Справа № 815/689/15
20 листопада 2015 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване науково-виробниче підприємство “СПРІНГ ЕЛЕМЕНТ” до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № НОМЕР_1,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване науково-виробниче підприємство “СПРІНГ ЕЛЕМЕНТ” (надалі - ТОВ «СНВП «СПРІНГ ЕЛЕМЕНТ» або позивач) до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2012р. №0000381505.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято на підставі камеральної перевірки, за результатами якої відповідач не мав права робити висновок щодо наявності/відсутності у платника податку неоплачених товарів/ послуг, які мають статус безоплатно отриманих. Крім того, Акт, складений за результатами проведеної перевірки, безпідставно містить інформацію щодо ненадання позивачем первинної документації, оскільки під час проведення камеральної перевірки досліджуються лише декларації платників податків.
В судовому засіданні 16.11.2015р. відповідно до приписів ст.ст. 53, 55 КАС України відповідача ОСОБА_1 податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області замінено його правонаступником - ОСОБА_1 податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (надалі - ДПІ у Малиновському районі або відповідач).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях. Так, представник відповідача вказала, що сума, що обліковується позивачем в рядку 24 Декларації за жовтень 2012 року, фактично є заявою на відшкодування суми, задекларованої платником за напрямком бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів з податку на додану вартість. При цьому відповідно до ст. 102 ПК України такі зави можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Таким чином, від'ємні залишки за березень та квітень 2006 року не можуть бути відображені платником податку у рядку 24 Декларації за жовтень 2012 року.
В судовому засіданні, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом поставлено на обговорення питання щодо можливості продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Представники сторін вирішення питання про продовження розгляду справ в письмовому провадженні залишили на розсуд суду.
Відтак суд ухвалив продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ТОВ «СНВП «СПРІНГ ЕЛЕМЕНТ» зареєстровано 29.06.2005р., основним видом економічної діяльності підприємства є оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням (Т.2, а. с. 119).
13.07.2005р. ТОВ «СНВП «СПРІНГ ЕЛЕМЕНТ» зареєстровано платником податку на додану вартість (згідно свідоцтва №22322170НБ №384493) (Т.3, а. с. 78).
14.12.2012р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ОСОБА_2 на підставі с. 76, с. 200 ПК України проведено камеральну перевірку достовірності формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт №58/15-518/33658598 (надалі - Акт перевірки) (Т.1, а. с. 8-9).
На підставі вказаного акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 26.12.2012р. №0000381505, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією №9072256306 від 16.11.2012р. на суму 77320,00 грн. (надалі - оскаржуване ППР) (Т.1, а. с. 7).
Судом встановлено, що позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження прийнятого відповідачем рішення, подавши відповідна скарги, але рішеннями №36432/10/15-522 від 26.12.2012р. (Т.1, а.с. 10), №222/10/10-2007 від 29.01.13р. (Т.1, а.с. 12-13) та №3471/10-2115 від 06.03.13р. ДПС України оскаржуване ППР залишено без змін, а скарги ТОВ «СНВП «СПРІНГ ЕЛЕМЕНТ» без задоволення.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд керувався наступним.
Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, який набрав чинності 01.01.2011р.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням я 75.1.1. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Згідно з п. 75.1.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Статтею 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
В свою чергу, п. 86.1 ст. 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно з п. 86.2 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Як зазначено в Акті перевірки, згідно з поданою TOB СНВП «Спрінг Елемент» податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2012 року задекларовано значення р. 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» у сумі 324654 грн.
Згідно з даними додатку 2 до вказаної податкової декларації «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)»: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (ряд. 22 декларації звітного періоду), становить 324654 грн. (складається із сум ПДВ, які виникли в таких податкових періодах: березень 2006р. - 17669,0 грн.; квітень 2006р. - 59391,00 грн.; липень 2010р. - 4343,0 грн.; серпень 2010р. - 3084,0, вересень 2010р. - 3613,0 грн.; листопад 2010р. - 21506,0 грн.; грудень 2010р. - 21335,0 грн.; січень 2011р. -108037,0 грн.; квітень 2011р. - 53656,0 грн.; червень 2011р. - 10326,0 грн.; липень 2011р. - 2250,00 грн., січень 2012р. - 9401,00 грн.; лютий 2012р. - 9226,00 грн.; травень 2012р. - 356,00 грн.; червень 2012р. -86,00 грн., липень 2012р. - 304,00 грн.; вересень 2012р. - 71,00 грн., частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальниками таких товарів (послуг), становить 0 гривень.
Також в Акті перевірки зазначено, що TOB СНВП «Спрінг Елемент» в порушення п.п. 4.6.4, п.п. 4.6.6 п. 4.6 ст.4 розділу V Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.11.2011р. декларації за жовтень 2012 року завищено значення ряд. 24 (залишок від'ємного який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) на суму 77320 грн., а саме: TOB СНВП «Спрінг Елемент» включено у залишок від'ємного значення понад три роки у сумі 77320 грн.
З аналізу положень статей 75 та 86 ПК України вбачається, що в ході проведення камеральної перевірки може досліджуватися лише податкова звітність, зокрема податкові декларації.
Крім того, метою проведення камеральної перевірки є підтвердження безпосередньо правильності сум, зазначених у податковій декларації.
За таких підстав суд вважає необґрунтованим посилання відповідача в Акті перевірки на те, що первинні документи не встановлені та як наслідок задекларовані обсяги господарських операцій не відповідають їх фактичній сутності, оскільки проведення камеральної перевірки не передбачає дослідження первинної документації платників податків.
Водночас суд вважає необґрунтованим посилання представника позивача на Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом ДПА України від 22.12.2010р. N984 (чинний на момент проведення перевірки), оскільки положеннями даного порядку врегульовано питання проведення саме документальних перевірок.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що оскаржуване ППР прийнято відповідачем у зв'язку з висновком Акту перевірки про включення ТОВ «СНВП «СПРІНГ ЕЛЕМЕНТ» до складу податкового кредиту наступного податкового періоду залишок від'ємного значення понад три роки, тобто з порушенням строків позовної давності (Т.1, а.с. 9).
Судом встановлено, що станом на момент виникнення спірного податкового кредиту, а саме березень, квітень 2006р., ТОВ «СНВП «СПРІНГ ЕЛЕМЕНТ» відповідно до положень п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не мало права на на отримання бюджетного відшкодування, оскільки зареєстрований платником податку на додану вартість у липні 2005р.
З матеріалів справи вбачається, що у періоді березень-квітень 2006р. позивач отримував товари та послуги від ТОВ «Леман Україна» (Договір №06/03-62 від 06.03.2006р. (Т.1, а.с. 98-99), ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н.Кузьміна» (Договір поставки №65004/06 від 06.03.2014р.) (Т.1, а.с. 100), «Білорецький завод ресор і пружин» (контракт №6/28 від 15.12.2005р.) (Т.1, а.с. 101-102), ЧП «Югтехстрой» (рахунок-фактура №0304/06 від 03.04.2006р.), ТОВ «Аркада» (рахунки-фактури №СФ-0000724 від 17.04.2006р. (Т.1, а.с. 156,), ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод (договір №ПВРЗ/БМЗ/Ю від 23.09.2006р.) (Т.1, а.с. 103-104), Команія «Мар.Шиппінг» ТОВ (рахунок-фактура №ОД-0000027/Т від 10.03.2006р. (Т.1, а.с. 177), ТОВ «Таврія-Сталь» (рахунок-фактура №230303 від 23.03.2006р. (Т.1, а.с. 121), ТОВ «Інтер-Сервіс» (рахунок-фактура №000000014 від 29.03.2006р. (Т.1, а.с. 204), ТОВ «Ін-Тайм» (рахунок №ХАР-000089 від 03.02.2006р. (Т.1, а.с. 210)та інших підприємств.
За даними господарськими операціями позивачем сформовано подактвоий кредит за вказані місяці.
При цьому суд звертає увагу, що правомірність формування позивачем податкового кредиту за березень-квітень 2006р. не досліджувалася під час проведення перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуване ППР, що не заперечувалось відповідачем, а відтак і не є предметом доказування у даній адміністративній справі.
Водночас правомірність формування податкового кредиту ТОВ «СНВП «СПРІНГ ЕЛЕМЕНТ» у зазначеному періоді перевірялася в ході проведення виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.06.2005р. по 01.10.2006р., що підтверджується Актом перевірки від 28.12.2006р. №466/23-213/33658598 (Т.3, а.с.1-45).
Згідно висновків даного Акту порушень порядку формування ТОВ «СНВП «СПРІНГ ЕЛЕМЕНТ» податкового кредиту за квітень-березень 2006р. не встановлено.
У податковій декларації за березень 2006р. ТОВ «СНВП «СПРІНГ ЕЛЕМЕНТ» відображено формування податкового кредиту у сумі 90552 грн., при цьому у рядку 22.2 «До скалду податковго кредиту наступного звітного періоду» відображено показник 71501,00 грн. (Т.3, а.с. 88-91), у податковій декларації за квітень 2006р. ТОВ «СНВП «СПРІНГ ЕЛЕМЕНТ» відображено податкового кредиту у сумі 89149 грн., при цьому у рядку 22.2 «До скалду податковго кредиту наступного звітного періоду» відоражено показник 88962,00 грн. (Т.3, а.с. 92-95).
З матеріалів справи вбачається, що TOB СНВП «Спрінг Елемент» до Довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» до Декларації за жовтень 2012 року включено залишок від'ємного значення понад три роки у сумі 77320,00 грн. за періоди: березень, квітень 2006» (Т.1, а.с. 16-17).
З досліджених матеріалів справи судом встановлено, за результатами проведених попередніх перевірок дані суми зменшені.
Зокрема, згідно з поданою податковою декларацією з ПДВ за травень 2008 року та додатками (Т.2, а.с. 6-11), сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображена у рядку 25.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: за даними додатку 2 до вказаної податкової декларації за березень 2006 року на суму 71510 грн. (залишок несплаченої суми податку на додану вартість відсутній) (Т.1, а.с. 78-80).
За результатами камеральної перевірки встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на 95461 грн. (акт від 18.08.08р. №2368/15-218) та винесено податкове -рішення «В1» від 19.08.08р. №0010161502/0 на суму 95461 грн.
Згідно з поданою податковою декларацію з ПДВ за червень 2008 року (від 21.07.2008р.) та додатками до неї (Т.2, а.с. 12-16), сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображена у рядку 25.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, розрахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: за даними додатку 2 до вказаної податкової декларації за квітень 2006 року на суму 60194 грн. (залишок несплаченої суми податку на додану вартість відсутній). За результатами проведеної камеральної перевірки встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на 92634 грн. (акт від 30.07.08р. № 2168/15-218) (Т.1, а.с. 54-55) та винесено податкове повідомлення-рішення «В1» від 30.07.08р. №0009811502/0 на суму 92634,00 грн. (Т.1, а. с. 53).
Як зазначено у письмових поясненнях головного бухгалтера ТОВ «СНВП «СПРІНГ ЕЛЕМЕНТ», залишок від'ємного значення податкового кредиту, який був сформований по господарським операціям у березні-квітні 2006р. та залишався непогашеним податковими зобов'язаннями, переносився із декларації до декларації, та вже у декларації за жовтень 2012 року частково погашений податковим зобов'язанням, та складав 77230,00 грн, у тому числі за березень 2006р. 17929,00 грн. та за квітень 2006р. - 59391 грн. (Т.3, а.с. 96-97).
Згідно з п.п. 14.1.156. п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п.п.14.1.115. п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Згідно зі ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Кодексу).
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Даній нормі кореспондують положення п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент формування позивачем податкового кредиту).
Відповідно до п. 7.7.2 ст. 7 цього ж Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
П.п. 7.7.3. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлювалося, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Відповідно до п.п. 7.7.4. цієї ж статті платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
В свою чергу, п.п. 7.7.11 ціє ж статті встановлювалося, що такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування: а) особа, яка: була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів; не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.
Зазначені норми не передбачають строку давності для включення до складу податкового кредиту сум від'ємного значення ПДВ, що залишились після бюджетного відшкодування.
Сукупний аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено виключно порядок (можливість) повернення із бюджету надлишково сплачених грошових коштів, тобто «переплати», а суми, задекларовані платником податку в якості залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не підпадають під визначення «переплата», тобто такі суми ПДВ не можуть бути списані в результаті закінчення терміну давності у порядку зазначеного п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, а підлягають включенню до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що зі змісту п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України вбачається, що дана норма встановлює строк подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, але не надає права податковому органу списувати переплати з податків, в даному випадку - суму ПДВ, в результаті закінчення терміну давності, встановленого для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, а отже застосований відповідачем п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України до спірних правовідносин помилково.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно застосовано строк давності в 1095 днів, встановлений для подачі заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування з Державного бюджету, до порядку включення до складу податкового кредиту сум від'ємного значення ПДВ, що залишились після бюджетного відшкодування.
Відтак позовні вимоги ТОВ «СНВП «СПРІНГ ЕЛЕМЕНТ» підлягають задоволенню, а оскаржуване повідомлення-рішення від 26.12.2012р. №0000381505 - скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 69-71, 86, 158-163, 167, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване науково-виробниче підприємство “СПРІНГ ЕЛЕМЕНТ” до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 26.12.2012 року №0000381505.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.М. Токмілова