ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
20 листопада 2015 року місто Київ №826/12930/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Літвінової А.В., суддів Кротюка О.В., Мазур А.С., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомКриворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, державного підприємства «Криворізька теплоцентраль»
простягнення боргу у розмірі 16 841 923,21 грн.,
Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення податкового боргу в сумі 16 841 923,21 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за державним підприємством «Криворізька теплоцентраль» обліковується податковий борг перед бюджетом, який виник у листопаді 2011 року та не сплачений державним підприємством «Криворізька теплоцентраль» у добровільному порядку.
Відповідачі проти позову заперечили, з огляду на необґрунтованість позовної заяви.
Зокрема, в запереченнях до позовної заяви Міністерством енергетики та вугільної промисловості України наголошено, що передумовою звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади в порядку статті 96 Податкового кодексу України є вжиття заходів щодо виявлення майна боржника - державного підприємства та встановлення можливості внесення такого майна в податкову заставу. Тобто, норми вказаної статті застосовуються лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 Податкового кодексу України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу. Крім того, згідно з вимогами статті 96 Податкового кодексу України, звернення з позовом про стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство, можливе за умови, якщо таке підприємство не підлягає приватизації. Таким чином, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України зазначило, що не має обов'язку зі сплати податкового боргу державного підприємства «Криворізька теплоцентраль».
Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» також заперечило щодо позову, надавши письмові пояснення, зазначивши, що податковим органом фактично заявляється вимога щодо не новоствореного боргу, а щодо повторного стягнення заборгованості за минулий період. Так, податковий борг з податку на прибуток у розмірі 14 312 720,10 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 1 222 262,92 грн. стягнутий за судовими рішеннями у справах №2а/0470/7178/12, №2а/0470/5769/11 та розстрочений відповідно до графіку №1 від 16.03.2012, №2 від 23.03.2012 та №3 від 30.11.2012. Більше того, підприємством вчинені заходи щодо часткового виконання вказаних судових рішень.
Адміністративну справу №826/12930 розглянуто у порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №100776 державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської Ради 01.09.1999, а згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 18.10.2012 АБ №558599 має організаційно-правову форму - державне підпиємство.
Відповідно до додатку №1 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 01.04.2011 №39, а в подальшому і до наказів від 08.06.2012 №405 та від 30.07.2014 №536 державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» включене до переліку підприємств, що належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, а відповідно до витягу з інформаційної системи «Податковий блок», підприємство зареєстровано в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції як основний платник податків.
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення податкового боргу за рахунок коштів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в управлінні якого перебуває Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль».
Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області зазначає, що податкова заборгованість Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» сформована на підставі самостійно задекларованих ними податкових зобов'язань у розмірі 16 841 923,21 грн., а саме:
з податку на прибуток у розмірі - 14 312 720,10 грн. та нарахованої пені з податку на прибуток - 142 241,31 грн.;
з податку на додану вартість у розмірі - 1 222 262,92 грн. та нарахованої пені з податку на додану вартість - 1 164 698,88 грн.
При цьому, відповідно до підпунктів 6.2.1, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III, Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією державному підприємству «Криворізька теплоцентраль» направлено першу податкову вимогу від 24.10.2001 №1/60 та другу податкову вимогу від 24.11.2001 №2/162.
За посиланням позивача, ним направлено лист від 22.11.2010 №27518/10/240 державному підприємству «Криворізька теплоцентраль» про реєстрацію податкової застави. На що, державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» надало відповідь листом від 25.11.2010 №7602/06 щодо неможливості виділення об'єктів для оформлення податкової застави, з огляду на те, що все майно включено до складу цілісного майнового комплексу підприємства згідно Наказу Міністерства палива та енергетики України від 01.12.2005 №591.
Як наслідок, Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області звернулась до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з листом від 05.02.2015 №2203/9/04-83-25, з метою виконання дохідної частини Державного бюджету України на 2015 рік та забезпечення дотримання платником податків законодавства в частині сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, висловила прохання на рівні органу управління визначити шляхи вирішення питання щодо сплати відповідачем обов'язкових платежів до бюджету в умовах дії постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу» від 18.06.2014 №217 або прийняти одне із передбачених статтею 96 Податкового кодексу України рішень.
Листом від 12.03.2015 №03/10-1175 податковим органом отримано відповідь, у якій повідомлено, що Міністерство звернулося до державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» з проханням вжити дієвих та ефективних заходів щодо покращення фінансової дисципліни в частині сплати податкового боргу і недопущення в подальшому випадків несплати зазначеного боргу, за умови виплати заробітної плати працівникам. Водночас, повідомлено, що норма статті 96 Податкового кодексу України застосовується лише для державних підприємств, які не підлягають приватизації.
Не погоджуючись із відмовою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області звернулась до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до пункту 96.2 статті 96 Податкового кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного (комунального) підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: 1) надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; 2) досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; 3) ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; 4) виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.
