АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-11517 Головуючий у 1-й інстанції - Шевчук А.В.
Доповідач - Пікуль А.А.
18 листопада 2015 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Невідомої Т.О.
УсикаГ.І.
секретар Ільченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 липня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 липня 2015 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 43 106 грн. 88 коп.
Судом вирішене питання розподілу судових витрат між сторонами.
Не погодившись з рішенням суду в частині визначення суми заборгованості, ОСОБА_3а подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для срави, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати, справу призначити до розгляду в загальному порядку (а.с. 51-55).
Суд ухвалив розглядати справу у відсутність відповідача, відхиливши клопотання ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи, оскільки, по-перше, суд вже двічі відкладав розгляд справи у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання; по-друге, поважність причин неявки ОСОБА_3 у судове засідання у клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначена. Водночас, відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення представника позивача, ОСОБА_4, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
При ухваленні рішення суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
9 жовтня 2007 року між Публічним акціонерним товариством "ПриватБанк" та ОСОБА_3 було укладено договір № б/н, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 10 010 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Остання зміна кредитного ліміту до 10 003 грн. відбулася 18 березня 2009 року.
Відповідно до п.6.5 умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п.8.6 умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених даним договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.
Відповідач належним чином не виконала свої зобов'язання за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Станом на 30 листопада 2014 року заборгованість відповідача перед банком становить 43 106, 88 грн. і включає в себе: заборгованість за кредитом - 10 006, 69 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 27 008, 90 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 3 800 грн. 49 коп.; фіксована частина штрафу - 250 грн., процентна складова штрафу - 2 040 грн. 80 коп.
За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.
Висновки суду щодо підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Всі висновки суду першої інстанції, мотиви, з яких суд вважав встановленою наявність правових підстав для задоволення заявленого позову, нормативно-правові акти, якими керувався суд при ухваленні рішення, повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга ОСОБА_3 не містить.
Доводи апеляційної скарги про те, що ухвалюючи рішення районним судом взято до уваги наданий банком невірний розрахунок заборгованості, оскільки заборгованість за кредитним договором складає не 43 106 грн. 88 коп., а 1 650 грн., не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки наявний у апеляційній скарзі розрахунок заборгованості суперечить умовам кредитного договору в частині порядку нарахування і сплати процентів і порядку погашення боргових зобов'язань, а також суперечить фактичним обставинам нарахування платежів і погашення боргу, відображеним у наданому позивачем розрахунку (а.с.6-8), який у встановленому законом порядку відповідачем не спростований.
Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення апеляційна скарга відповідача не містить.
Подана ОСОБА_3 під час апеляційного розгляду заява про застосування позовної давності не може бути задоволена апеляційним судом з огляду на наступне.
За правилом ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
В даному випадку з матеріалів справи, зокрема, журналів судового засідання (а.с.35, 40-41, 43, 45) убачається, що ОСОБА_3 приймала участь у судових засіданнях, при цьому заява про застосування позовної давності до суду першої інстанції відповідачем не подавалась. У описовій частині оскаржуваного рішення судом зазначено, що в останньому судовому засіданні відповідач позов визнала і не заперечувала проти існуючої заборгованості та необхідності її погашення (а.с.48).
З огляду на викладене, підстав для застосування позовної давності на стадії апеляційного розгляду, після ухвалення рішення районним судом, немає.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підставдля скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст.303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: А.А. Пікуль
Судді: Т.О. Невідома
Г. І. Усик