Рішення від 16.11.2015 по справі 912/3374/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 рокуСправа № 912/3374/15

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3374/15

за позовом: Заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром", м. Київ та Державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод", м. Кіровоград

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростенд", м. Кіровоград

про стягнення 1 970,42 грн

Представники:

від прокуратури - прокурор військової прокуратури Галузінський Н.О., наказ № 426к від 01.07.2015;

від позивача І - участі не брали;

від позивача ІІ - Шумський О.О., довіреність № 459 від 30.06.15;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Військовим прокурором Кіровоградського гарнізону подано позовну заяву в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" та Державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростенд" на користь Державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" заборгованості за договором № 865 від 01.07.2012 в загальному розмірі 2 422,64 грн, яка складається з: 1 707,10 грн відшкодування податку за землю за період з 01.07.2012 по 30.04.2014 та 715,51 грн пені за несвоєчасне відшкодування податку за землю.

Ухвалою господарського суду від 01.09.2015 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/3374/15.

Заявою від 12.10.2015 прокурором зменшено розмір позовних вимог та заявлено до стягнення: 1 707,10 грн відшкодування податку за землю за період з 01.07.2012 по 30.04.2014, 125,55 грн пені та 137,77 грн 3% річних (а.с. 70-73).

Позивачами (ДК "Укроборонпром" та ДП "Кіровоградський ремонтний завод") позовні вимоги прокурора, з урахування зменшення їх розміру підтримано повністю. Крім того, ДК "Укроборонпром" подано клопотання про залучення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, яке відхилено судом згідно ухвали від 13.10.2015.

Відповідачем позов заперечено, про що до суду надано письмовий відзив, з наступних підстав: розрахунок щомісячних платежів містить виправлення, а тому не може братися судом до уваги; умови договору № 865 передбачають відшкодування відповідачем витрат, а не сплату позивачу коштів, яке не проводить сплату податку за землю; докази направлення рахунків для сплати відповідачем коштів в матеріалах справи відсутні; договірні відносини після квітня 2013 року між сторонами не існували, тоді як в позовній вимозі зазначено період стягнення по 30.04.2014; при нарахуванні пені не дотримано вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України; прокуратурою пропущено строк позовної давності за пред'явленими позовних вимогами (а.с.97-99). У відзиві на позов відповідач просить застосувати строк позовної давності.

В судовому засіданні 16.11.2015 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 16.11.2015 прокурором та представником ДП "Кіровоградський ремонтний завод" позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення їх розміру підтримано повністю. Представник ДК "Укроборонпром" в судові засідання по розгляду даної справи не з'явився, між тим, згідно письмових пояснень ДК "Укроборонпром" просить розглянути справу за відсутності його представника (а.с. 46-49).

Представник відповідача ТОВ "Євростенд" в судове засідання 16.11.2015 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце його проведення, що підтверджується протоколом судового засідання від 10.11.2015, в якому представник відповідача приймав участь, та повідомленням суду про наступне судове засідання від 10.11.2015 (а.с. 111, 113).

Враховуючи, що участь представників сторін в судовому засіданні є процесуальним правом, яким сторони зобов'язанні користуватися належним чином, з огляду на належне повідомлення всіх учасників про дату, час і місце проведення судового засідання та з огляду на відсутність будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті з винесенням судового рішення за відсутності в судовому засіданні представників ДК "Укроборонпром" і ТОВ "Євростенд".

З огляду на положення ст. ст. 22, 29, 55 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється з урахуванням заяви прокурора про зменшення розміру позовних вимог, яка підтримана позивачами, та відповідно до нової ціни позову, яка зазначена прокурором у вказаній заяві.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, врахувавши пояснення прокурора та сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Підставою звернення прокурора з позовом у даній справі є несплата ТОВ "Євростенд" на користь ДП "Кіровоградський ремонтний завод" витрат по сплаті податку на землю відповідно до договору відшкодування витрат балансоутримувача по сплаті податку на землю № 865 від 01.07.2012.

Господарський суд враховує, що статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Формою цього представництва є, зокрема звернення до суду з позовними заявами з метою захисту інтересів держави.

Господарський суд, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

ДП "Кіровоградський ремонтний завод" засноване на державній власності та передано в управління ДК "Укроборонпром". Відповідно будь-яке порушення, наслідком якого є недоотримання державним підприємством коштів, спричиняє шкоду та порушує інтереси держави, як власника майна відповідного підприємства.

Отже, прокурором обґрунтовано визначено порушення інтересів держави та позивача у справі.

Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує, що Державним актом на право постійного користування землею І-КР №000614 посвідчено право постійного користування військової частини НОМЕР_1 , яка перейменована в Державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод", на земельну ділянку загальною площею 18,73377 га, яка надана у постійне користування для розміщення центрального заводу по вул. Добровольського, 2 в місті Кіровограді (а.с. 136-139).

Згідно Акту продажу з прилюдних торгів нерухомого майна від 11.01.2012 ТОВ "Євростенд" придбано у власність будівлю корпусу № 6, яка належала ДП "Кіровоградський ремонтний завод" та розташована на зазначеній в Державному акті земельній ділянці за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2 (а.с. 78).

01.07.2012 між ДП "Кіровоградський ремонтний завод" (Сторона 1) та ТОВ "Євростенд" (Сторона 2) укладено договір відшкодування витрат балансоутримувача по сплаті податку на землю № 865, за умовами якого ТОВ "Євростенд" зобов'язався відшкодовувати витрати ДП "Кіровоградський ремонтний завод" по сплаті податку на землю, на якій знаходиться будівля Сторони 2 загальною площею 621,0 кв.м, яка зареєстрована за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2 (далі - Договір № 865 від 01.07.2012) (а.с. 10-11).

Пунктом 4.1. Договору № 865 від 01.07.2012 сторони узгодили, що оплата за відшкодування витрат Сторони 1 по сплаті земельного податку за земельну ділянку, на якій знаходяться будівлі Сторони 2, становить 142,26 грн за червень місяць 2012 р. без врахування ПДВ. Згідно з пунктом 4.2. договору розмір оплати за кожний наступний місяць залишається без коригування.

Відповідно п. 4.3. договору оплата перераховується Стороною 2 Стороні 1 не пізніше 5 числа наступного місяця після закінчення звітного місяця, згідно рахунку, який надається Стороною 1 не пізніше 3 числа наступного місяця після закінчення звітного місяця.

За пунктом 4.4. договору оплата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується зі Сторони 2 на користь Сторони 1 відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 6.1. договору цей договір набуває чинності з 01 липня 2012 року та діє до 31 квітня 2013 року.

Договір № 865 від 01.07.2012 підписано керівниками підприємств та скріплено печатками.

Стаття 120 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на час придбання ТОВ "Євростенд" об'єкту нерухомого майна у власність встановлювала, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, за наведеною нормою передбачено перехід права на земельну ділянку до нового власника об'єкта нерухомого майна. При цьому, новий власник майна не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства України.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ "Євростенд" право користування земельною ділянкою, на якій розміщено придбаний ним об'єкт, не оформило, та вказана земельна ділянка на час укладення Договору № 865 від 01.07.2012 перебувала в користуванні ДП "Кіровоградський ремонтний завод" згідно Державного акта на право постійного користування землею І-КР №000614.

відповідно до розділу XIII Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Таким чином, ДП "Кіровоградський ремонтний завод" на час укладення з ТОВ "Євростенд" Договору № 865 від 01.07.2012 являвся платником податку за землю, яка перебувала в його постійному користуванні згідно Державного акта на право постійного користування землею І-КР №000614.

Стаття 6 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, наведені норми закону закріплюють свободу договору, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, крім випадків, коли актами цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акта для сторін договору.

Відповідно до частини першої ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина перша ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення зобов'язань, в силу яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, уклавши Договір № 865 від 01.07.2012, ТОВ "Євростенд" прийняло на себе зобов'язання відшкодовувати ДП "Кіровоградський ремонтний завод" витрати по сплаті податку на землю в розмірі та на умовах, визначених вказаним договором.

Згідно пояснень прокурора і позивача у справі, ТОВ "Євростенд" свої зобов'язання за Договором № 865 від 01.07.2012 не виконувало та в період дії строку договору не сплатило жодної суми. За розрахунком ціни позову, заборгованість ТОВ "Євростенд" по відшкодуванню витрат ДП "Кіровоградський ремонтний завод" по сплаті земельного податку за період з липня 2012 по квітень 2013 становить 1 422,60 грн та окремо ПДВ 284,50 грн, а всього 1 707,10 грн.

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказаним нормам кореспондують положення частин першої, сьомої ст. 193 Господарського кодексу України.

Виходячи з викладеного, враховуючи свободу сторін в укладенні договору та обов'язковість виконання умов договору, господарський суд вважає позовні вимоги прокурора про стягнення суми витрат по сплаті земельного податку за Договором № 865 від 01.07.2012 правомірними.

Разом з цим, господарський суд вважає безпідставним нарахування на вказані суми ПДВ, оскільки умовами договору нарахування ПДВ не передбачено, земельний податок не є базою нарахування ПДВ, передбачене Договором № 865 від 01.07.2012 відшкодування не є частиною вартості послуг.

Договір № 865 від 01.07.2012 за своєю правовою характеристикою не підпадає під визначення договору про надання послуг, так як предмет договору не передбачає надання Стороною 1 будь-яких послуг (утримання майна, оренда тощо) Стороні 2. Оскільки передбачене договором відшкодування витрат по сплаті земельного податку не є складовою частиною операції з постачання послуг, то, відповідно, не є об'єктом оподаткування ПДВ, а тому підстави для стягнення в складі суми основного боргу ПДВ відсутні.

Одночасно господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності підстав для стягнення суми відшкодування у зв'язку з тим, що ДП "Кіровоградський ремонтний завод" не проводило перерахування земельного податку і має заборгованість по його сплаті, рахунки для оплати не виставлялись, а розрахунок до договору має виправлення в сумі витрат.

Так, пунктами 4.1., 4.2. Договору № 865 від 01.07.2012 встановлено чітку суму для сплати в розмірі 142,26 грн в місяць, текст договору будь-яких виправлень не містить і нарахування проведено відповідно до вказаної суми. Пункт 4.3. договору встановлює строк оплати - не пізніше 5-го числа наступного місяця після закінчення звітного місяця та не містить будь-яких умов щодо здійснення оплати після фактичної сплати податку ДП "Кіровоградський ремонтний завод". Більш того, заборгованість ДП "Кіровоградський ремонтний завод" з податку на землю стягнута в судовому порядку.

За нормами частини першої ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відсутність рахунку не є підставою для звільнення від сплати, оскільки рахунок фактично є документом, який фіксує необхідні для слати відомості (банківський рахунок, сума для сплати тощо), тоді як всі необхідні дані (розмір оплати, строк, банківські рахунки) зафіксовано в Договорі № 865 від 01.07.2012.

Щодо періоду нарахування, господарський суд погоджується з доводами відповідача про безпідставне зазначення прокурором періоду нарахування по 30.04.2014, між тим, як слідує з розрахунку та інших матеріалів справи, заборгованість в розмірі 1 422,60 грн фактично розрахована в межах сроку дії договору, а саме з липня 2012 по квітень 2013.

Стосовно позовних вимог про стягнення пені в розмірі 125,55 грн та 3% річних в розмірі 114,57 грн господарський суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Окрім того, ст. 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Положеннями частин першої, третьої ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частин четвертої, шостої ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором; штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Сторонами в пункті 4.4. Договору № 865 від 01.07.2012 встановлено, що несвоєчасна або не в повному обсязі проведена оплата підлягає індексації на індекс інфляції і стягується зі Сторони 2 на користь Сторони 1 відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості.

На підставі викладеного, так як відповідачем порушено грошове зобов'язання, відповідальність за що встановлена договором у вигляді пені та за прострочення виконання якого частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено нарахування 3% річних, пред'явлення їх до стягнення в судовому порядку є правомірним.

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає про безпідставне нарахування пені і 3% річних на заборгованість з урахуванням ПДВ з огляду на встановлені вище обставини відсутності підстав нараховувати ПДВ на витрати по сплаті земельного податку.

Разом з цим, відповідачем у відзиві на позов заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 цього Кодексу).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України). До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Визначення початку відліку позовної давності міститься в ст. 261 Цивільного кодексу України, зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, відповідно до ст. 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Частинами 1, 2, 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що норми закону про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 27 травня 2014 року № 3-23гс14, від 2 вересня 2014 року в справі № 3-82гс14, від 23 грудня 2014 року № 3-194гс14.

Таким чином, строк позовної давності має обчислюватися з моменту, коли саме позивачам у справі - ДК "Укроборонпром" та ДП "Кіровоградський ремонтний завод" стало відомо про порушення їх прав, а не з моменту проведення прокуратурою перевірки.

