83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.10.09 р. Справа № 29/208
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДжартиВ.В., суддів Іванченкової О.М., Левшиної Г.В.
При секретарі судового засідання Косенко Ю.В.
за участю:
Представників сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача ОСОБА_1 - особисто
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” м. Краматорськ
До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дзержинськ
Предмет спору: стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 7 022,76 грн., в тому числі 3 424,42 грн. - основного боргу; 3 418,28 грн. - пені; 151,84 грн. - інфляційної складової; 28,22 грн. - 3% річних.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” м. Краматорськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дзержинськ про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 7 022,76 грн., в тому числі 3 424,42 грн. - основного боргу; 3 418,28 грн. - пені; 151,84 грн. - інфляційної складової; 28,22 грн. - 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 128 від 22.09.2008 р., додатки до договору, договір оренди квартири № 3/А від 29.02.08, акт сдачі-приймання приміщення від 29.02.08, акти-рахунки № 128-10 від 31.10.08, № 128-11 від 30.11.08, № 128-12 від 31.12.08, № 128-1 від 31.01.09, № 128-2 від 28.02.09, № 128-3 від 31.03.09, № 128-4 від 30.04.09, лист № 07/599 від 14.05.09 та докази його відправлення, розрахунок суми заборгованості.
Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Представник відповідача надав письмові пояснення від 02.09.2009 р. у яких зазначив, що акти-рахунки № 123-12 від 31.12.2008 р., № 128-3 від 31.03.09, № 128-4 від 31.04.09 ним не отримувався.
Відповідно до довідки Управління державної реєстрації Донецької міської ради серії АГ № 664586, яка направлена до господарського суду за запитом, СПД ОСОБА_1 м. Дзержинськ (реєстраційний номер НОМЕР_2) на момент розгляду справи значиться у держреєстрі як фізична особа - підприємець.
Ухвалою суду від 11.08.2009 р., в порядку ст. 69 ГПК України, заступником голови господарського суду Донецької області було продовжено строк розгляду справи на один місяць.
Розпорядженням від 02.09.2009 р. заступником голови господарського суду Донецької області справу призначено на розгляд колегіально у складі суддів: головуючого судді Джарти В.В., суддів Левшиної Г.В., Іванченкової О.М.
24.09.2009 р. на адресу господарського суду надійшла заява позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю явки у судове засідання.
Суд зазначене клопотання не задовольняє, оскільки вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.
Вищезазначені документи розглянуті судом та залучені до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” м. Краматорськ (Теплопостачальна організація) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 м. Дзержинськ (Споживач) укладено договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 128 від 22.09.2008 р., який діє протягом одного календарного року з дня набрання його чинності та вважається пролонгованим на наступний рік, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до дня закінчення строку дії договору не заявить про його розірвання. Договір укладено без протоколів розбіжностей та додаткових угод. З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.
Слід зазначити, що відповідно до паспортних даних ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_1, про що зроблено запис Відділом РАЦС м. Костянтинівки Донецької області 12.09.2008 р.
Відповідно до умов, позивач зобов'язується постачати теплову енергію Споживачу до точки продажу (або до точки розподілу - у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно додатку № 1 „Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін”, а споживач зобов'язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно п. 5.1 договору облік споживання поставленої теплової енергії здійснюється за приладами комерційного обліку, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та пройшли державну метрологічну атестацію і опломбовані Теплопостачальною організацією. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку або їх не відповідності встановленим вимогам, та/або пошкодження (зриву) пломб на таких приладах, обсяг споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом відповідно до теплових навантажень Споживача, виконаних за вимогами п. 3.2.13 договору. У разі відсутності у Теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку за умовами договору або ненадання Споживачем теплових навантажень за вимогами п.п. 3.2.13, 5.3 договору, обсяг споживання теплової енергії обраховується виходячи з опалювальної площі Споживача.
Відповідно до п. 6.1 договору, Споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання Споживачем акту-рахунку за умовами договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації.
За фактичний обсяг спожитої теплової енергії за розрахунковий період, визначений за показниками приладів обліку або на підставі наданих Споживачем теплових навантажень (у разі відсутності або виходу з ладу приладу обліку), за тарифом (ціною) 466,72 грн. за 1 Гкал (у тому числі ПДВ в розмірі 20%). (п. 6.1.1 договору)
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач продав відповідачу теплову енергію та пред'явив акти-рахунки на оплату, а саме:
- № 128-10 від 31.10.08 на суму 324,22 грн.,
- № 128-11 від 30.11.08 на суму 670,04 грн.,
- № 128-12 від 31.12.08 на суму 453,90 грн.,
- № 128-1 від 31.01.09 на суму 603,04 грн.,
- № 128-2 від 28.02.09 на суму 670,04 грн.,
- № 128-3 від 31.03.09 на суму 670,04 грн.,
- № 128-4 від 30.04.09 на суму 357,36 грн.
У відзиві відповідач посилається на те, що позивачем не додано доказів, які б свідчили про направлення останнім актів-рахунків № 128-3 та № 128-4 відповідачу та належні докази їх отримання.
Відповідно до умов ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень та обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували направлення на адресу відповідача саме актів-рахунків № 128-3 від 30.04.09 та № 128-4 від 31.03.09. На підставі копії поштового чеку № 4234, який доданий до позовної заяви, суд може припустити про направлення на адресу СПД ОСОБА_1 будь-якого іншого документу.
З огляду на наведене, суд відмовляє позивачу у задоволенні суми боргу в частині стягнення 1 027,40 грн. за період з березня 2009 р. по квітень 2009 р. за недоведеністю.
