Номер провадження: 22-ц/785/8272/15
Головуючий у першій інстанції Мирончук Н. В.
Доповідач Артеменко І. А.
18.11.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Артеменка І.А.,
суддів Черевка П.М.,
Сватаненка В.І.,
при секретарі Фабіжевській Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-
встановила:
У липні 2015 року позивачка (уточнюючи свої позовні вимоги) звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, 1997 року народження, яка продовжує навчання, в сумі 800 грн. щомісячно, починаючи з 14.07.2015 року по 30.06.2016 року.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що перебувала у шлюбі з відповідачем з 1997 року, який було розірвано 26.02.2002 року. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5, 1997 року народження, яка навчається на денному відділенні третього курсу Одеського технічного коледжу Одеської Національної академії харчових технологій, ВНЗ 1-2 рівня акредитації. Термін навчання з 01.09.2012 року по 30.06.2016 року. В період навчання донька отримує стипендію 550 грн. в місяць.
Позивачка зазначила, що 20.12.2012 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_6. Від зазначеного шлюбу позивачка має малолітнього сина, 2013 року народження, не працює, оскільки доглядає за дитиною.
Крім того, вона має неповнолітню доньку - ОСОБА_7, 2001 року народження.
Враховуючи зазначене, позивачка просила її позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2015 року позовну заяву задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, 1997 року народження, яка продовжує навчання, в сумі 800 грн. щомісячно, починаючи з 14.07.2015 року по 30.06.2016 року.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 та стягуючи на її користь аліменти у розмірі 800 грн., щомісячно, на навчання дитини, суд першої інстанції виходив з того, що сторони по справі мають повнолітню доньку ОСОБА_5, яка навчається на денному відділенні третього курсу Одеського технічного коледжу Одеської Національної академії харчових технологій та потребує матеріальної допомоги, тому відповідно до ст. 199 СК України батьки зобов'язані утримувати її до досягнення двадцяти трьох років. Також суд зазначив, що відповідач в змозі сплачувати 800 грн. щомісячно на навчання доньки.
Але колегія суддів повністю не може погодитись з рішенням суду першої інстанції, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2015 року зазначеним вимогам не відповідає.
Відповідно до ч. 4 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду є порушення судом норм матеріального або процесуального права.
Апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 1997 року, який було розірвано 26.02.2002 року.
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5, 1997 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.8).
Відповідно до довідки Одеського технічного коледжу Одеської Національної академії харчових технологій, ВНЗ 1-2 рівня акредитації, від 02.06.2015 року за № 6907 ОСОБА_5 є студентом з курсу даного коледжу, термін навчання з 01.09.2012 року по 30.06.2016 року (а.с.6).
Навчання відбувається за державним замовленням, в період навчання ОСОБА_5 отримує стипендію 550 грн. в місяць.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.ст. 199, 200 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно з нормами ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Законодавець дозволяє стягувати на користь повнолітнього сина, доньки аліменти у твердій грошевій сумі на час навчання у разі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Також судова колегія звертає увагу на правову позицію, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 24.12.2014 року, справа № 6-186ц14, відповідно до якої при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов'язку сплати аліментів, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як батько дитини, яка продовжує навчання, повинен допомагати їй, але колегія суддів вважає, що аліменти у розмірі 800 грн. є дещо завищені, тому, виходячи з засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір аліментів до 400 грн., з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 07.09.2006 року удруге зареєстрував шлюб з ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.25).
Від шлюбу подружжя має доньку ОСОБА_9, 2007 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.26).
Крім того, у відповідача на утриманні знаходяться його батьки мати ОСОБА_10 та батько ОСОБА_11, які є пенсіонерами та хворими людьми, що підтверджується копіями медичних документів, які наявні в матеріалах справи (а.с.36-65).
Також колегія суддів звертає увагу, що батько відповідача - ОСОБА_11 є інвалідом першої групи та потребує стороннього догляду, що підтверджується довідкою МСЕК, серії 10ААА № 959499 (а.с.35), що спростовує висновок суду першої інстанції щодо ненадання відповідачем доказів того, що його батьки потребують сторонньої допомоги.
Посилання суду першої інстанції на те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на навчання доньки у розмірі 800 грн., оскільки сплачував таку суму до досягнення нею повноліття, колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що не заслуговує на увагу, так як до досягнення дитиною повноліття батьки зобов'язані утримувати її, а якщо дитина продовжує навчання за умови, що вони можуть надавати таку допомогу.
Посилання апелянта на те, що він не має постійного заробітку, не займається підприємницькою діяльністю, має на утриманні непрацездатних батьків та неповнолітню дитину, а тому це є підставою для відмови у задоволенні позову, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки Закон покладає обов'язок утримувати дітей на обох батьків.
Вищезазначене не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку утримувати свою дитину, але, враховуючи його матеріальне становище, та знаходження на його утриманні батьків та неповнолітньої дитини, колегія суддів дійшла висновку, що аліменти, які були визначені судом у розмірі 800 грн. є завищеними, та відповідно до матеріалів справи у ОСОБА_3 відсутня можливість сплачувати таку суму, а тому, як вже зазначалося вище, вважає можливим зменшити розмір аліментів до 400 грн..
Крім того, позивачкою не заперечувалось, що ОСОБА_5, яка продовжує навчання, отримує стипендію у розмірі 550 грн. на місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України суд при визначенні розміру аліментів враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст.ст. 10, 27, 60 ЦПК України сторони, які приймають участь у справі, користуються рівними правами відносно надання доказів, їх дослідження та доведення до суду їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на усі зазначені обставини уваги не звернув, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення, яке підлягає зміні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 88, 303, 307 ч. 1 п. 3, ст. 309 ч. 1 п. 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2015 року змінити.
Викласти резолютивну частину рішення наступним чином: «Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНН НОМЕР_2, на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, 1997 року народження, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 14 липня 2015 року, і до закінчення навчання - 30 червня 2016 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 243,6 грн..».
Рішення колегії судів набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області
І.А. Артеменко
В.І. Сватаненко
П.М. Черевко