Як слідує з матеріалів справи, ДП "Кіровоградський ремонтний завод" про наявність порушення його прав було відомо з моменту порушення відповідачем строку оплати, а ДК "Укроборонпром" - після прийняття ДП "Кіровоградський ремонтний завод" до сфери свого управління згідно, зокрема, Акта приймання-передачі від 29.12.2011 (а.с. 25-27).

Таким чином, згідно пред'явленого 31.08.2015 позову пропущено трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення суми основного боргу за липень 2012 в розмірі 142,26 грн, строк оплати якого настав не пізніше 05.08.2012, та за вимогою про стягнення 3% річних на вказану суму в розмірі 15,70 грн. Також пропущено річний строк позовної давності за вимогою про стягнення пені в розмірі 125,55 грн, яка нарахована по всім сумам основного зобов'язання за загальний період з 06.08.2012 по 06.11.2013.

Відповідно ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 1). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 2).

Проте, з клопотанням про відновлення пропущеного строку позивачі не зверталися, поважності причин пропуску строку позовної давності господарський суд не встановив.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 142,26 грн витрат по сплаті земельного податку за липень 2012 року, нарахованих на вказану суму 3% річних в розмірі 15,70 грн та вимога про стягнення 125,55 грн пені задоволенню не підлягає з підстав пропуску строку позовної давності.

Господарський суд здійснивши власний розрахунок 3% річних, наводить наступний розрахунок:

за період з 06.09.2012 по 30.08.2015 на суму зобов'язання за серпень 2012 в розмірі 142,26 грн 3% річних становлять 12,73 грн;

за період з 06.10.2012 по 30.08.2015 на суму зобов'язання за вересень 2012 в розмірі 142,26 грн 3% річних становлять 12,38 грн;

за період з 06.11.2012 по 30.08.2015 на суму зобов'язання за жовтень 2012 в розмірі 142,26 грн 3% річних становлять 12,02 грн;

за період з 06.12.2012 по 30.08.2015 на суму зобов'язання за листопад 2012 в розмірі 142,26 грн 3% річних становлять 11,67 грн;

за період з 09.01.2013 по 30.08.2015 (5, 6, 7 січня 2013 вихідні) на суму зобов'язання за грудень 2012 в розмірі 142,26 грн 3% річних становлять 11,27 грн;

за період з 06.02.2013 по 30.08.2015 на суму зобов'язання за січень 2013 в розмірі 142,26 грн 3% річних становлять 10,94 грн;

за період з 06.03.2013 по 30.08.2015 на суму зобов'язання за лютий 2013 в розмірі 142,26 грн 3% річних становлять 10,62 грн;

за період з 06.04.2013 по 30.08.2015 на суму зобов'язання за березень 2013 в розмірі 142,26 грн 3% річних становлять 10,25 грн;

за період з 07.05.2013 (05.05.2013 вихідний) по 30.08.2015 на суму зобов'язання за квітень 2013 в розмірі 142,26 грн 3% річних становлять 9,89 грн,

а всього 101,77 грн.

На підставі викладеного, позовні вимоги Військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі ДК "Укроборонпром" та ДП "Кіровоградський ремонтний завод" про стягнення з ТОВ "Євростенд" на користь ДП "Кіровоградський ремонтний завод" заборгованості за Договором № 865 від 01.07.2012 підлягають частковому задоволенню в розмірі: 1 280,34 грн відшкодування податку за землю за період з серпня 2012 по квітень 2013 та 101,77 грн 3% річних. У задоволенні позову в іншій частині господарський суд відмовляє за наведених в рішенні підстав.

Судовий збір за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір, та стягується в доход державного бюджету за ставками, які діяли в редакції Закону України "Про судовий збір", чинній на день подання позову до господарського суду.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Євростенд" (25005, м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2, ідентифікаційний код 34629374) на користь Державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" (25005, м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2; ідентифікаційний код 07646544) 1 280,34 грн відшкодування податку за землюза період з серпня 2012 по квітень 2013 та 101,77 грн 3% річних.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Євростенд" (25005, м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2, ідентифікаційний код 34629374) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1 827,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 23.11.2015

Суддя В.В.Тимошевська

Попередній документ
53686038
Наступний документ
53686040
Інформація про рішення:
№ рішення: 53686039
№ справи: 912/3374/15
Дата рішення: 16.11.2015
Дата публікації: 05.10.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Кіровоградської області
Категорія справи: