19.11.15р. Справа № 904/8748/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Графіт", (м. Кривий Ріг)
до Приватного підприємства "Центр бухгалтерії та консалтингу", (м. Дніпропетровськ)
про стягнення 85 797,00 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № б/н від 07.09.15р.)
від відповідача: ОСОБА_2 - директор (наказ № 1 від 15.07.13р.; паспорт)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Графіт" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Приватного підприємства "Центр бухгалтерії та консалтингу" (далі-відповідач) про стягнення 85 797,00 грн.
Приватне підприємство "Центр бухгалтерії та консалтингу" 12.10.15р. подало до суту заперечення (відзив) до позовної заяви позивача, в яких відповідач вважає, що вимоги викладені в позові є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з чим, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 85 797,00 грн. в повному обсязі.
Представником позивача 13.10.15р. надані документи для приєднання до матеріалів справи, а також клопотання, яким просить здійснювати технічну фіксацію розгляду справи № 904/8748/15 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
12 листопада 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Графіт" подало до суду пояснення по справі, в яких зазначає, що 15.08.13р. між сторонами по справі був укладений договір на надання послуг № 15-08 від до умов даного договору відповідач зобов'язався надати послуги, а позивач зобов'язався їх оплати.
Відповідно до п. 1.2. Договору, під послугами розуміється оцінка первинних документів Замовника на предмет їх відповідності чинному законодавству України та правильності їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку Позивача за період з 01.01.10 по 30.06.13р.
Позивач вказує на те, що відповідач мав перевірити первинні документи за період з 01.01.10 по 30.06.13р. на предмет їх відповідності чинному законодавству України та правильності їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «НВП «Графіт». Відповідно період за який проводилась податкова перевірка охоплює період за який несе відповідальність ПП «ЦБК» у випадку неправильного відображення фінансово-господарських операцій в обліку товариства.
На підставі вищевикладеного позивач стверджує, що ув'язку з невиконанням відповідачем вищевказаного пункту саме Приватне підприємство "Центр бухгалтерії та консалтингу" винний у збитках покладених на позивача штрафу у розмірі 85 797,00 грн. податковим органом.
Письмові пояснення позивача не приймається судом до розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.
Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).
Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Враховуючи, що позивач після початку розгляду спору по суті подав пояснення, з яких вбачається, що позивач змінює як підстави, так і предмет позову, суд вважає за доцільне відмовити в задоволенні вимог викладених у письмових поясненнях.
Також, пояснення позивача спростовуються поясненнями відповідача, які надані 19.11.15р. до господарського суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Графіт" 18 листопада 2015 року подало до суду додаткові пояснення по справі.
Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
11 грудня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Графіт" та Приватне підприємство "Центр бухгалтерії та консалтингу" уклали договір про бухгалтерське обслуговування підприємства/ФОП № 1112/2013.
Позивач зазначає, що відповідно до додатку № 1 до договору № 1112/2013 від 11.12.13р. відповідач мав виконувати наступні функції:
- перевірка правильності оформлення первинних документів;
- перевірка правильності внесення первинних документів в програму 1С;
- підготовка та надання всіх звітностей у контролюючі органи;
- підготовка та надання всіх необхідних документів в ході перевірок контролюючими
органами та прийняття в них участі.
Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів Дніпропетровської області здійснила документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Графіт" за результатами якої було складено акт № 1014/22-02/33758872 від 11.08.14р. (а.с. 11 - 22), а на підставі даного акту було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.08.14р., згідно з яким на ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Графіт" був покладений штрафна санкція у вигляді штрафу у розмірі 85 797,00 грн.
Позивач посилається на те, що підставою для винесення акту № 1014/22-02/33758872 від 11.08.14р., а в подальшому і податкового повідомлення-рішення стало неправильне відображення фінансово-господарських операцій в обліку товариства, що було функцією відповідача.
Відповідно до п. 5.2. договору, виконавець несе матеріальну відповідальність за неправильне відображення фінансово-господарських операцій в обліку, а також за несвоєчасну здачу бухгалтерської звітності в розмірі штрафу, нарахованих податковими органами при виявленні помилок в обліку чи при порушенні строків здачі звітності, якщо це трапилось по вині Виконавця.
15 вересня 2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість на загальну суму 85 797,00 грн. протягом 7 днів з моменту отримання. Факт направлення вимоги підтверджується фіскальним чеком відправлення за № 4902712501748,
Відповідачем відповіді на вищевказану вимогу не надано і заборгованість не погашена, у зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 85 797,00 грн.
Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Графіт" 15.09.2015р. на адресу Приватного підприємства "Центр бухгалтерії та консалтингу" направило вимогу про погашення заборгованості в сумі 85 797,00 грн. протягом 7 днів з моменту отримання даної вимоги.
Факт направлення вимоги підтверджується фіскальним чеком відправлення № 4902712501748. При цьому позивачем не зазначено у позові, коли відповідачем отримано дану вимогу, тобто з якого моменту ТОВ «НВП «Графіт» обрахувало 7 днів, та яким документом підтверджується факт отримання відповідачем зазначеної вимоги.
В той же час факти-судження ТОВ "НВП "Графіт" з приводу не надання ПП "Центр бухгалтерії та консалтингу" відповіді на вимогу не відповідають дійсності з огляду на наступне.
18 вересня 2015 року відповідачем було отримано від позивача зазначену вимогу на суму 85797,00 грн. Листом від 21.09.2015 року № 1 ПП "Центр бухгалтерії та консалтингу" надало обґрунтовану відповідь на вимогу, яку було направлено цінним листом 22 вересня 2015 року з описом вкладення та повідомленням про вручення, копії яких додаються до матеріалів справи.
Повідомлення про вручення ТОВ "НВП "Графіт" вказаного листа на адресу ПП "Центр бухгалтерії та консалтингу" на теперішній час не надходило.
Однак, відповідачем здійснило заходи щодо розшуку зазначеного повідомлення за його штрихкодовим ідентифікатором та встановило, що УДППЗ "Укрпошта" ще 29.09.2015р. повідомляла повторно ТОВ "НВП "Графіт" про надходження на його адресу поштового відправлення.
Даний факт свідчить про те, що позивач навмисно ухиляється від отримання поштових повідомлень від відповідача та надає суду інформацію, яка не відповідає дійсності.
З позовної заяви вбачається, що згідно акту невиїзної позапланової перевірки, проведеної Криворізькою центральною об'єднаною податковою інспекцією ГУ Міндоходів Дніпропетровської № 1014/22-02/33758872 від 11.08.14р. та винесене на підставі зазначеного акту податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.08.14р., позивачу застосовано штрафну санкцію у розмірі 85 797,00 грн.
Пунктом 5.2 договору № 1112/2013 11.12.2013 року, укладеного між сторонами, згідно з яким, виконавець несе матеріальну відповідальність за правильність відображення фінансово-господарських операцій в обліку, а також за своєчасне подання бухгалтерської звітності в розмірі штрафів, нарахованих податковими органами при виявленні помилок в обліку або при порушенні термінів подання звітності, якщо це трапилось з вини виконавця.
Договір № 1112/2013 про бухгалтерське обслуговування між виконавцем та замовником було укладено 11.12.2013 року. Згідно з умовами зазначеного договору ПП "Центр бухгалтерії та консалтингу" здійснювало бухгалтерське супроводження ТОВ "НВП "Графіт" відповідно наданих до обліку документів у періоді з 01.01.2014р по 31.03.2015р, що підтверджується актами виконаних робіт та звітами до них, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
20 квітня 2015 року листом № 2 відповідач повідомив позивача про розірвання договору з причини систематичного порушення умов договору з боку замовника, а саме:
- порушення термінів надання до обліку документів;
- не ведення та не надання до обліку документів виробничого обліку;
- не своєчасна сплата та не погашення заборгованості за надані послуги.
За період співпраці ПП "Центр бухгалтерії та консалтингу" не отримувало від ТОВ "НВП "Графіт" жодного листа, повідомлення, тощо про початок, хід та результати будь-якої перевірки, в тому числі і про невиїзну позапланову перевірку на підставі якої складено акт № 1014/22-02/33758872 від 11.08.14р.
Також, позивач жодного разу не звертався до відповідача з проханням про прийняття участі у будь-якій перевірці.
Зазначені обставини свідчать про те, що ТОВ "НВП "Графіт" не повідомляло обслуговуючу організацію (ПП «Центр бухгалтерії та консалтингу») про перевірку, яка проходила на підприємстві.
З викладеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Графіт" самостійно надавало документи та всі необхідні пояснення контролюючому органу в ході даної перевірки без відома про те Приватному підприємству "Центр бухгалтерії та консалтингу". Тобто, цілком і повністю взяли на себе обов'язок про відповідальність за хід та результати даної перевірки.
В період з 6 по 11 серпня 2014 року Криворізькою центральною ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВП «Графіт» з питання дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Будінвест-ДФ» за вересень 2012- лютий 2013 року, ТОВ «ЕКО ТЕСТ» за липень 2012 року та ТОВ «УСП-ДФ» за вересень-грудень 2011 року.
Згідно з висновком, зазначеним в акті перевірки (а.с. 24), проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ «НВП «Графіт», встановлено порушення норм ПК України, які призвели до заниження податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 171 595,00 грн., в т.ч. по періодах:
По взаємовідносинах з ТОВ «Будінвест-ДФ»:
- Вересень 2012-16009,24 грн;
- Жовтень 2012 - 6998,40 грн;
- Листопад 2012 - 26000,13 грн;
- Грудень 2012-32334,22 грн;
- Січень 2013 - 34400,00 грн;
- Лютий 2013-24403,75 грн.
