Справа №493/1308/15-ц
Провадження № 2/493/559/15
23.11.2015 року Балтський районний суд Одеської області в складі
ГОЛОВУЮЧОГО - СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.
ПРИ СЕКРЕТАРІ - ПОГРЕБНЮК Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою,
01.07.2015 р. ОСОБА_1 звернувся до Балтського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що їм з відповідачкою належить на праві спільної часткової власності по ? частині кожному квартира, розташована в АДРЕСА_1. Оскільки згоди у спільному користуванні квартирою між ними не досягнуто, на час розгляду справи в суді відповідачка не допускає його до квартири, а з технічної точки зору провести поділ квартири неможливо, він просить визначити порядок користування квартирою, виділивши йому в користування кімнату 3-2 площею 14,1 кв.м, кімнату 3-3 площею 11,9 кв.м, відповідачці - кімнату 3-4 площею 14,6 кв.м, а підсобні приміщення: коридор, кухню та санвузол залишити у спільному користуванні співвласників. Такий варіант поділу обґрунтовує тим, що в кімнаті 3-4 зроблений капітальний ремонт, а в кімнатах 3-2 та 3-3 немає ремонту.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, проте не заперечував проти іншого варіанту, а саме виділення позивачці у користування кімнат 3-2 та 3-3, йому - кімнати 3-4, підсобні приміщення залишити у спільному користуванні.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, але надала письмові заперечення, в яких позов не визнала та пояснила, що запропонований позивачем порядок користування спільною частковою власністю порушує її право власності на ? частину квартири, так як не відповідає розмірам належних їм часток. Крім того, вона не перешкоджає позивачеві у здійсненні права власності на ? частину квартири. Тому просить відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав, в його заперечення надав аналогічні пояснення.
Суд, заслухавши доводи сторін, оцінивши докази, що є у справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.356 ЦК України власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно ст..358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Як визначено п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.95 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
В судовому засіданні встановлено, що позивачеві ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_2 на підставі рішення Балтського районного суду від 25.11.2013 р. на праві власності належить по ? частині кожному квартира АДРЕСА_1.
Квартира знаходиться на 2-му поверсі двоповерхового житлового будинку.
Сторони не досягли згоди щодо порядку користування квартирою, на час постановлення рішення позивач не має доступу до квартири, здійснити її поділ в натурі технічно неможливо. Отже, законними є вимоги позивача про визначення порядку користування квартирою.
При визначенні такого порядку, виходячи з вимог позивача, зазначених у позовній заяві, судом встановлено, що виділити кожній із сторін у користування кімнати відповідно до частки кожного з них є неможливим, так як квартира має три кімнати площами 14,1, 11,9 та 14,6 кв.м відповідно. Тому доцільним є виділення у користування кожному із співвласників по одній кімнаті, а третю кімнату, коридор, кухню та санвузол (за технічним паспортом - котельню) залишити у спільному користуванні.
Суд погоджується з вимогами позивача про виділення відповідачці у користування кімнати 3-4 площею 14,6 кв.м. Разом з тим відповідно до технічного паспорту на квартиру більш подібна за площею кімната 3-2 площею 14,1 кв.м є прохідною, через яку здійснюється прохід до кімнати 3-3, тому є недоцільним виділення у користування позивачеві кімнати 3-2 площею 14,1 кв.м, а залишення у загальному користуванні кімнати 3-3 площею 11,9 кв.м, так як це ускладнить можливість користування позивачем кімнатою 3-2, а відповідачкою - можливість спільного користування кімнатою 3-3. За таких обставин позивачеві може бути виділена у користування кімната 3-3 площею 11,9 кв.м, а кімната 3-2 площею 14,1 кв.м - залишена у загальному користуванні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.356, 358, 391 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою задовольнити частково.
Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виділивши у користування ОСОБА_1 кімнату 3-3 площею 11,9 кв.м, ОСОБА_2 - кімнату 3-4 площею 14,6 кв.м, залишивши у спільному користуванні співвласників кімнату 3-2 площею 14,1 кв.м., коридор 3-1 площею 3,3 кв.м, кухню 3-5 площею 5,7 кв.м, котельню 3-6 площею 3,1 кв.м.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів.