17 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/564/15
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого - Милосердного М.М.,
суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,
при секретарі - Тропанець О.В.,
за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державного архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про скасування рішення,
У липні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування припису від 08.06.12 р. № 135 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржений припис був винесений безпідставно, оскільки позивач зерносховище не будувала, не експлуатує його, та цей об'єкт нерухомого майна їй не належить.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, суд визнав протиправним та скасував припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області від 08.06.12 р. № 135.
Не погоджуючись з постановою суду, начальником Управління Державного архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 червня 2012 року на підставі вимоги прокуратури Миколаївської області від 29.03.12 р. № (15)05/3-124, звернення Державної податкової служби у Миколаївській області від 23.03.12 № 631/9/26-503, посадовою особою Інспекції у присутності уповноваженої особи позивача - ОСОБА_3 проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил на об'єкті "Будівництво зерносховища за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, с. Чаусове Друге" (далі - Об'єкт).
За результатами перевірки складено акт від 07.06.2012р., яким встановлено, що на земельній ділянці в с. Часове Друге Первомайського району, Миколаївської області (об'єкту адреса органом місцевого самоврядування не присвоєна) громадянка ОСОБА_1 збудувала в 2006 році зерносховище і під'їзд до нього.
Будівля зерносховища має розміри 240м х 48м х 12м, на бетонних фундаментах, збудована із металевого профілю та з внутрішньої сторони стіни обладнані шлакоблоками на висоту 2,0 м, перекриття - металеві. Відповідно до ДБН.В. 1.2-14-2009, ДБН А.2.2-3-2004, будівля має III категорію складності. На час перевірки зерносховище експлуатувалося.
При проведенні перевірки, уповноваженою особою ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надано Державний акт на право приватної власності на землю (земельна ділянка розташована на території Ленінської сільської ради за невизначеною адресою), виданий Ленінською сільською радою Первомайського району Миколаївської області від 16.06.2000, зареєстрованого за № 315, площею 1753,97 га та проектна документація РП № 101-2002р. "Зернохранилище на 16 тыс. тон зерна в с. Чаусово Два Первомайского района Николаевской областе", виготовлена ПП "Елеватормелькспорт", згідно з якою замовником будівництва є ТОВ "Регламент" (попередній власник землі). Іншої проектної документації на будівництво зерносховища не надано. Документів, які дають право на будівництво зерносховища за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, с. Чаусове Друге, та підтверджують його готовність до експлуатації (введення в експлуатацію) також не надано.
На час проведення перевірки було встановлено, що зерносховище за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, с. Чаусове Друге, експлуатується без прийняття в експлуатацію у порядку, встановленому законодавством України, що є порушенням п. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
На виконання п. п. 13, 18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.11 № 553 (далі - Порядок № 553), акт перевірки від 07.06.12 наданий для ознайомлення представнику Позивача ОСОБА_3, присутньому при перевірці.
При ознайомленні з актом перевірки від 07.06.12 представник позивача ОСОБА_3 у графі "Зауваження щодо здійснення перевірки" послався на лист до Інспекції від 30.05.12 р.
У зв'язку з порушенням позивачем вимог п. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", головним державним інспектором Північно-західного інспекційного відділу Інспекції 07 червня 2012 року крім акта перевірки, складено протокол по справі про адміністративне правопорушення та видано приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 131 з вимогою оформити відповідні документи на зерносховище, та оскаржений у даній справі, припис № 135 з вимогою негайно зупинити експлуатацію приміщення зерносховища в с. Чаусове Друге Первомайського району Миколаївської області.
Вирішуючи справу та скасовуючи оскаржуваний припис, суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством не передбачено заборону експлуатації збудованих будівель шляхом винесення припису про усунення порушення вимог законодавства. Крім того, суд вважав, що посадові особи відповідача, перебравши на себе функції представників правоохоронних органів самостійно, без достатніх підстав визначили забудовника об'єкту - позивача по справі, що свідчить про те, що відповідач самостійно, на свій власний розсуд, встановив вину фізичної особи в незаконній містобудівній діяльності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та звертає увагу, що підставою для проведеної перевірки став лист Державної податкової служби у Миколаївській області від 23.03.12 № 631/9/26-503, про те, що юридична особа - ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1", а не фізична особа ОСОБА_1, як стверджує відповідач, під безпосереднім керівництвом голови ради директорів (засновника) вказаного підприємства ОСОБА_4, в межах території Леньської сільської ради Первомайського району Миколаївської області в с. Часове - 2 побудувало зерносховище та влаштувало стоянку для сільськогосподарської техніки.
Також, як вбачається з матеріалів справи, і колегія суддів звертає на це увагу, що відповідачем не було надано достатніх доказів, що саме ОСОБА_1 проводила самочинне будівництво зерносховища, і що саме вона є власником нерухомого майна (зерносховища).
Щодо правомірності оскарженого припису, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 ч.4 ст. 41 вказаного Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з п.9 ч.4 ст. 41 цього Закону, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240 "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" затверджено форми документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та зокрема форми форму припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил згідно з додатком 3; та форму припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з додатком 4. Цей перелік є вичерпним.
Таким чином, заборона закінчених будівництвом об'єктів можлива лише за вмотивованим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю. При цьому законодавством не передбачено заборону експлуатації збудованих будівель шляхом винесення припису про усунення порушення вимог законодавства.
Отже, за результатом перевірки, в разі встановлення порушення вимог законодавства, відповідач мав прийняти або припис за підписом посадової особи, яка проводила перевірку про усунення порушень вимог законодавства чи про зупинення підготовчих та будівельних робіт, або рішення за підписом керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про заборону експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Аналогічну позицію підтримує і Вищий адміністративний суд України в постанові від 16.05.2013 року по справі № К/9991/59324/12 (номер у ЄДРСР 31284772).
Також, судом першої інстанції вірно встановлено, що оскаржуваний припис видано, без будь-якого обґрунтування, головним державним інспектором Південно-західного інспекційного відділу Інспекції.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.06.12 р. № 135.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки судом встановлено невідповідність законодавству винесеного припису від 08.06.12 р. № 135., вимоги щодо скасування останнього були обґрунтовано задоволені.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 19 листопада 2015 року.
Головуючий: М.М.Милосердний
Судді: А.І.Бітов
І.Г.Ступакова