ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 листопада 2015 року № 826/20308/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні
за позовомОСОБА_1
доУповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северина Ю.П., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправним дій, зобов'язати вчинити дії ,
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивачка, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северин Ю.П. (надалі - Відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Відповідач 2), про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Юрія Петровича щодо не включення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Юрія Петровича включити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити мене, ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб провести виплату гарантованої суми відшкодування ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) за договором банківського рахунку № 13-15 від 12.01.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачами в порушення норм чинного законодавства, не включено Позивача до переліку і в подальшому до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Імексбанк» за рахунок Фонду та не надано жодної відповіді на звернення Позивача Відповідачами, що в свою чергу свідчить про порушення вимог законодавства.
Представником Відповідача 1 надано суду письмові заперечення. В обґрунтування заперечень зазначено, що включення певного вкладника банку до повного переліку вкладників, а потім і до загального реєстру означає підтвердження права цієї особи на отримання коштів від Фонду, проте, Позивач не набув такого права і не має законних підстав для включення його до такого повного переліку, оскільки грошові кошти були перераховані з рахунку іншого вкладника на рахунок Позивача, а тому, є підстави вважати, що була проведена низка операцій, результатом яких стало збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідач 2 проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Зокрема в письмових запереченнях відповідач посилався на відсутність протиправної бездіяльності, оскільки Фонд не володів і не повинен був володіти жодною додатковою інформацією про Позивача, окрім тієї, що містилась в Переліку вкладників на підставі якого формується загальний реєстр. Оскільки Позивач був відсутній у вказаному переліку вкладників відповідачем правомірно не включено позивача до загального реєстру вкладників.
Враховуючи, що в судове засідання не прибули представники відповідачів, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.
На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від ОСОБА_1 28.10.2015 року надійшла заява про уточнення позовних вимог, Судом розглянута заява Позивача та встановлено, що дана заява не відповідає вимогам встановленим ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, подана після оголошення позовних вимог, а отже, суд не приймає до розгляду дану заяву.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 (Клієнт), з однієї сторони, та ПАТ «Імексбанк» (Банк), з іншої сторони, укладено договір банківського рахунку №13-15/БР від 12.01.2015 року.
У відповідності до п. 1.1 Договору, Банк відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України № 492 від 12 листопада 2003 року, відкриває Клієнту поточний рахунок або декілька поточних рахунків (далі - рахунок) та зобов'язується приймати і зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що надходять Клієнту, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком НОМЕР_2.
У відповідності до виписки по особовому рахунку кошти в сумі 200 000 грн. надійшли на рахунок Позивача від ОСОБА_4.
Правлінням Національного банку України 26.01.2015 року була прийнята постанова №50 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних».
На підставі даної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 року прийнято рішення №16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Імексбанк», згідно з яким в Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Імексбанк» - Северина Юрія Петровича.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №84 від 23.04.2015 року строк проведення тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» та повноваження уповноваженої особи Фонду було продовжено до 26.05.2015 року включно.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України №330 від 21.05.15 року в ПАТ «Імексбанк» було відкликано банківську ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації Банку з 27.05.15 року.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.05.2015 року №105 розпочата процедура ліквідації та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северина Ю.П.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI), Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч.3 ст.12 Закону №4452-VI, Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Частиною 1 ст.26 Закону №4452-VI, передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно ч.1 ст.27 Закону №4452-VI, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
У відповідності до частин 5 та 6 ст.27 Закону №4452-VI, Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до Закону №4452-VI розроблено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14).
Згідно з пунктів 3, 4 розділу ІІІ Положення №14, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
У відповідності до п. 6 розділу ІІІ Положення №14, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Відповідно до п. 2, 3 розділу IV Положення № 14, Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.
Крім того, частинами 2, 3 та 5 ст. 38 Закону №4452-VI, передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Згідно частин 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У відповідності до ч.2 ст.38 Закону №4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 ст. 38 даного Закону.
Таким чином, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» Северин Ю.П. зобов'язана забезпечити перевірку договорів (правочинів) укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку.
Враховуючи вищезазначене, суд звертає увагу, що Відповідач 1 має право для здійснення перевірки рахунків на яких знаходяться кошти.
Судом встановлено, що на виконання обов'язків, передбачених ст. 38 Закону №4452 Наказом Уповноваженої особи №34-в від 05.02.2015 року була створена комісія та призначено проведення перевірки укладених Банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки (надалі - правочини).
Метою проведення перевірки було встановлення фактів штучного створення правових підстав для отримання вкладниками/клієнтами Банку виплат сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також виявлення правочинів, що можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, наведені в п.3ст.38 Закону №4452-VI.
За наслідками проведеної перевірки було виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду.
Постановою Правління Національного банку України №16/БТ від 15.01.2015 року «Про віднесення банку до категорії проблемних» було запроваджено ряд обмежень для банку, зокрема заборонено здійснювати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідач 1 зазначає, що включення певного вкладника банку до повного переліку вкладників, а потім і до загального реєстру означає підтвердження права цієї особи на отримання коштів від Фонду, проте, Позивач не набув такого права і не має законних підстав для включення його до такого повного переліку, оскільки грошові кошти були перераховані з рахунку іншого вкладника на рахунок Позивача, а тому, є підстави вважати, що була проведена низка операцій, результатом яких стало збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 30587 від 12.01.2015 року з поточного рахунку ОСОБА_4 НОМЕР_3 на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 було перераховано 200 000, 00 грн.
Пунктом 1 ч. 6 ст. 36 Закону №4452-VI передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.
У розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI вкладниками визнаються лише фізичні особи (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності).
У відповідності до вимог ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Згідно зі ст. 2 Закону №4452-VI під поняттям вкладник розуміється фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Як зазначив у запереченнях на адміністративний позов Відповідач-1, під час перевірки комісією було встановлено проведення касових операцій без фактичного внесення/отримання готівкових коштів.
Під час перевірки Відповідачем 1 встановлено наступне: «12.01.2015 року у філі АТ «Імексбанк» у м. Києві було проведено перерахування коштів з рахунку гр. ОСОБА_4 на поточні рахунки клієнтів Банку ОСОБА_1 (Позивача) на суму 200 000 грн. Видача /виплата або перерахування «реальних» грошових коштів в дійсності не проводилась, натомість на підставі поданих Банку платіжних документів відбувалося виключно коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов'язань, що в свою чергу призвело до штучного створення правових підстав для виникнення в Фонду обов'язку здійснити виплату суми гарантованого відшкодування по таким операціям».
Вищезазначене підтверджується випискою по особовому рахунку, яка міститься в матеріалах справи.
Суд звертає увагу, що Позивач не заявляв позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача, яким договір банківського вкладу визнано нікчемним. В судовому засіданні представник Позивача про вихід за межі позовних вимог не просив.
Таким чином, для повного захисту прав позивача у даній справі не має необхідності виходити за межі позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Юрія Петровича включити ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних, суд зазначає наступне.
Із системного аналізу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» слідує висновок, що єдиною підставою для включення даних про особу до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є наявність даної особи в складеному Уповноваженою особою Переліку вкладників (ч.5 ст.27 Закону № 4452-VI) або в наданій Уповноваженою особою додатковій інформації про вкладників (п. 6 Положення №14).
При цьому, Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, формує виключно Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Переліку вкладників або додаткової інформації, підготовленого Уповноваженою особою Фонду.
Оскільки Позивача не було включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суд дійшов висновку що позовні вимоги Позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення мене, ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук