеному процесуальним законодавством, або, за наявності передбачених ст. 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підстав, у порядку, визначеному цим Законом.
Тому, враховуючи приписи КАС України, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів щодо апеляційного провадження та щодо відновлення втраченого судового провадження не належать до сфери управлінської діяльності. Тобто такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З позовної заяви та доданих матеріалів вбачається, що позивач звернувся із адміністративним позовом до голови Київського районного суду міста Одеси Чванкіна Сергія Анатолійовича, керівника апарату Київського районного суду міста Одеси Савицького Віталія Анатолійовича, які не належать до сфери управлінської діяльності.
За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для відкриття провадження у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» є правильним та таким, що відповідає нормам чинного процесуального закону.
Виходячи з викладеного, судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що ухвала підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини та не допустив порушень норм процесуального права при вирішенні питання, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.
Відтак, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.
Головуючий В.О.Скрипченко
Суддя О.С.Золотніков
Суддя Ю.В.Осіпов