справа № 2-а-1338/11
09 березня 2011 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Шинкар А.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,-
Позивач звернулась до суду з названим позовом, посилаючись на те, що має правовий статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1 та є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ст. 49 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, вона, як інвалід ІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, має право на отримання державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю.
Згідно ст.ст. 50, 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір її пенсії, як інваліда ІІ групи, захворювання якого пов'язане з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, має виплачуватись в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір призначеної та виплачуваної їй державної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, не відповідає зазначеним вище розмірам, встановленим цим Законом.
Вона зверталась до Управління ПФУ з проханням провести перерахунок розміру пенсії відповідно до розмірів, визначених у ст. ст. 50, 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, проте у задоволенні її прохання відмовлено.
Просить визнати неправомірними дії Управління ПФУ щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зобов'язати Управління ПФУ здійснити з 01 січня 2011 року нарахування їй державної пенсії, як інваліду ІІ групи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідач в наданих суду письмових запереченнях заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивач отримує пенсію відповідно до вимог закону та чинних постанов Кабінету Міністрів України.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, інвалідом ІІ групи, перебуває на обліку в Управлінні ПФУ у м. Броварах та одержує з 05.01.2011 року пенсію по ІІ групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, призначену згідно із ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ст. 49 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІI групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно із ч. 4 ст. 54 вказаного Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із ЧАЕС, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності, ніж 8 мінімальних пенсій за віком.
Управління ПФУ нараховує та виплачує позивачу основну і додаткову пенсії у розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, суд дійшов висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, а не розміри визначені, вказаними вище постановами Кабінету Міністрів України.
На день розгляду справи розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що Управління ПФУ повинно виплачувати позивачу основну та додаткову пенсії, передбачені ст. ст. 50, 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на момент виплати.
Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 3 ст. 67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Беручи до уваги наведене, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо непроведення перерахунку розміру основної та додаткової пенсій позивача згідно із ст. ст. 50, 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов'язує його провести з 05.01.2011 року (дати постановки на облік) перерахунок розміру основної та додаткової пенсій позивача відповідно до ст. ст. 50, 54 вищеназваного Закону та виплатити їй недоплачену суму пенсії.
На підставі ст. ст. 49, 50, 54, 67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, керуючись ст. ст. 71, 86, 159 - 163, 183-2, 256 КАС України,-
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області провести з 05 січня 2011 року перерахунок розміру основної та додаткової пенсій ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 54 і ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, виплатити їй недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених виплат.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Шинкар А.О.