ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
02 листопада 2015 року № 826/11003/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шулежка В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проскан» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Проскан» (надалі - ТОВ «Проскан», позивач) до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними дій із проведення 06.04.2015р. камеральної перевірки позивача; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.04.2015р. №0022861501, від 06.04.2015р. №0022871501.
Свої позовні вимоги ТОВ «Проскан» обґрунтовує тим, що при проведені перевірки відповідач діяв не в спосіб, передбачений законами України, що спричинило порушення відповідних норм податкового законодавства та прав платника податків.
Зокрема, виходячи з даних, які містяться в акті перевірки, який став підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вбачається, що відповідач провів перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку, а отже, при проведенні камеральної перевірки, в порушення вимог чинного податкового законодавства, враховуючи період проведення перевірки - 2013 - 2014 p. p., відповідачем були використані інші документи, ніж податкові декларації (розрахунки), що не охоплюється предметом камеральної перевірки.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав до суду письмові заперечення у яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог законодавства, оскільки позивачем порушено строки сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.
ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проведена перевірка дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання ТОВ «Проскан» платіжних доручень до установ банку за 2013- 2014 роки.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 06.04.2015 № 1005/26-57-15-02-20, згідно з висновками якого встановлено що ТОВ «Проскан» допущено несвоєчасну сплату самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість за окремими податковими деклараціями.
Зокрема, в акті перевірки зазначено, що відповідачем прийнято рішення про розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість (рішення №1 від 18.01.2012р. та №2 від 29.01.2014р.) та укладено з позивачем відповідні договори про розстрочення податкового боргу з визначеними термінами сплати розстрочених сум податкового боргу. Разом з тим, укладення договору про розстрочення податкового боргу не звільняє платника податків від сплати штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання до прийняття рішення про розстрочення.
За невчасну сплату податку на додану вартість відповідачем нараховано наступні суми штрафних санкцій: 137 807,94 грн. по зобов'язаннях, прострочення сплати яких становить більше 30 календарних днів (20% від суми боргу) та 53 504,44 грн. по зобов'язаннях, прострочення сплати яких становить до 30 календарних днів (10% від суми боргу), про що винесено відповідні податкові повідомлення-рішення від 06.04.2015р. №0022861501 та від 06.04.2015р. №0022871501.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно ст. 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
У відповідності до п. п. 20.1.4, п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно абз.1 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Згідно п. 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Згідно п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Згідно п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 8 6 цього Кодексу.
Згідно п. 2.5.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165 (далі - Методичні рекомендації), Акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку №2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.
Аналіз вищенаведених правових положень дозволяє дійти до висновків, що у даному випадку камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків; камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, повинна бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої звітності.
Як зазначає сам відповідач, в даному випадку проведена камеральна перевірка.
В той же час, виходячи з даних, які містяться в Акті перевірки №1005/26-57-01-20 від 06.04.2015р., який став підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вбачається, що відповідач провів перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку ТОВ «Проскан» за період 2013 - 2014 роки, не зазначивши в Акті виду перевірки, відповідних норм податкового законодавства України, відповідно до яких проводилася перевірка, іншої необхідної інформації, яка повинна бути зазначена згідно вимог діючого податкового законодавства України.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акту про результати перевірки дотримання своєчасності подання ТОВ «Проскан» платіжних доручень до установ банку за 2013-2014 роки.
В той же час, відповідно до Методичних рекомендацій (додатку №2 форма акту) камеральні перевірки можуть бути проведені лише з приводу перевірки даних, задекларованих у податковій звітності та з використанням податкової декларації (розрахунку) та бази даних Міністерства доходів і зборів.
Слід звернути увагу, що враховуючи перевіряємий період перевірки, 2013 - 2014 роки, вбачається, що у даному випадку предметом перевірки можуть бути лише дані, зазначені у податкових деклараціях, оскільки електронне адміністрування податку на додану вартість (ст. 200-1 Податкового кодексу України) було запроваджено з 01.01.2015 р. на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р. № 71-VIII.
Проте, при проведенні камеральної перевірки ТОВ «Проскан» відповідачем в порушення вимог чинного податкового законодавства, враховуючи період проведення перевірки - 2013-2014 роки, використані інші документи, ніж податкові декларації (розрахунки), що не охоплюється предметом камеральної перевірки.
Зокрема, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві використані платіжні доручення, які подаються до установ банку та рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, що підтверджується відомостями, зазначеними в Акті перевірки та в розрахунках штрафних санкцій.
Згідно складеного акта камеральної перевірки, відповідач проводив перевірку не податкової звітності позивача, а перевірку своєчасної сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання, що відповідно до п. 75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України є предметом документальної перевірки, а не камеральної.
В той же час, на відміну від камеральної перевірки, документальна невиїзна перевірка потребує наявності наказу про призначення документальної перевірки та обов'язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення. Проте, позивач не отримав від відповідача копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку перевірки та місце її, що є підтвердженням порушення відповідачем при проведенні перевірки вимог діючого законодавства, зокрема контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений Законом.
Таким чином, діючи не у спосіб, передбачений Законом, відповідач провів камеральну перевірку документів, які є відмінними від документів, які входять до предмета камеральної перевірки, в результаті чого суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними дій із проведення перевірки 06.04.2015р.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив строки направлення платнику податків акту перевірки, а також порядок прийняття і направлення податкових повідомлень-рішень.
Так, відповідно до п.86.2. ст.86 Податкового кодексу України за результатами проведення камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається на підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.
Згідно п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) . Платник податків (його уповноважена особа) має право брати участь у розгляді заперечень.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем акт перевірки від 06.04.2015р. разом з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями направлений позивачу лише 22.05.2015р., в той час як оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені 06.04.2015р., що позбавило позивача законного права на оскарження висновків, викладених в акті перевірки до прийняття податкових повідомлень-рішень.
Згідно п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення були направлені позивачу із простроченням в 45 днів, чим також порушено його право на адміністративний спосіб оскарження цих податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи усе вищезазначене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 06.04.2015р. №0022861501, від 06.04.2015р. №0022871501 прийняті відповідачем передчасно, з порушенням встановленого законом порядку, на підставі акту перевірки, який складений з порушенням, а тому є протиправними і підлягають скасуванню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього законом обов'язок і не довів правомірність своїх дій та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень..
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Проскан» задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві із проведення 06.04.2015р. камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Проскан».
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.04.2015р. №0022861501, №0022871501.
Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Проскан» (код за ЄДРПОУ 21634980) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 560,28 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко