10.11.15р. Справа № 904/9398/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", 69035, вул. Діагональна, 11, м. Запоріжжя, Запорізька обл.
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49602, пр. К.Маркса, 108, м. Дніпропетровськ
про стягнення 1155,86 грн.
Суддя Панна С.П.
Представники:
від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 23.12.2014 року за № 18-156
від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 21.09.2015 року № 898
Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення збитків в сумі 1155,86 грн., судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення п. п. 52, 129 Статуту залізниць України, згідно залізничної накладної № 45451400 позивачем отримано вантаж, при переважуванні якого виявлено недостачу в кількості 1200 кг, вартість якої позивач і просить суд стягнути з відповідача.
Відповідач з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву від 10.11.2015 року), посилаючись на те, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів, щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів. Всупереч п. 6 Правил перевезення вантажів відправником захисне маркування не нанесено, відомості про нанесення захисного маркування у накладній відсутні. Крім того, статутом залізниць України не передбачено відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, що перевозиться на відкритому рухомому складі, тільки з тієї підстави, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла правильність розміщення та закріплення вантажу.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
01.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів", як покупцем, та Публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів", як постачальником, укладено договір поставки № 1406315 за умовами якого постачальник зобов'язується поставити й передати у власність покупця коксову продукцію, а покупець прийняти й оплатити дану продукцію, асортимент, кількість, строки поставки і ціна яких зазначені у специфікації до даного договору, які є його невід'ємними частинами.
Відповідно до специфікації № 3, яка є додатком до договору поставки №1406315 від 01.12.2014 року, сторони узгодили поставку коксового горішку 10-25 мм в кількості 242,952 т.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" виставлено позивачу рахунок № 201056 від 03.07.2015 року на суму 1021162,25 грн. (а. с. 10), який оплачено останнім, що підтверджується платіжним дорученням № 256536 від 25.05.2015 року (а. с. 11).
Відповідно до залізничної накладної № 47766647 від вантажовідправника - ПАТ "Євраз-ДМЗ ім. Петровського" на адресу позивача зі станції відправлення Діївка Придніпровської залізниці на станцію ОСОБА_3 Придніпровської залізниці 04.07.2015 року у вагоні № 61604435 надійшов вантаж "Горішок коксовий" (а. с. 12).
Зазначений вагон виданий позивачу згідно зі ст. 52, 129 Статуту залізниць України зі складанням комерційного акту серії РА № 009451/1334 від 05.07.2015 року (а. с. 13), в якому зафіксовано ознаки незбережного перевезення внаслідок чого виявлено недостачу у розмірі 1200 кг.
При складанні комерційного акту серії РА № 009451/1334 від 05.07.2015 року у вагоні виявлено менше проти документа на 1200 кг горішку коксового; згідно перевізного документа значиться 2 полувагона, загальна маса 90500 кг, у вагоні 61604435 тара 23150 кг, нетто 44150 кг; фактично у вагоні виявилась вага брутто 66100 кг, тара з документа 23150 кг, нетто 42950 кг, що менше ваги, зазначеної у перевізному документі на 1200 кг; у комерційному відношенні навантаження у вагоні шапкою, вище рівня бортів 15 см, вантаж маркований шляхом нанесення двох поздовжніх смуг; над першими люками порушено маркування, наявне поглиблення розміром 100х280х30-40 см; у технічному відношенні вагон справний, двері і люки закриті, течія вантажу відсутня; при повторному переваженні комісією в тому ж складі результат не змінився (а. с. 13 зі зворотної сторони).
Пунктом 2 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Відповідно до ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (п. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).
За змістом п. 3.21 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" якщо на зворотній стороні накладної є відмітка відправника про відвантаження вантажу із "шапкою", нанесення захисного маркування, а на станцію призначення вантаж прибув фактично без "шапки", без маркування або з частково порушеним маркуванням, ця обставина може свідчити про втрату частини вантажу під час перевезення, і залізниця повинна довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 110 Статуту залізниць України).
За змістом ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, яка передбачає, що залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках - продезінфіковані вагони і контейнери.
У відповідності зі ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Статтею 23 вищезазначеного Закону передбачено наступне: перевізники несуть відповідальність за схоронність вантажу з моменту його прийняття до перевезення, до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.
Частиною 2 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно ст. 114 Статуту залізниць України залізниця за втрату чи недостачу, що виникла з її вини під час перевезення вантажу, відшкодовує фактичні збитки у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Статтею 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських стосунків, що порушив зобов'язання, повинен відшкодувати заподіяні ним збитки суб'єктові, права або законні інтереси якого порушені.
За приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Як встановлено судом, розрахунок відповідальної недостачі здійснено з врахуванням норм діючого законодавства України, а саме відповідно до ст. 27 Правил видачі вантажів, оскільки при розрахунку вартості недостачі позивачем враховані норму недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка помножена на вартість вантажу за 1 т (3502,62 грн.) відповідно до рахунку № 201056 від 03.07.2015 року (а. с. 10).
З наявних матеріалів справи пошкоджень спірних вагонів не виявлено, тобто вина відповідача є доведеною, а позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 920 Цивільного кодексу України, ст. ст. 225, 308, 314 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 12, 23 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. ст. 31, 110, 113 Статуту залізниць України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, р/р 26036000002003 в Дніпропетровській філії АБ "ЕкспресБанк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, п/р 26005130029045 в ПАТ КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) 1155 (одна тисяча сто п'ятдесят п'ять) грн. 86 коп. - збитків, 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору, про що видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено - 11.11.2015 року.
Суддя С.П.Панна