Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "19" жовтня 2009 р.Справа № 6/1432
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
судді
за участю представників сторін
від позивача не з'явився
від відповідача Пилипчук І.Д. - доручення від 12.10.2009р.
Розглянув справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" (с. Глинівці Андрушівського району)
про стягнення 306044,54 грн.
Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перева з 12.10.09 до 19.10.09 о 11:30.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 306044,54 грн. боргу за неналежне виконання умов договору №3 на надання послуг по збиранню збіжжя від 01.07.2009р., з яких 203350,00 грн. - основний борг, 101675,00 грн. - пеня, 1019,54 грн. - 3% річних.
В судовому засіданні, що відбулося 12.10.09р., представник позивача надав уточнення позовних вимог в зв'язку з допущеною опискою в позовній заяві, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 306044,54 грн., з яких : 203350,00 грн. - основний борг, 101675,00 грн. - штрафу, 1019,54 грн. - 3% річних (а.с.12).
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі , позовні вимоги, з врахуванням уточнення від 12.10.09р., підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково в сумі 203350,00 грн. основного боргу та 1019,54 грн. 3% річних. В частині стягнення штрафу заперечує з підстав, зазначених у відзиві (а.с.20). Несплату боргу пояснює важким фінансовим становищем товариства та просить суд зменшити суму штрафу.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
01 липня 2009 року між ПП ОСОБА_2 (Позивач) та ТОВ "СП "Спіка" (Відповідач) було укладено договір №3 на надання послуг по збиранню збіжжя (а.с.7).
Згідно п.1.1 договору Виконавець (позивач) зобов'язується надати послуги по збиранню зернових, ріпака, сої, гороху, кукурудзи з використанням високопродуктивної імпортної техніки на земельних угіддях Замовника (відповідач), а замовник приймає та оплачує виконавцю вказані послуги, виходячи з обсягу наданих послуг на умовах даної угоди.
Відповідно до п.2.1 договору сторони обумовили, що збиранню підлягає 581 га зернових з оплатою в розмірі 350,00 грн. за 1 га зібраних зернових, а всього на суму 203350,00 грн.
Оплата послуг, що надаються згідно чинного договору, здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця після підписання акту виконаних робіт згідно п.2.1 договору на протязі 5 банківських днів (п. 3.1 договору).
Позивач свої зобов'язання по договору виконав в повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт від 15.07.2009р., підписаним представниками обох сторін та скріпленим їх печатками (а.с.8).
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань виникла заборгованість перед позивачем станом на 22.09.09р. в сумі 203350,00 грн.
Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 101675,00 грн. штрафу та 1019,54 грн. 3% річних.
Відповідно до положень ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, сума 3% річних складає 1019,54 грн. (а.с.3).
Пунктом 4.6 договору передбачено, що за прострочку в проведенні остаточного розрахунку з виконавцем замовник сплачує штраф в розмірі 50% від загальної суми наданих послуг згідно акту виконаних робіт, який становить 101675,00 грн.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, несплату боргу пояснив тяжким фінансовим становищем товариства. Просить суд відмовити в стягненні штрафу або зменшити його розмір на підставі ст.233 ГК України.
Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідач на підтвердження клопотання про зменшення штрафу надав довідку про вартість озимої пшениці та ячменю, за якою він їх реалізовує, та довідку про те, що позивачем не надані реєстраційні документи, що позбавляє підприємство можливості перерахувати кошти.
Суд не вважає надані докази як належні та достатні для застосування приписів ч.1 ст.233 ГП України, і відмовляє в задоволенні вказаного клопотання.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства і умов договору, укладеного між сторонами, та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" (13415, Житомирська область, Андрушівський район, с.Глинівці, код 33168020) :
- на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (10009, АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1) - 306044,54 грн., з яких : 203350,00 грн. - основний борг, 101675,00 грн. - штраф, 1019,54 грн. - 3% річних, а також 3060,45 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам