137/1235/15-ц
21.07.2015р. с.м.т. Літин
Суддя Літинського районного суду Вінницької області Білик Н.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
ОСОБА_1 разом із позовом, подала заяву про забезпечення позову. Заяву мотивує тим, що у відповідача перед нею значний розмір заборгованості і оскільки у ОСОБА_2 є майно, то існує досить висока імовірність того факту, що він може в будь-який момент здійснити відчуження такого майна на користь інших осіб, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду за результатами розгляду вказаної цивільної справи. Тому, просить в порядку забезпечення позову, накласти арешт на майно відповідача ОСОБА_2
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає поверненню заявникові без розгляду, оскільки вона подана без додержання вимог встановлених законом.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинне бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч.2ст. 151 ЦПК України).
У поданій заяві, заявник не зазначає майно, яке належить боржнику, відсутні відомості про право власності боржника, конкретно не вказує на яке саме майно потрібно, накласти арешт, не зазначає місцезнаходження майна та його ціну. Крім того вимагає у суду вжити заходи для розшуку майна боржника.
Відсутність даних відомостей у заяві ОСОБА_1 позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обгрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.
Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Разом з тим, звертаючись до суду з вказаною заявою, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у відповідача, будь-якого рухомого чи нерухомого майна, а забезпечення позову у спосіб, який просить ОСОБА_1, позбавляє суд можливості визначитись щодо співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.8 ст.153 ЦПК України, суд, встановивши, що заява про
забезпечення позову подана без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявникові.
Керуючись ст.151-153,209-210 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через райсуд протягом 5 днів.
Суддя:ОСОБА_3