137/1951/15-к
16.11.2015р. с.м.т. Літин
Літинський районний суд Вінницької області в складі: головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Літині клопотання засудженого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженець с .Березівка Могилів-Подільського району Вінницької області, засудженого 15.08.2003 року Апеляційним судом м.Києва за ст. 187 ч.4, 115 ч 2 п. 1,4,6, 185 ч 2 КК України про заміну невідбутої частини строку покарання більш м'яким.
До Літинського районного суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини строку покарання більш м'яким.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції засуджений ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив його задовольнити з тих підстав, що як на його думку, він став на шлях виправлення.
Адвокат ОСОБА_7 , підтримав клопотання та просив його задовольнити. Вважає, що його підзахисний довів своє виправлення, оскільки на час розгляду клопотання працює , усі стягнення відносно нього погашені.
Представник Літинської ВК 123 ОСОБА_8 заперечив проти задоволення клопотання з тих підстав, що ОСОБА_4 має 29 стягнень і лише 7 заохочень . Також зазначив , що останній не зробив для себе висновків та не став на шлях виправлення.
Прокурор ОСОБА_9 також заперечила проти задоволення клопотання, пояснивши, що ОСОБА_4 за час відбування покарання має не значну кількість заохочень , характеризується негативно, натомість мав 29 стягнення, тобто на шлях виправлення не став.
Заслухавши пояснення учасників процесу , дослідивши клопотання та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_10 вважаю, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_6 засуджений 15.08.2003 року Апеляційним судом м.Києва за ст. 187 ч.4, 115 ч 2 п. 1,4,6, 185 ч 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років. Покарання відбуває з 26.10.2002року, кінець строку 26.10.2017 року.
Стаття 82 КК України передбачає, що особам, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим певної частини покарання.
Аналіз даної норми свідчить, що для заміни покарання більш м'яким необхідне виконання двох умов, а саме відбуття певної частини покарання та те, що засуджений став на шлях виправлення.
ОСОБА_6 відбув необхідних 2/3 строку покарання, що стосується того, що він став на шлях виправлення, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні засудженим вимог режиму, його участі в самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації установ виконання покарань, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. При цьому суд враховує поведінку засудженого за весь період відбування покарання.
З матеріалів особової справи ОСОБА_6 встановлено, що він починаючи з 26.01.2014 року підпадає під дію ст. 82 КК України , однак відповідно до витягів із протоколів № 26 від 12.11.12р, №8 від 30.04.2010 р. комісія Літинської ВК №123 по розгляду матеріалів особових справ засуджених неодноразово відмовляла ОСОБА_6 у застосуванні до нього ст. 101 КВК України, ст 82 КК України, оскільки останній під час відбування покарання не довів своє виправлення.
Згідно характеристики засудженого ОСОБА_6 , яка міститься в матеріалах особової справи, останній за час відбування покарання характеризується негативно, за допущені порушення установленого порядку відбування покарання притягувався до дисциплінарної відповідальності 29 разів. До виконання передбачених законом вимог персоналу ставиться не завжди сумлінно .
Як вбачається з довідки про заохочення та стягнення від 17.09.2015р., виданої Літинською ВК 123 , засуджений ОСОБА_6 за час відбування покарання мав 29 стягнень та 7 заохочень за сумлінну поведінку та ставлення до праці , заслуговує на увагу те, що два стягнення за часом накладення останні.
Оскільки на час розгляду клопотання засуджений ОСОБА_6 , відбуваючи покарання у Літинській ВК №123, своєю поведінкою і ставленням до праці не довів того, що став на шлях виправлення, клопотання останнього не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 82 КК України, ст. 537, 539 КПК України,
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 1984р.н про заміну невідбутої частини строку покарання більш м'яким, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 7 днів.
Суддя:ОСОБА_1