Також відповідач посилається на акти № 497/12-08 від 20.01.08, № 494/12-08 від 22.01.09 про вимір температури в приміщенні. З акту № 497/12-08 від 20.01.08 вбачається, що на момент складання акту в приміщенні за адресою: м. Краматорськ, вул. Двірцева, 22 (офіс „Орифлейм”) відсутнє опалення.
Слід зазначити, що договір оренди квартири № 3/А, відповідно до якого відповідач користується опалювальним приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між сторонами тільки 29.02.08, тому суд робить висновок, що у акті № 497/12-08 допущена помилка в зазначенні дати його складання, а саме не 20.01.08, як зазначено в акті, а 20.01.09, оскільки він не міг складатися раніше, ніж був укладений договір оренди.
Але вже 22.01.2009 р. був складений ще один акт № 494/12-08 з якого вбачається, що в опалювальному приміщенні температура досягає +17°С.
Таким чином, суд не може стверджувати, що опалення в січні 2009 р. взагалі було відсутнє, про що свідчать зазначені акти про вимір температури в приміщенні.
На заперечення ОСОБА_1 у відзиві про те, що акт-рахунок № 128-12 від 31.12.08 нею не отримувався взагалі, суд зазначає, що у судовому засіданні, яке відбулось 13.10.2009 р., відповідач пояснила, що зазначений рахунок було отримано її працівником.
За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з СПД ОСОБА_1 суми основного боргу в розмірі 2 397,02 грн., оскільки позивач довів, що відповідач свої договірні зобов'язання стосовно своєчасної та повної оплати за одержану теплову енергію за період з листопада 2008 р. по березень 2009 р. не виконав. Вказана сума боргу підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача за період з 09.12.08 по 12.06.09 3% річних в розмірі 28,22 грн.
Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач неправильно розрахував відповідно до чинного порядку суму 3% річних, а саме:
- рахунок № 128-11 від 30.11.08 на суму 670,04 грн. за період з 09.12.08 по 12.06.09 в розмірі 10,21 грн.,
- рахунок № 128-12 від 31.12.08 на суму 453,90 грн. за період з 19.01.09 по 12.06.09 в розмірі 5,39 грн.,
- рахунок № 128-1 від 31.01.09 на суму 603,04 грн. за період з 15.02.09 по 12.06.09 в розмірі 5,85 грн.,
- рахунок № 128-2 від 28.02.09 на суму 670,04 грн. за період з 15.03.09 по 12.06.09 в розмірі 4,94 грн., а всього 26,39 грн.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні 3% річних на суму 1,83 грн., як безпідставно заявлену та задовольняє на суму 26,39 грн. за період з 09.12.08 по 12.06.09.
Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування за період з грудня 2008 р. по травень 2009 р. включно в сумі 151,84 грн.
Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач неправильно розрахував відповідно до чинного порядку суму індексу інфляції, а саме:
- рахунок № 128-11 від 30.11.08 на суму 670,04 грн. за період з грудня 2008 р. по травень 2009 р. в розмірі 64,65 грн.,
- рахунок № 128-12 від 31.12.08 на суму 453,90 грн. за період з лютого 2009 р. по травень 2009 р. в розмірі 19,82 грн.,
- рахунок № 128-1 від 31.01.09 на суму 603,04 грн. за період з березня 2009 р. по травень 2009 р. в розмірі 17,03 грн.,
- рахунок № 128-2 від 28.02.09 на суму 670,04 грн. за період з квітня 2009 р. по травень 2009 р. в розмірі 9,41 грн., а всього 110,91 грн.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні індексу інфляції на суму 40,93 грн., як безпідставно заявлену та задовольняє на суму 110,91 грн. за період з грудня 2008 р. по травень 2009 р.
Відповідно до ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно п. 8.2.4 договору, за порушення строків оплати спожитої теплової енергії за умовами договору Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуткових територій” № 686-ХІY від 20.05.1999 р.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 418,28 грн. за період з 09.12.08 по 12.06.09.
Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач неправильно розрахував відповідно до чинного порядку суму пені, а саме:
- рахунок № 128-11 від 30.11.08 на суму 670,04 грн. за період з 09.12.08 по 08.06.09 в розмірі 1 219,47 грн.,
- рахунок № 128-12 від 31.12.08 на суму 453,90 грн. за період з 19.01.09 по 12.06.09 в розмірі 658,16 грн.,
- рахунок № 128-1 від 31.01.09 на суму 603,04 грн. за період з 15.02.09 по 12.06.09 в розмірі 711,54 грн.,
- рахунок № 128-2 від 28.02.09 на суму 670,04 грн. за період з 15.03.09 по 12.06.09 в розмірі 603,00 грн., а всього 3 192,17 грн.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні пені на суму 226,11 грн., як безпідставно заявлену та задовольняє на суму 3 192,17 грн. за період з 09.12.08 по 12.06.09.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” м. Краматорськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дзержинськ про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 7 022,76 грн., в тому числі 3 424,42 грн. - основного боргу; 28,22 грн. - 3% річних, 151,84 грн. - інфляційної складової, 3 418,28 грн. - пені - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (852, АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_3 виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області від 20.09.08, Інд. № НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” (84320, м. Краматорськ, Донецької області, вул. Бєляєва, 113, п/р 26009060110331 в Краматорській філії КБ Приватбанк, МФО 335548, ЄДРПОУ 34657789) 2 397,02 грн. - боргу, 26,39 грн. - 3% річних, 110,91 грн. - інфляційної складової, 3 192,17 грн. - пені, 83,17 грн. - державного мита, 254,82 грн. - плати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.
У стягненні суми основного боргу в розмірі 1 027,40 грн., 3% річних в сумі 1,83 грн., індексу інфляції у розмірі 40,93 грн. та пені в сумі 226,11 грн. - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.
Суддя
Судді О.М. Іванченкова
Г.В. Левшина