18 листопада 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2015 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України ОСОБА_7 частково приєднано до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуту частину покарання за вироком Баришівського районного суду Київської області від 07 квітня 2015 року, та остаточно визначено для відбування покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задоволено в повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 13 200 гривень 00 копійок,
Вказаним вироком суду ОСОБА_7 визнано винним в тому, що він 12.06.2015 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи по АДРЕСА_3 , яку він згідно договору оренди житлового приміщення здавав ОСОБА_6 , де у нього виник злочинний умисел спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає з боку сторонніх осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, таємно викрав майно, яке належить потерпілій ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон «Fly IQ4410 Quad», чорного кольору, вартістю 3 200 гривень 00 копійок; мобільний телефон «NOKIA», чорного кольору, вартістю 350 гривень 00 копійок; навушники, «Beats by dr. Dre Studio», білого кольору, вартістю 5 000 гривень 00 копійок; золоту каблучку, вартістю 10 000 гривень 00 копійок, завдавши потерпілій матеріального збитку на загальну суму 18 550 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, винести свою ухвалу, якою виключити наявність умислу у його діях, виключити обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, а також рецидив злочинів за ч.3 ст. 117, ч.2 ст. 118 КК України 1961 року, відмовити у задоволенні цивільного позову потерпілої, призначити йому більш м'яке покарання із застосуванням ст. 69 КК України або справу повернути до суду першої інстанції на новий судовий розгляд у новому складі суду.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_7 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості. Зокрема, ОСОБА_7 зазначає, що кримінальне провадження не містить доказів вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Суд не обґрунтовано послався у вироку на показання потерпілої і свідка ОСОБА_9 , які є суперечливими, непослідовними, відрізняються від первинних показів, які були надані працівникам міліції. При цьому суд не взяв до уваги його показання. Крім того суд не взяв до уваги, що в ході проведення досудового розслідування не проведено експертизу на наявність на телефонах відбитків його пальців рук. Також матеріали провадження не містять доказів, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння. Крім того матеріали провадження не містять доказів, на підтвердження умислу вчинення крадіжки, а також самого заволодіння каблучкою потерпілої. При цьому вартість викраденого майна не відповідає сумі цивільного позову, заявленого потерпілою.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Розглядаючи справу відносно ОСОБА_7 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Постановляючи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_7 , суд першої інстанції обґрунтував його доказами, які були досліджені в ході судового розгляду та відповідають вимогам належності та допустимості.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ґрунтуються на:
показаннях потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_7 за вказаних в обвинувальному акті обставин таємно викрав з квартири АДРЕСА_4 , яку вона разом з ОСОБА_9 наймала у обвинуваченого, належне їй майно: мобільний телефон «Fly IQ4410 Quad», чорного кольору, вартістю 3 200 гривень 00 копійок; мобільний телефон «NOKIA», чорного кольору, вартістю 350 гривень 00 копійок; навушники, «Beats by dr. Dre Studio», білого кольору, вартістю 5 000 гривень 00 копійок; золоту каблучку, вартістю 10 000 гривень 00 копійок;
показаннях свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні дав показання, які узгоджуються з показаннями потерпілої;
показаннях свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які здійснювали затримання ОСОБА_7 за заявою потерпілої про вчинення крадіжки;
протоколі заяви ОСОБА_12 про вчинення кримінального правопорушення від 13.06.2015, у якому вона повідомила правоохоронні органи про таємне викрадення її майна ОСОБА_7 ;
протоколі огляду місця події від 13.06.2015, який підтверджує факт пошкодження вхідних дверей в квартиру АДРЕСА_4 та порушення обстановки в квартирі;
протоколі огляду від 13.06.2015 року, який підтверджує факт виявлення та вилучення у ОСОБА_7 викрадених у потерпілої мобільних телефонів неподалік будинку АДРЕСА_5 ;
протоколі огляду вилученого у ОСОБА_7 майна: мобільного телефону «Fly IQ4410 Quad», чорного кольору імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , мобільного телефону «NOKIA», чорного кольору, навушників «Beats by dr. Dre Studio», білого кольору, які були предметом злочину та визнані речовими доказами.
Наведені докази у своїй сукупності спростовують твердження обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він не викрадав вказане в обвинувальному акті майно у потерпілої ОСОБА_6 .
Показання потерпілої не викликають у колегії суддів сумніву у їх достовірності, оскільки відповідають змісту її заяви про вчинення кримінального правопорушення, узгоджуються з показаннями свідків та результатами слідчих дій.
Жодних суперечностей між показаннями потерпілої і свідка ОСОБА_9 колегія суддів не вбачає.
Та обставина, що у ОСОБА_7 під час затримання не було вилучено викрадену у потерпілої золоту каблучку, не ставить під сумнів факт її викрадення обвинуваченим, оскільки він мав достатньо часу, щоб розпорядитись нею на власний розсуд після залишення місця вчинення злочину.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, та кваліфікацією його дій за ч.2 ст.185 КК України.
Вартість викраденого майна встановлено в судовому засіданні з достатньою повнотою та об'єктивністю, а рішення суду щодо задоволення цивільного позову ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Доводи апеляційної скарги про те, що обвинувачений на час вчинення злочину не перебував у стані алкогольного сп'яніння також є безпідставними та спростовуються показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, а також наявність обставин, які обтяжують покарання, та відсутність обставин, які пом'якшують покарання, та обґрунтовано визначив обвинуваченому розмір покарання.
При ухваленні вироку судом дотримано вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, призначено покарання, що відповідає особі засудженого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами, а тому доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо пом'якшення йому покарання є необґрунтованими.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, вважає, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для зміни або скасування вироку відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 405 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2015 року щодо ОСОБА_7 без змін.
Ухвала Апеляційного суду міста Києва може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3