ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
19 листопада 2015 року Справа № 913/776/15
Провадження №16/913/776/15
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області
до Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма "АГРО", м. Луганськ
про стягнення 55 565 грн. 36 коп.
Суддя Шеліхіна Р.М.
Секретар судового засідання-помічник судді Павлова А.О.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_5 від 28.07.1998, виданий Сєвєродонецьким ГВ УМВС у Луганській області;
від відповідача: не прибув,
Обставини справи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом від 03.09.2015 № 1/03 до Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма "АГРО" про відшкодування шкоди у розмірі 55565 грн. 36 коп., завданої працівником підприємства відповідача, в результаті зіткнення його автомобіля МАЗ 630305-220, реєстраційний номер НОМЕР_1, який пересувався в зчепленні з причепом МАЗ 837810-042, реєстраційний номер НОМЕР_2 з автомобілем ФІА на шасі ГАЗ 3302 ЗНГ вантажний (фургон ізометричний), реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить позивачу.
Позивач, посилаючись на норми статей 1166, 1172, 1187, 1194 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України), обґрунтовує позовні вимоги завданням йому майнової шкоди.
Представником відповідача через канцелярію суду був наданий відзив на позовну заяву від 15.10.2015, в якому відповідачем вказано, що сума позову є необґрунтованою, оскільки в матеріалах справи відсутні докази факту знаходження товарно-матеріальних цінностей в момент ДТП в автомобілі, а саме на суму 33785,41 грн.
Також відповідач вважає, що позивач повинен був запросити його на проведення товарознавчої експертизи.
Позивач заперечив доводи відповідача і вказує, що вартість продуктів харчування, які було знищено в результаті ДТП, підтверджуються видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та подорожнім листом. Документи надані до матеріалів справи.
Щодо проведення товарознавчої експертизи, то позивач вказує, що виклик відповідача на таку експертизу не є обов'язком позивача.
У доповненні до відзиву від 02.11.2015 відповідач вказав, що договір на проведення експертизи від 08.12.2014 № 59 позивач укладав як громадянин ОСОБА_2, розрахунки за вказаним договором здійснював як громадянин, власником автомобіля також є фізична особа-громадянин ОСОБА_2, у зв'язку з чим, відповідачем зроблені висновки про те, що даний спір не підвідомчий господарському суду.
Також, у доповненні до відзиву відповідач вдруге посилається на відсутність доказів збитків в частині вартості зіпсованих продуктів харчування.
Відповідач не забезпечив участь свого уповноваженого представника в судове засідання, звернувшись до суду з клопотанням про проведення судового засідання без участі представника відповідача.
Неприбуття відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
При розгляді справи судом встановлені такі обставини.
Автомобіль відповідача МАЗ 630305-220, реєстраційний номер НОМЕР_1, в зчепленні з причепом МАЗ 837810042, реєстраційний номер НОМЕР_2, 28.10.2014 вибув по маршруту з смт. Новоайдар Луганської області для перевезення вантажу, що підтверджується подорожнім листом від 28.10.2014 № 3902 ( а.с. 21).
На 227 км 28.10.2014 року автодороги «Р-07» сполученням «Чугуїв-Мілове» водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем відповідача, виконуючи маневр обгону, здійснив зіткнення з автомобілем ФІА на шасі ГАЗ 3302 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія позивача - ОСОБА_4, який рухався на зустріч, в результаті чого відбулось ДТП зі спричиненням матеріальних збитків та нанесенням легких тілесних ушкоджень - автомобіль позивача ФІА на шасі ГАЗ 3302 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_3, з'їхав в кювет і перевернувся.
З даного факту було відкрите кримінальне провадження відносно дій ОСОБА_3 (водій відповідача), але у зв'язку з відсутністю у його діях ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, старшим слідчим СУ ГУМВС України у Луганській області капітаном міліції Артеменко Р.В. була винесена постанова про закриття кримінального провадження від 12.02.2015 (а.с. 15).
Постановою Новоайдарського районного суду від 10.04.2015 року водія відповідача визнано винним у скоєнні правопорушення, що передбачено ст. 124 КУпАП України (а.с. 13).
