19 листопада 2015 року Справа № 922/2675/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Губенко Н.М.,
суддів:Барицької Т.Л.,
Картере В.І.,
перевіривши касаційну скаргуФізичної особи - підприємця ОСОБА_4
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2015
та на рішеннягосподарського суду Харківської області від 09.07.2015
у справі№922/2675/15 господарського суду Харківської області
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_5
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.Фізична особа - підприємець ОСОБА_6; 2. Фізична особа - підприємець ОСОБА_7;
простягнення коштів в розмірі 1105 573,97 грн.
Подана 24.09.2015 (відповідно до штампу канцелярії Харківського апеляційного господарського суду на титульному аркуші касаційної скарги) Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (далі - скаржник) касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 та на рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2015 у справі №922/2675/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
З 01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі- Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, визначено, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір", в редакції чинній на момент подання позовної заяви, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата станом на 1 січня становить 1 218,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи №922/2675/15 Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 заборгованість за договором про проведення взаєморозрахунків між сторонами по договору оренди нерухомого майна №2 від 01.01.2008 в розмірі 1105 573,97 грн., з яких: 528 840,00 грн. - сума основного боргу, з урахуванням індексу інфляції, 13 238,63 грн. - 3% річних, 113 495,34 грн. - пеня, 450 000,00 грн. - неустойка.
Рішенням господарського суду Харківської області від 09.07.2015 у справі №922/2675/15, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 суму основного боргу за договором оренди від 01.01.2008 в розмірі 328 392,86 грн., інфляційні втрати в розмірі 138 840,00 грн., 3% річних в розмірі 11147,36 грн., суму судового збору в розмірі 9 567,60 грн.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, не погодившись з прийнятими судовими актами, звернулась із вказаною касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, відповідно до прохальної частини якої просить скасувати рішення та постанову, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484- VIII) Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.
Отже, заявник касаційної скарги повинен був сплати судовий збір, виходячи зі ставок, що визначені підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та враховуючи п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір", тобто 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що становить 26 533,77 грн. (22 111,48 грн. (судовий збір за подання позовної заяви) х 120%).
Натомість звертаючись до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 та на рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2015 у справі №922/2675/15, скаржник наведеного вище не врахував і сплатив судовий збір в меншому ніж було потрібно розмірі, а саме, 5740,58 грн. (квитанція №6 від 21.09.2015), що є підставою для повернення скаржнику поданої касаційної скарги на підставі п. 4 ч.1 ст. 1113 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1111 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі
Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін.
Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.
Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України господарському суду необхідно враховувати, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів можна вважати розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Згідно з п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Дослідивши касаційну скаргу з доданими до неї документами, колегія суддів прийшла до висновку, що скаржником не додано до касаційної скарги документів на підтвердження направлення іншим сторонам у справі примірника касаційної скарги, оскільки, додані до касаційної скарги описи вкладення у цінний лист, не є розрахунковим документом в розумінні вищенаведених норм, які підтверджували б факт надання відділенням зв'язку поштових послуг, позаяк, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що скаржником належним чином не дотримані вимоги ст. 1111 ГПК України щодо надсилання сторонам у справі копії касаційної скарги та представлення відповідних доказів до суду касаційної інстанції, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 статті 1113 ГПК України.
Відповідно до приписів ч. 3 ст.1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої вказаної статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
З огляду на те, що касаційна скарга повертається скаржникові на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, клопотання скаржника про відновлення процесуального строку на оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 та рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2015 у справі №922/2675/15 колегією суддів не розглядається.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, п.п. 3, 4, ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 та на рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2015 у справі №922/2675/15 повернути скаржнику без розгляду.
Справу №922/2675/15 повернути до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя Н.М. Губенко
Судді: Т.Л. Барицька
В.І. Картере