про повернення позовної заяви
20.11.2015 Справа № 908/5757/15
за позовом: Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Веселівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№8) (72254, Запорізька область, Веселівський район, с. Озерне, вул. 40 років Перемоги, буд. 39)
до відповідача: Веселівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№8) (72254, Запорізька область, Веселівський район, с. Озерне, вул. 40 років Перемоги, буд. 39)
про стягнення 24 367 грн. 57 коп.
суддя Немченко О.І.
18.11.2015 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшли матеріали позовної заяви № 5/12-2808 від 13.11.2015 року Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Веселівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№8) про стягнення 24 367 грн. 57 коп. з Веселівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№8), яким було присвоєно номер 908/5757/15.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного:
Статтею 54 України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.
Пунктом п'ятим частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Відповідно до п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обстави, на яких ґрунтується позовна вимога, та не зазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.
Слід зазначити, що позов - це спрямована через суд вимога позивача до відповідача, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Для того щоб позов мав можливість виконати роль засобу порушення судового провадження, він повинен мати відповідну процесуальну форму. У ньому повинно бути чітко та зрозуміло викладені обставини з якими позивач пов'язує своє порушене право. Саме завдяки цьому встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. У позові повинна бути зазначена конкретна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яка випливає зі спірного матеріально-правового відношення і з приводу якого господарський суд повинен прийняти рішення по справі. А також обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.
У описовій частині позовної заяви позивач зазначає, що протягом 2012 між позивачем та відповідачем були укладені договори купівлі-продажу, на підставі яких. позивач поставив товар (столярні вироби), а відповідач не виконав зобов'язання належним чином. Протягом певного часу позивач надсилав відповідачу претензії у письмовому вигляді за № 5/12-1117 від 13.05.2015р., № 5/12-1420 від 24.07.2015 р., № 5/12-2779 від 13.10.2015 р.
Однак, жодних посилань на конкретні договори купівлі-продажу та відповідні документи в підтвердження певних поставок зміст позовної заяви не містить.
У прохальній частині позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 24 367 грн. 57 коп. за невиконання умов договорів купівлі-продажу, що включає поставлену продукцію. Однак, згідно яких саме договірних правовідносин, на підставі яких договорів та інших первинних документів виник цей борг позивачем не зазначено, розрахунку заявленої до стягнення суми не наведено.
До матеріалів позовної заяви у якості додатків додані: договори купівлі-продажу: № Г-150 від 24.05.2012, предметом якого був дверний блок 2660 мм*900мм, №Г-183 від 22.08.2012 предметом якого є дерев'яні рамки 210 мм*297 мм, № Г-247 від 18.12.2012 предметом якого є дверний блок 2150мм*1300 мм, № 252 від 20.12.2012 предметом якого є шафи для одягу. Також у додатках містяться посилання копії претензій № 5/12-1117 від 13.05.2015, № 5/12-1420 від 24.07.2015, 5/12-2779 від 13.10.2015, які між собою є ідентичними та не дають змоги ідентифікувати та зрозуміти яких конкретно договірних зобов'язань стосується претензія і з яких конкретних документів і сум виник заявлений до стягнення борг. Наданий акт звірки між сторонами також не містить посилань на договори та накладні, на підставі яких виникло зазначене в ньому сальдо.
У змісті позовної заяви не міститься обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу. Не додано відповідний розрахунок і до позовної заяви. Так, у акті звірки взаємних розрахунків вказано про сальдо на 01.01.2015 р. - 36 133, 57 грн. та в/б № 11 від 30.01.2015 р. за столярні вироби 11766 грн.00 коп., та сальдо на 13.11.2015 р. 24 367 грн. 57 коп. однак, з яких документів виникло це сальдо у акті не зазначено. Доказів на підставі якого зменшилось початкове сальдо також не надано.
Таким чином, позивач у позові не послався на відповідні докази та не надав докази, що підтверджують викладені в заяві обставини (щодо часткової оплати, тощо, тобто доказів в підтвердження акту звірки щодо зменшення початкового сальдо та сальдо на 13.11.2015 р. в сумі 24 367 грн. 57 коп.), та не навів та не надав обґрунтованих розрахунків стягуваної суми.
Отже, зі змісту позовної заяви не зрозуміло якими саме обставинами позивач обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення з відповідача 24 367 грн. 57 коп., на підставі яких саме договірних правовідносин виник заявлений до стягнення борг, і з яких сум він складається (його обґрунтований розрахунок), що робить неможливим встановлення меж судового розгляду цього спору.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Веселівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№8) про стягнення 24 367 грн. 57 коп. з Веселівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№8), без розгляду.
При цьому, суд зауважує, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути заявникові без розгляду.
Додаток на адресу позивача у справі: матеріали позовної заяви на 28 аркушах, у т.ч.: супровідний лист № 5/12-2808 від 13.11.2015 р. оригінал на 1 аркуші, позовна заява № 5/12-2808 від 13.11.2015 р. - оригінал на 2 аркушах платіжне доручення № 2285 від 16.11.2015 - роздруківка із сайту на 1 аркуші, квитанція № 7225401015180 від 17.11.2015 р. - оригінал на 1 аркуші, опис вкладення - оригінал на 1 аркуші, акт звірки взаємних розрахунків від 13.11.2015 р. - оригінал на 1 аркуші, та ін. додатки в копіях.
Суддя О.І. Немченко