Згідно висновку від 09.02.2015 № 32 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки збитку власнику транспортного засобу, зробленого експертом ТОВ «Ленкор», вартість збитку, заподіяного позивачу, як власнику автомобіля ФІА на шасі ГАЗ 3302 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_3, становить 71229,95грн. (а.с. 24-49). Вартість послуг експерта дорівнює сумі 550 грн.
Автомобіль позивача ФІА на шасі ГАЗ 3302 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_3, в день ДТП був завантажений продуктами харчування вагою близько 1 тонни, які зіпсовано у зв'язку з ДТП, що підтверджено протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.10.14, складеним заступником начальника СВ Біловодського РВ УМВС, та фото таблицею, що є додатком до протоколу. Позивач розрахував вартість зіпсованих в результаті ДТП продуктів харчування, які перевозив водій позивача, і встановив розмір збитків на суму 33785,41грн., який підтвердив видатковими накладними, товарно-транспортною накладною від 28.10.14, відомістю на отримання ТМЦ водієм для транспортування 28.10.14, договорами купівлі-продажу продуктів (а.с.83-97).
Згідно з Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачу сплачено по настанню страхового випадку 50000 грн., оскільки відповідачем була застрахована цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспорту.
Позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача 21229,95грн. - залишок невідшкодованих страхователем збитків за пошкодження автомобіля, 33785,41грн. - вартість зіпсованих продуктів, 550грн. - вартість послуг експерта за проведення експертизи. Всього до стягнення заявлено 55565,36грн.
Відповідач проти позову в частині стягнення вартості зіпсованих продуктів заперечує і вважає таку вимогу не підтвердженою належними доказами. Проти позову в частині вартості експертизи заперечує з підстав того, що на проведення експертизи не відповідача не було запрошено.
В частині залишку невідшкодованих страхователем збитків за пошкодження автомобіля відповідач заперечує, посилаючись на відсутність підпису позивача в акті приймання виконаних експертом робіт.
В доповненні до відзиву, зданому в судовому засіданні 02.11.15, відповідач також вказує на те, що договір на експертизу укладено позивачем, як громадянином, і квитанція про оплату послуг експерта також виписана позивачем, як громадянином. Пошкоджений в ДТП автомобіль, зазначає відповідач, належить на праві власності позивачеві, як громадянину. Перелічивши дані доводи, відповідач вважає, що потерпілою особою виступає громадянин ОСОБА_2, а не суб'єкт підприємництва ОСОБА_2, у зв'язку з чим позов не підвідомчий господарському суду.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом -ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних права та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, належать до позадоговірних зобов'язань.
З набранням чинності ЦК України ці правовідносини регулюються положеннями глави 82 „Відшкодування шкоди".
Загальне положення про цивільно -правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Зі змісту цієї норми вбачається, що підставою деліктної відповідальності є протиправне (дія чи бездіяльність), шкідливе (причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою), винне діяння особи, яка завдала шкоди.
За правилами пункту 1 статті 1166 шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою , що її завдала. Зазначена відповідальність є деліктною, тому для її застосування необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду.
Згідно п.1ч.1ст..1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Матеріалами справи підтверджено протиправну поведінку, шкідливий результат такої поведінки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою, вину відповідача,як особи, яка заподіяла шкоду.
Постановою про закриття кримінального провадження від 12.02.2015, постановою Новоайдарського районного суду від 10.04.2015 належним чином підтверджено фактичні обставини ДТП, протиправна поведінка та вина водія відповідача в скоєнні ДТП (ст..ст.34,35 ГПК України).
Свідоцтвом про право власності на автомобіль і висновком експерта підтверджено спричинену шкоду майну позивача на суму 71229,95грн. в результаті ДТП. Лист страхової компанії підтверджує настання страхового випадку і виплату страхового полісу позивачеві, як потерпілому в результаті ДТП, у розмірі 50000грн. Квитанція про оплату послуг експерта на 550грн. підтверджує витрати позивача, які він зробив в результаті ДТП з вини водія відповідача.
Таким чином, відповідач - Приватне підприємство «Сільськогосподарська виробнича фірма "АГРО", м. Луганськ зобов'язаний нести відповідальність за спричинену шкоду в результаті ДТП у відповідності до приписів ч.1 ст.1172 ЦК України.