Як зазначено в пункті 96.3 статті 96 Податкового кодексу України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.
У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
Тобто, як вбачається із наведених правових положень, обов'язок контролюючого органу звернутися до суду виникає за дотримання таких умов: 1) платник податків є державним (комунальним) підприємством, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенним; 2) у такого підприємства є податковий борг; 3) майно, що перебуває у податковій заставі, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або майно, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, відсутнє; 4) мав місце факт звернення до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення згідно п. 96.2.1-96.2.4, і на нього отримано негативну відповідь або не отримано її взагалі.
Аналізуючи кожну із наведених умов, суд вказує, що по-перше, Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 07.07.1999 №847-XIV для визначення певного об'єкту права державної власності таким, що не підлягає приватизації, затверджено відповідний перелік.
Законом України від 12.04.2012 №4649-VI до вказаного закону внесено зміни та з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» виключено.
За таких обставин, суд вважає, що передбачений статтею 96 Податкового кодексу України порядок стягнення податкового боргу як стосовно державного підприємства, так і до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України взагалі застосований бути не може.
Наведене відповідає і правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 02.07.2013 №К/800/20895/13 та, більше того, стосовно державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» є відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язковою обставиною згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.01.2015 №К/800/51898/13.
По-друге, щодо наявності податкового боргу, який виник у листопаді 2011 року, суд наголошує на тому, що позивачем не доведено наявність відповідного боргу з урахуванням судових рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України. З картки особового рахунку платника податків вбачається, що відносно державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» приймались рішення про розстрочення податкового боргу. Проте позовна заява не містить інформації щодо стану протягом 2011-2015 року здійснення платежів державним підприємством «Криворізька теплоцентраль» із заборгованості за листопад 2011 року.
По-третє, у позовній заяві Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області вказує на те, що на виконання статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» 22.11.2010 було направлено лист №27518/10/240 про реєстрацію податкової застави. У відповідь, отримано лист від 25.11.2010 №37602/06, у якому повідомлено, що виділення об'єктів для оформлення податкової застави неможливо у зв'язку з тим, що все майно підприємства включено до складу цілісного майнового комплексу згідно наказу Міністерства палива та енергетики України від 01.12.2005 №591. Тобто, встановивши відсутність у відповідача майна, яке може бути внесено до податкової застави, податковим органом застосовано положення статті 96 Податкового кодексу України.
Дійсно, статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно із підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Відповідно до статті 89 Податкового кодексу України, норми якої визначають виникнення права податкової застави, закріплено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Таким чином, передумовою звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади в порядку статті 96 Податкового кодексу України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника - державного підприємства та встановлення можливості внесення такого майна в податкову заставу.
При цьому, норми статті 96 Податкового кодексу України застосовується лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 Податкового кодексу України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.
У взаємозв'язку з наведеним, слід також зазначити, що Податковим кодексом України визначено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств.
Згідно із цією нормою порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України. Так, наказом Фонду державного майна України від 29.12.2010 №1954, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.01.2011 №109/18847, затверджено Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства. Положенням передбачено складання підприємством та затвердження органом, уповноваженим управляти державним майном, переліку майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.
При цьому, за загальними правилами, викладеними у пункті 87.5 статті 87, пункті 95.22 статті 95 Податкового кодексу України, у разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби. Зокрема, орган державної податкової служби звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.
Відтак, для цілей звернення податкового органу до Міністерства з позовом та стягнення з нього сум податкового боргу, податковий орган має довести вжиття ними вичерпних заходів щодо погашення державним підприємством податкового боргу, а також дотримання всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням до Міністерства та звернення з позовом до нього.
Зокрема, для цілей стягнення боргу державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області крім того, має довести: відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень пункту 96.2 статті 96 Податкового кодексу України та приписів Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, або ж, у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, - недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; відсутність у підприємства, в контексті положень пункту 87.5 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 Податкового кодексу України, додаткових джерел погашення податкового боргу (дебіторської заборгованості) або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.
Підтверджень того, що Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області виконано перелік дій, встановлених законом, щодо порядку стягнення податкового боргу з державного підприємства, окрім вказаного у позовній заяві посилання не надано, що само по собі, належним доказом у справі бути не може.
По-четверте, позивачем направлено до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України листа від 05.02.2015 №2203/9/240, у якому висловлено прохання прийняти одне із передбачених статтею 96 Податкового кодексу України рішень. Однак, при цьому, метою звернення вказано виконання дохідної частини Державного бюджету України на 2015 рік та наявність боргу з податку на прибуток й податку на додану вартість у інших розмірах, ніж заявлено у позові.
Таким чином, враховуючи те, що вимоги Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області щодо необхідності погашення податкового боргу державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» та стягнення у такому випадку коштів з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України не знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
.
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Літвінова А.В.
Судді Кротюк О.В.
Мазур А.С.