По взаємовідносинах з ТОВ «ЕКО ТЕСТ»:
- Липень 2012-1550,00 грн.
По взаємовідносинах з ТОВ «УСП-ДФ»:
- Вересень 2011 - 8333,33 грн;
- Жовтень 2011-4166,67 грн;
- Листопад 2011 - 11425,00 грн;
- Грудень 2011 - 5974,17 грн.
Відповідно до пункту 5.1 Договору від 11.12.2013р. № 1112/2013, виконавець несе відповідальність за правильність та своєчасність ведення бухгалтерського та податкового обліку, тільки за оплачений Замовником період виконаних робіт (послуг) під час дії договору, і виключно за правильність і своєчасність відображення в обліку отриманих ним первинних документів.
Як свідчать акти виконаних робіт та звіти до них, Приватне підприємство «Центр бухгалтерії та консалтингу» надавало послуги з бухгалтерського супроводження, згідно договору від 11.12.2013р. №1112/2013 для ТОВ «НВП «Графіт» у періоді з 01 січня 2014 року по 31 березня 2015 року.
З огляду на викладене, судом встановлено, що періоди, які були охоплені перевіркою ніяким чином не відповідають і не співпадають з тими періодами, в якому ПП «Центр бухгалтерії та консалтингу» здійснювало бухгалтерське супроводження ТОВ «НВП «Графіт».
Крім того, відповідно до пункту 5.2 договору від 1 1.12.2013р. № 1112/2013, виконавець несе матеріальну відповідальність за правильність відображення фінансово-господарських операцій в обліку, а також за своєчасне подання бухгалтерської звітності в розмірі штрафів, нарахованих податковими органами при виявленні помилок в обліку або при порушенні термінів подання звітності, якщо це трапилось з вини виконавця.
Згідно з пунктом 3.5 договору від 11.12.2013р. № 1112/2013, замовник самостійно здійснює фінансове та господарське планування на підприємстві. Виконавець не несе відповідальності за дії замовника по фінансовому плануванню, по організації виробничого процесу і результати його фінансово-господарської діяльності. Виконавець не несе відповідальності за виконання замовником положень Законодавства України по веденню підприємницької діяльності. Всі угоди, укладені замовником зі своїми контрагентами, є виключно компетенцією замовника з повною відповідальністю, і не підлягають перевірці і контролю виконавцем, який відображає їх в податковому та бухгалтерському обліку виключно на підставі даних первинних документів, отриманих від замовника.
Враховуючи той факт, що причетність відповідача до порушень, встановлених актом перевірки № 1014/22-02/33758872 від 11.08.2014 року не доведена позивачем. ПП «Центр бухгалтерії та консалтингу» не може відповідати за правильність дотримання вимог податкового законодавства України в тих періодах, в яких не здійснювалось супроводження, не надавались документи та не здійснювалась оплата.
На підставі викладеного, з урахуванням відсутності в діях відповідача вини з донарахування позивачу сум податкових зобов'язань, притягнення відповідача до відповідальності шляхом стягнення з нього сум коштів, донарахованих за актом перевірки є безпідставним, оскільки в позові не доведений зв'язок між діями відповідача та настання у зв'язку з цими діями наслідків у вигляді фінансових санкцій.
Крім того, відповідно до акту Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Дніпропетровської області № 1014/22-02/33758872 від 11.08.14р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Графіт" з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Будінвест-ДФ" за вересень 2012 року - лютий 2013 року, ТОВ "Еко Тест" за липень 2012 року, ТОВ "УСП-ДФ" за вересень - грудень 2011 року, вбачається, що позапланова невиїзна перевірка ТОВ "НВП "Графіт" здійснювалась за період до моменту укладання договору № 1112/2013 від 11.12.13р. та відповідно до моменту виникнення зобов'язань щодо надання послуг ПП "Центр бухгалтерії та консалтингу".
Отже, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність належних доказів які б підтверджували позовні вимоги позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 року за № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (ст. ст. 614 та 1166 Цивільного кодексу України). Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.
Для застосування деліктної відповідальності необхідною умовою є наявність складу цивільного правопорушення, які складаються із наступних елементів: противоправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди, збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), вини особи, яка заподіяла шкоду (збитки). Перші три елементи належать до об'єктивного складу правопорушення, а решта вина - є суб'єктивною стороною цивільного правопорушення.
Відсутність хоча б одного з елементів (суб'єкти, об'єкти, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона), які утворюють склад цивільного правопорушення не може бути підставою для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі збитків.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
За наведених обставин справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову, відхиляє доводи позивача у справі, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 23.11.15р.
Суддя ОСОБА_3