ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
19 листопада 2015 року № 826/11508/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особа Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйВі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
ОСОБА_4
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйВі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни (далі по тексту - відповідач-1, Уповноважена особа), треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_4, в якому просить:
- зобов'язати Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйВі Банк» Славкіну Марину Анатоліївну включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «ВіЕйВі Банк» у розмірі 152 501,00 грн.;
зобов'язати Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйВі Банк» Славкіну Марину Анатоліївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «ВіЕйВі Банк» у розмірі 152 501,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/11508/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні 14 липня 2015 року, яке відкладалось на 20 липня 2015 року.
У судовому засіданні 20 липня 2015 року представник позивача підтримав позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі. Представники відповідача проти позову заперечив. Представник третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання не з'явився.
Керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Слід зазначити, що подане після переходу у письмове провадження клопотання про зупинення провадження у справі є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки Конституційним Судом України відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України від 8 липня 2015 року N 201-2157/0/8-15 «Щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України», при цьому саме зазначена обставина вказувалась заявником як підстава для зупинення провадження у справі.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що між ОСОБА_4 (вкладник) та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (банк) укладено договір банківського вкладу «Новорічний подарунок. VIP» № 7005397/2013 від 24 грудня 2013 року за умовами якого вкладник розміщує у банку строковий вклад на умовах депозитного продукту «Новорічний подарунок. VIP» в національній валюті України у розмірі 150 000 грн. строком на 13 місяців з щомісячної сплатою процентів.
Також, між ОСОБА_4 (вкладник) та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (банк) укладено договір банківського вкладу «З любов'ю, VAB!.» «Тринадцяти місячний» № 752507/2014 від 26 лютого 2014 року, за умовами якого вкладник розміщує у банку строковий вклад на умовах депозитного продукту «З любов'ю, VAB!.» в національній валюті України у розмірі 2000 грн. строком на 13 місяців з щомісячної сплатою процентів.
Згідно квитанцій від 24 грудня 2013 року № 1185242 та від 26 лютого 2014 року № 1381980, копії яких містяться в матеріалах справи, на вкладному рахунку позивача розміщено вклад у розмірі 2000 грн. та 150 000 грн. відповідно.
Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року №733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду 20 листопада 2014 року прийнято рішення №123 про запровадження з 21 листопада 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.
На офіційному сайті Фонду за посиланням http://www.fg.gov.ua/payments/vab-bank-100.html опубліковано оголошення про те, що з 04 лютого 2015 року ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" розпочинає виплати коштів вкладникам за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився до 21 листопада 2014 року включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20 березня 2015 №63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року включно.
Як зазначено у позові та під час розгляду справи позивачем та третьою особою, у зв'язку з веденням тимчасової адміністрації, 22 жовтня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до відповідача із заявою в якій просив, розірвати договір банківського вкладу «Новорічний подарунок. VIP» № 7005397/2013 від 24 грудня 2013 року та договір банківського вкладу «З любов'ю, VAB!.» «Тринадцяти місячний» № 752507/2014 від 26 лютого 2014 року, та перерахувати всі кошти на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 договору № 709207/2013 ПАТ "ВіЕйБі Банк".
Позивач стверджує, що відповіді на вказану заяву не надана.
У подальшому, ОСОБА_1 звертався до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйВі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни із заявою про включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «ВіЕйВі Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осів за договором банківського строкового вкладу, та внесення його даних до відповідного реєстру вкладників.
Матеріали справи не містять копії відповідні на вищезазначену заяву, відповідачем також не долучено до справи доказів розгляду заяви позивача.
Також, третя особа - ОСОБА_4 звертався із заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про включення ОСОБА_5 та ОСОБА_1 до реєстру виплат за договорами № 705423/2013, № 705397/2013, № 752507/2014, № 709207/2013 згідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 квітня 2015 року № 21-036-10324/15 повідомлено ОСОБА_4, порядок та строки звернення до тимчасової адміністрації з метою отримання гарантованої суми вкладу.
Звернувшись до суду, зазначає, що останнього не включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «ВіЕйВі Банк» у розмірі 152 501,00 грн. за договором, укладеним між ОСОБА_4 (вкладник) та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (банк) укладено договір банківського вкладу «Новорічний подарунок. VIP» № 7005397/2013 від 24 грудня 2013 року за умовами якого вкладник розміщує у банку строковий вклад на умовах депозитного продукту «Новорічний подарунок. VIP» в національній валюті України у розмірі 150 000 грн. строком на 13 місяців з щомісячної сплатою процентів.
Таку бездіяльність відповідача щодо не включення його в перелік та загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки вона суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вважає протиправною та такою, що порушує право на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом.
Відповідач-1 у письмовому запереченні проти позову, зазначив про те, що як позивачу - ОСОБА_1 так і третій особі - ОСОБА_4 виплачені гарантовані суми, залишок коштів на рахунках становить 0,00 грн. На підтвердження надає довідки Публічного акціонерного товариства «ВіЕйВі Банк» від 13 липня 2015 року № 03-19157 та № 03-19443.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За визначенням статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Частина друга статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Таким чином, після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у межах гарантованої суми відшкодування; відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частина шоста статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
При цьому Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Суд встановив, що за спірним договором банківського вкладу «Новорічний подарунок. VIP» № 7005397/2013 від 24 грудня 2013 року позивач взагалі не є вкладником банку, оскільки зазначений Договір укладений між ОСОБА_4 (вкладник) та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк".
Під час розгляду справи, ОСОБА_4 не спростовано укладення між ним та банком відповідно договору банківського вкладу.
Відтак, станом на момент розгляду справи відсутні будь-які підстави для включення позивача ОСОБА_1 до реєстру вкладників за договором банківського вкладу «Новорічний подарунок. VIP» № 7005397/2013 від 24 грудня 2013 року.
Будь-які рішення, в тому числі судові рішення або рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйВі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни з приводу переведення вкладу за договором банківського вкладу «Новорічний подарунок. VIP» № 7005397/2013 від 24 грудня 2013 року на рахунок позивача відсутні.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Крім цього, згідно довідок Публічного акціонерного товариства «ВіЕйВі Банк» від 13 липня 2015 року № 03-19157 та № 03-19443 як позивачу так і третій особі виплачені гарантовані суми вкладів, залишок коштів на рахунках ОСОБА_1 та ОСОБА_4 становлять 0,00 грн.
Вищезазначені обставини щодо виплати гарантованої суми сторонами не спростовано, відтак необґрунтовані є твердження позивача про не включення останнього до переліку вкладників.
Вирішуючи адміністративну справу, судом враховано що підставою для звернення до суду позивачем визначено порушення його прав як вкладника банку.
Як встановлено частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Тобто, спірним правовідносинам, що можуть бути предметом розгляду в адміністративних справах, повинні бути притаманні такі ознаки як порушення прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що вчинені обов'язково у сфері публічно-правових відносин.
Пунктом 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України під поняттям адміністративний позов визначено - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.
З огляду на приписи пункту 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, що відносяться до сфери публічно-правових відносин та порушують права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Слід зазначити, що право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантується кожному (в тому числі юридичним особам) статтею 55 Конституції України.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.Враховуючи той факт, що згідно довідок Публічного акціонерного товариства «ВіЕйВі Банк» від 13 липня 2015 року № 03-19157 та № 03-19443 як позивачу так і третій особі виплачені гарантовані суми вкладів, залишок коштів на рахунках ОСОБА_1 та ОСОБА_4 становлять 0,00 грн., суд вважає відсутніми докази порушення прав позивача як вкладника Публічного акціонерного товариства «ВіЕйВі Банк».
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову адміністративний позов ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник