Справа №653/2484/14-ц Головуючий в І інстанції: Венглєвська Н.Б.
Провадження №22-ц/791/2433/15 Доповідач: Стародубець М.П.
Категорія 45
2015 року листопада місяця «19» дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Стародубця М.П.
Суддів:Пузанової Л.В.,
Чиркової К.Г.
при секретарі:Гурові Д.Д.,
.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6, на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 21 липня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю та скасування державної реєстрації, зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області про встановлення факту, що має юридичне значення, та усунення перешкод, -
В серпні 2014 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю та скасування державної реєстрації, зазначаючи, що вона є власником житлового будинку по АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 0,185 га, яка належала їй на підставі державного акта на землю серії НОМЕР_1, виданого 17 квітня 2009 року.
Власником суміжної домобудівлі по АДРЕСА_2 є ОСОБА_6, якому 18 вересня 1997 року було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2063 га розташовану за тією ж адресою.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року державний акт серії НОМЕР_1 було скасовано.
Цим же судовим рішенням встановлено, що площа та лінійні розміри земельних ділянок, на яких розташовані належні їй та ОСОБА_6 домобудівлі, не відповідають даним проекту відведення та технічній документації по встановленню зовнішніх меж землекористування й накладаються одна на одну, а межі земельних ділянок проходять по нерухомому майну вказаних осіб.
Посилаючись на ці обставини та вказуючи на те, що виданий ОСОБА_6 18 вересня 1997 року державний акт на право приватної власності на земельну ділянку не відповідає вимогам діючого на той час земельного законодавства, просила суд визнати означений вище правовстановлюючий документ недійсним і скасувати його державну реєстрацію.
ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом, уточненим в ході розгляду справи, в якому просив встановити факт належності йому державного акта серії НОМЕР_2 №б/н на право власності на земельну ділянку площею 0,2063 га, виданого Щасливцевською сільською радою 18 вересня 1997 року на ім'я ОСОБА_8 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №110, й усунути йому перешкоди в користуванні нерухомим майном шляхом заборони ОСОБА_7 користуватися земельною ділянкою по АДРЕСА_2
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що він у встановленому законом порядку отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2, однак при його виготовленні було допущено помилку в написанні його прізвища. Також вказує на те, що ОСОБА_7, яка є суміжним землекористувачем, самовільно збудувала на належній йому земельній ділянці об'єкти нерухомого майна, а саме: господарську будівлю літ. «Ж», навіс літ. «З», навіс літ. «ж», літню кухню літ. «К», душ літ. «і», чим створила йому перешкоди у користуванні власністю.
Рішенням суду від 21 липня 2015 року позов ОСОБА_7 задоволено, в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, діючий від імені ОСОБА_6, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, й порушення норм матеріального і процесуального права.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7 викладені в ній доводи не визнає і вважає безпідставними, просить скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, залишити без змін.
Заслухавши доповідача, і осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено й підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_7 є власником житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1, за яким була закріплена й приватизована згідно державному акту про право власності на землю НОМЕР_1 від 17.04.2009 року земельна ділянка площею 0,185га.
Постановою Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2011 року зазначений державний акт і рішення Щасливцевської сільської ради, на підставі якого він був виданий, визнані незаконними та скасовані.
ОСОБА_6 на праві власності належить сусідній житловий будинок по АДРЕСА_2 й приватизована за цією ж адресою земельна ділянка площею 0,2063га, право на яку підтверджується держаним актом серія НОМЕР_2 без номера від 18 вересня 1997 року, виданого, як зазначено в ньому, на підставі рішення виконкому Щасливцевської сільської ради народних депутатів від 19 березня 1993 року, яке взагалі не приймалося, так як згідно архівної довідки від 27.02.2010 року №34-13/15 в архівному відділі Генічеської районної державної адміністрації в справах архівного фонду за 1993 рік не виявлено, а в самому акті прізвище власника зазначено ОСОБА_8 замість ОСОБА_6.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що визнання недійсним виданого раніше позивачу ОСОБА_7 державного акта на право приватної власності на землю сталося внаслідок встановлення судом в іншій справі факту накладення належних на праві власності земельних ділянок як останньої, так і ОСОБА_6, який порушив це питання в порядку адміністративного судочинства, і оскільки було доведено порушення положень чинного законодавства на час видачі державного акта на право приватної власності на землю відповідачу ОСОБА_6, а також у зв'язку з цим прав землекористувача суміжної земельної ділянки ОСОБА_7, правомірно відновив права останньої у обраний нею та передбачений законом спосіб й обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову з наведених в рішенні суду підстав.
Колегія суддів погоджується з висновками суду, які відповідають встановленим у справі обставинам, наданим сторонами доказам та положенням земельного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Безпідставним є твердження апелянта про те, що ОСОБА_7 не є законним володільцем зазначеної земельної території з посиланням на рішення сесії Щасливцевської сільської ради від 29.09.2014 року №1007, оскільки за своїм змістом воно не позбавляє позивача ОСОБА_7 права власності на належний їй будинок АДРЕСА_1 статусу землекористувача, закріпленої за ним земельної ділянки й не свідчить про її вилучення у цієї особи.
Обраний позивачем ОСОБА_7 спосіб захисту своїх порушених прав, на що звертає увагу апелянт в скарзі, відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом України в постанові від 01.07.2015 року у справі №6-319цс15, яка за встановленими ст. 360-7 ЦПК України правилами є обов'язковою для всіх судів України.
Місцевий суд з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані ними докази, яким дав правильну оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять посилання на нові факти або засоби доказування, які мають значення для справи, натомість фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками місцевого суду та з їх оцінкою та не вказують на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування ухваленого в справі рішення.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307-308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6, відхилити.
Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 21 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: