Справа № 743/1351/15-а
Провадження №: 2-а/743/64/15
10 листопада 2015 року смт. Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області
у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.
при секретарі Коваль Т.С.,
розглянувши в смт.Ріпки адміністративну справу за заявою ОСОБА_1, про визнання протиправними дій управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації в Чернігівській області та зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, вказавши, що постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 17.10.2011 року визнано неправомірними дії УСЗН Ріпкинської РДА щодо обрахування розмірів та виплати їй щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, передбаченої ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 15.09.2010 року по 17.10.2011 року і доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 вказаного вище Закону, за період з 15.09.2010 року по 01.06.2011 року та зобов"язано відповідача перерахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу і доплату до заробітної плати за вказані вище періоди.
На виконання судового рішення відповідач нарахував ОСОБА_1 грошову допомогу, передбачену ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак відмовив у перерахунку та виплаті доплати, передбаченої ст.39 вказаного Закону, посилаючись на те, що доплату до заробітної плати зобов"язаний здійснювати роботодавець.
Таким чином ОСОБА_1, посилаючись на ст.267 КАС України, просить визнати протиправною відмову УСЗН Ріпкинської РДА від виконання судового рішення в повному обсязі та зобов"язати боржника виконати постанову Ріпкинського районного суду від 17.10.2011 року по справі № 2518/2-а-8332/11, в частині нарахування і виплати доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру однієї мінімальної заробітної плати, за період з 15.09.2010 року по 01.06.2011 року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, надіславши клопотання про розгляд справи за її відсутності. Представник УСЗН Ріпкинської РДА в судове засідання не з'явився, надіславши письмові заперечення на заяву. Представник третьої особи - управління ДВС ГУЮ у Чернігівській області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. У відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання з використанням звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 17.10.2011 року по справі № 2518/2-а-8332/2011, адміністративний позов ОСОБА_1 до УСЗН Ріпкинської РДА задоволено частково, визнано протиправними дії відповідача щодо обрахування розмірів та виплати позивачеві у занижених розмірах щомісячної грошової допомоги, передбаченої ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 15.09.2010 року по 17.10.2011 року та доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 вказаного Закону, за період з 15.09.2010 року по 01.06.2011року. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2014 року постанова суду І інстанції була залишена без змін. Із письмових заперечень боржника вбачається, що управління соціального захисту населення безпосередньо не виплачує доплату до заробітної плати, передбачену ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а лише відшкодовує підприємствам, установам та організаціям витрати на виплату доплати, в порядку визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року.
Крім того Ріпкинська РДА, де в 2010-2011 роках працювала ОСОБА_1, подавала до УСЗН розрахунки видатків на виплати, передбачені ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", і згідно цих розрахунків заборгованість перед заявницею була відсутня. Розмір доплати особам, працюючим у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановлювався законом, а механізм її виплати - підзаконним актом, а саме Постановою КМУ № 936 від 20.09.2005 року "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов"язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пунктами 4, 5 вказаного вище Порядку, передбачено, що виплати компенсацій і допомог здійснюються безпосередньо підприємствами, установами та організаціями, в яких вони працюють. З матеріалів адміністративної справи № 2-а-8332/11 вбачається, що на підставі виконавчого листа, боржником на користь стягувача здійснено перерахунок допомоги, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в загальному розмірі 3678 грн. 90 коп. Листом № 05-17/з/К-37 від 25.09.2015 року боржник повідомив стягувача про те, що УСЗН не уповноважене здійснювати перерахунок доплати, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах, регламентовано ст.ст.181, 267 КАС України.
Згідно ч.1 ст.267 КАС України, суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Частиною 2 ст. 267 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту, суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, або накласти штраф на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови. У відповідності до ч.9 ст.267 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Згідно ч.10 ст.267 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. Таким чином, ст.267 КАС України, регулює дві групи правовідносин. Зокрема ч.ч.1-8 ст.267 КАС, регулюють відносини контролю, встановленого судом на момент винесення постанови. Частини 9-10 ст.267 КАС, регулюють відносини, пов"язані з фактом наявності чи відсутності юридичного порушення з боку суб'єкта владних повноважень, вже на стадії виконання рішення. Отже, за своєю правовою природою, стаття 267 КАС України регулює різні моменти відносин та визначення судового контролю, з одного боку встановлення судового контролю за виконанням постанови, з іншого - встановлення факту порушення контролю внаслідок його не виконання.
Перший судовий контроль встановлюється та визначається при ухваленні постанови, а інший (визнання протиправним рішення, дії або бездіяльність) вирішується після прийняття судового рішення. Разом з тим, під час прийняття судового рішення 17.10.2011 року за наслідками розгляду позову ОСОБА_1 у справі № 2518/2-а-8332/11, судовий контроль за заявою позивача або з ініціативи суду не встановлювався. При цьому положення ст.267 КАС України, не передбачають обов'язку суду щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене рішення, подати звіт про виконання судового рішення. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що за умови не встановлення судового контролю на момент постановлення рішення, вимоги заявниці задоволенню не підлягають.
У відповідності до ст.94 КАС України, судові витрати необхідно віднести на рахунок заявниці. Керуючись ст.ст.3, 6, 11, 158-163 КАС України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1, про визнання протиправними дій управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації в Чернігівській області та про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляція на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду, через Ріпкинський районний суд, протягом дестяти днів, з дня отримання її копії.
Суддя Є.А. Жовток