Норма ст..1194 ЦК України зобов'язує відповідача - Приватне підприємство «Сільськогосподарська виробнича фірма "АГРО", м. Луганськ, водій якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність на 50000грн., сплатити потерпілому - позивачу, різницю між фактичним розміром шкоди, встановленим експертом на суму 71229,95грн., і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 50000грн., що дорівнює 21229,95грн.
Розмір суми відшкодування 21229,95грн. підтверджено листом страхової компанії ПАТ «Арсенал страхування» від 25.09.15 №250915-01853/1/к/у, який долучено до матеріалів справи, і договором від 08.12.14 №59 на проведення експертизи, укладеним між позивачем та експертом, а також актом приймання-передачі робіт по незалежній експертизі.
Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 21229,95грн. - різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Вартість проведення експертизи у розмірі 550грн. відповідач також зобов'язаний відшкодувати, оскільки сам факт ДТП стався з вини робітника відповідача і позивач має право звернутись до експерта, щоб встановити розмір шкоди, спричиненої його автомобілю. Вартість проведення експертизи підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордеру на суму 550грн. від 09.02.15 №85, які сплатив позивач експерту, як плату за виконану роботу.
Факт псування продуктів під час ДТП також підтверджено матеріалами справи - протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.10.14, складеним заступником начальника СВ Біловодського РВ УМВС, та фото таблицею, що є додатком до протоколу, з яких вбачається , що продукти харчування стали непридатними для споживання, оскільки були розсипані по дорозі.
За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України). Тобто, за загальним правилом, відповідно до ст. 1166 ЦК України позивач повинен довести розмір шкоди належними та допустимими доказами (ст..34 ГПК України).
Між тим, право власності на продукти та розмір вартості зіпсованих продуктів позивач не підтвердив належними доказами. Документи на купівлю цих продуктів або про виготовлення продуктів самим позивачем в матеріалах справи відсутні, а відтак відсутні підстави для висновку про понесення позивачем реальних збитків в сумі 33785,41грн.
Видаткові накладні, товарно-транспортна накладна від 28.10.14, відомість на отримання ТМЦ водієм для транспортування 28.10.14, акт на списання продуктів від 29.10.14 №СпТ-000011 - є документами одностороннього характеру, тобто ці документи виготовлені самим позивачем і не відображують факту того, що водій позивача перевозив продукти харчування, які на праві власності належать позивачеві на суму 33785,41грн. (а.с.83-97).
Додані позивачем до справи договори купівлі-продажу продуктів також не доводять факту права власності позивача на зіпсований товар. Платіжні документи про купівлю товару, який було зіпсовано в результаті ДТП на суму 33785,41грн., до справи не надано. Не надано також і документів, які б підтверджували право власності позивача на товар на суму 38288,40грн., як вказано в ТТН від 28.10.14 (а.с.83).
За таких підстав позов слід задовольнити частково - на суму 21779,95грн.
Доводи відповідача про непідвідомчість даного спору господарському суду спростовуються обставинами та матеріалами справи, з яких вбачається, що позивач - підприємець ОСОБА_2, використовував автомобіль, який зареєстровано на праві власності за громадянином ОСОБА_1, в цілях здійснення підприємницької діяльності: водій автомобіля є найманим працівником позивача, водій управляв машиною з вантажем біля 1 тонни продуктів харчування з ціллю доставити товар в магазини для подальшого продажу і споживання.
Укладення позивачем договору на проведення експертизи і оплата послуг експертові, як громадянином, це право позивача і реалізація цього права не змінює правила підвідомчості даного спору.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, ст.ст.11,22,1166,1188,1194 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75,82,84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма "АГРО", м. Луганськ, квартал імені 50 лєтія Оборони Луганська, буд. 9, ід. Код 30877035 (адреса місця знаходження: м. Харків, вул.. Новгородська, 11, офіс 4-01) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. Код НОМЕР_4 збитки в сумі 21779,95грн., витрати на судовий збір в сумі 477,42грн. Видати наказ.
3. В решті вимог відмовити.
Рішення підписане 24.11.15
Суддя Р. Шеліхіна