копія
24 вересня 2009 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючої - судді Ніколової Б.Ю.
суддів : Заїки В.М., Ніколаєвої В.М.
при секретарі: Гриньовій А.М.
з участю: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
представника ТОВ „Кам'янець-Подільський м'ясокомбінат”
ШумилаА.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1541 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 29 травня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Кам'янець-Подільський м'ясокомбінат” про стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, заробітної плати за роботу в надурочний час, відшкодування моральної шкоди і зобов'язання проведення розрахунку та оплати за роботу за сумісництвом.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
В березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ „Кам'янець-Подільський м'ясокомбінат” про стягнення вихідної допомоги в сумі 4045 грн. 92 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1324 грн. 62 коп., заробітної плати за роботу в надурочний час в сумі 67 грн. 77 коп., відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн. і зобов'язання проведення розрахунку та оплати за роботу за сумісництвом в серпні 2008 року. В обґрунтування своїх вимог вказував, що 20.05.2008 року він був прийнятий на роботу до відповідача оператором котельні 4 розряду. Наказом № 198 від 29.05.2008 року на нього було покладено обов'язки електрозварювальника з 1.06.2008 року з доплатою за суміщення професій в розмірі 30% тарифної ставки електрозварювальника 6 розряду, наказом від 5.08.2008 року оплату праці за сумісництвом було скасовано, однак роботу зварювальника він продовжував виконувати, проте оплата за неї не проводилась. Оскільки відповідач допустив порушення трудового законодавства, 2.10.2008 року він подав заяву на звільнення, проте наказом №159-к від 9.10.2008 року відповідач незаконно звільнив його за п.4 ст. 40 КЗпП України. Трудову книжку йому видали лише 24.10.2008 року. Тому вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу з 2 по 24 жовтня 2008 року та провести інші виплати. З цих підстав просив задовольнити позов.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 29 травня 2009 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ТОВ „Кам'янець-Подільський м'ясокомбінат”
Головуючий у першій інстанції - Талалай О.І. Справа № 22ц-1541
Доповідач - Ніколова Б.Ю. Категорія № 51, 53
на користь ОСОБА_1 заробітну плату за роботу в надурочний час в сумі 67 грн. 77 коп., витрати на правову допомогу в сумі 01 грн. 20 коп. і на користь держави судовий збір в сумі 51 грн., витрати на ІТЗ в сумі 8 грн. 50 коп. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з рішенням суду не погоджується, просить його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам, зокрема не врахував, що з наказом №286 від 5.08.2008 року він ознайомлений не був, роботу електрозварювальника виконував у вихідні дні, вільні від основної роботи, ця робота не обліковувалася, а про припинення оплати його не попередили і кошти не виплачували. Перевіркою територіальної державної інспекції праці у Хмельницькій області та прокуратури міста було встановлено порушення трудового законодавства та невиконання відповідачем вимог ч.3 ст. 32 КЗпП України. Прогул 2.10.2008 року відповідачем сфальсифікований і звільнення з підстав, передбачених п.4 ст. 40 КЗпП України є незаконним.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Задовольняючи частково позов, суд правильно виходив з того, що вимоги позивача знайшли підтвердження в судовому засіданні лише в частині стягнення з відповідача 67 грн. 77 коп. заробітної плати за роботу в надурочний час, а що стосується решти позовних вимог, то позивач на їх підтвердження доказів не надав і таких не добуто в судовому засіданні.
Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи, відповідають закону.
Судом установлено, що в червні 2008 року відповідач не провів оплату позивачу за виконану ним надурочну роботу протягом 9 годин, що підтверджується листом територіальної державної інспекції праці в Хмельницькій області по результатах перевірки, тому суд відповідно до ст. 106 КЗпП України обґрунтовано задовольнив вимоги позивача в цій частині.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач не довів своїх вимог щодо виконання ним робіт за сумісництвом в серпні 2008 року, а його твердження в цій частині спростовуються табелем обліку робочого часу за серпень 2008 року, результатами перевірок, проведених територіальною державною інспекцією праці у Хмельницькій області та прокуратурою м. Хмельницького.
Ґрунтуються на законі і висновки суду про відмову позивачу в позові про стягнення вихідної допомоги. Так, відповідно до ст. 44 КЗпП України припинення трудового договору з підстав, передбачених п.4 ст. 40 КЗпП України не надає права на отримання вихідної допомоги.
Відмовляючи позивачу в позові щодо відшкодування моральної шкоди, суд встановив та правильно виходив з того, що позивач не надав суду доказів заподіяння моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, які б вимагали додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно відмовив позивачу у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку, не ґрунтуються на законі та спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у день звільнення 9.10.2008 року не працював, звернувшись за розрахунком 24.10.2008 року, після чого відповідач провів з ним такий. Тому відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача в цій частині.
Не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції, і інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 29 травня 2009 рокузалишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду Б.Ю.Ніколова