"05" листопада 2015 р. м. Київ К/800/47759/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Моторного О.А.
Степашка О.І.
секретар судового засідання Мартиненко Г.В.
за участю представників згідно журналу судового засіданні від 05.11.2015 (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства ?Сі-Сі-АЙ-Любеля? на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014
у справі № 2а-11521/10/1370
за позовом Дочірнього підприємства ?Сі-Сі-АЙ-Любеля?
до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного
управління Міндоходів у Львівській області
про скасування податкового повідомлення-рішення
Дочірне підприємство ?Сі-Сі-АЙ-Любеля? звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про та скасувати податкове повідомлення-рішення № 1058/23-4/15982/22343338 від 08.11.2010.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення по податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.07.2010 по 31.07.2010 та складено акт № 1917/23-4/22343338 від 08.11.2010.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 1058/23-4/15982/22343338 від 08.11.2010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 1541937 грн.
Перевіркою встановлено порушенням позивачем пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України ?Про податок на додану вартість?, не має права на отримання бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на суму 1541937 грн., оскільки за останні 12 календарних місяців підприємство мало обсяги оподатковуваних операцій в розмірі 124695 грн. та не придбавало основні фонди.
Сума податку на додану вартість 1541937 грн., на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування, складається із: авансу за договором підряду №2/05 від 28.05.2010, укладеному з ПП ?Т.Н.Д.? на суму 9100000 грн., ПДВ 1516666, 67 грн.; вартість послуг, наданих ДВАТ ?Луганськдіпрошахт? по виконанню проектно-вишукувальних робіт на суму 63594, 35 грн., ПДВ 10599, 06 грн.; вартість послуг, наданих ВАТ ?Інститут Дніпродіпротранс? по виготовленню робочої документації по залізничній колії від шахти ?Любельська? №1-2 до ст. Добросин, на суму 55637, 71 грн., ПДВ 9272, 95 грн.; вартість послуг, наданих ДП ?Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою?? по внесенню змін в робочий проект зняття, збереження та використання родючого шару ґрунту на суму 5988, 20 грн., ПДВ 998, 03 грн.; вартість послуг, наданих Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем по виготовленню проектно-кошторисної документації по екологічному обґрунтуванню схеми водовідведення в Бутинський канал розбавлених шахтних вод в умовах проходження стволів шахти на суму 26400 грн., ПДВ 4400 грн.
Позивач зареєстрований у жовтні 1996 року, здійснює через укладення договорів проектну, кошторисну, землевпорядну, екологічну документацію та спорудження (будівництво) шахти ?Любельська? (основних засобів), яка ще не здана в експлуатацію.
В той же час, контролюючий орган дійшов висновку про те, що вказані операції не можуть прийматись до уваги при визначенні обсягу оподатковуваних операцій у розумінні пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України ?Про податок на додану вартість? № 168/97-ВР, позаяк, на його переконання, основним критерієм віднесення матеріальних цінностей (будинків, споруд, машин, устаткування, витрат на поліпшення, модернізацію цих об'єктів) до основних фондів у контексті положень названої норми Закону № 168/97-ВР є введення їх в експлуатацію та відображення у бухгалтерському обліку на рахунку 10 ?Основні засоби?.
Витрати позивача на придбання послуг від ДВАТ ?Луганськдіпрошахт?, ВАТ ?Інститут Дніпродіпротранс?, ДП ?Львівський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою?, Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем, а також аванс за договором підряду з ПП ?Т.Н.Д.? були використані підприємством в господарській діяльності та безпосередньо пов?язані зі спорудженням основних фондів, суми податку на додану вартість за якими включено до складу податкового кредиту, в повному обсязі підтверджено належним чином оформленими первинними, розрахунковими та платіжними документами, що контролюючим органом не заперечується, як і не заперечується реальний характер здійснених господарських операцій.
Пунктом 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до підпункту ?а? пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) не має права на отримання бюджетного відшкодування.
За змістом цієї норми особа, яка хоч і мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, має право на таке відшкодування, якщо податковий кредит, тобто сума, на яку платник податку на додану вартість може зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, нарахована внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Визначення поняття ?незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи? міститься в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 ?Основні засоби?, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 .
Це капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва.
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999, збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів відображається за дебетом рахунку 15 ?Капітальні інвестиції?, а за кредитом цього рахунку - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).
Водночас рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що відповідно до підпункту ?а? пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який мав обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, має право на таке відшкодування, якщо за даними бухгалтерського та податкового обліку податковий кредит нарахований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).
Передбачене зазначеною нормою право на отримання бюджетного відшкодування не пов'язане з моментом надходження основних засобів на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 ?Основні засоби?.
Таким чином, якщо зазнані платником витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу) відображені на рахунку 15 ?Капітальні інвестиції?, цей платник податку має право на отримання бюджетного відшкодування.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, допустили помилкове тлумачення норм чинного податкового законодавства, а відтак рішення судів є помилковими.
За правилами ч. 1 ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Дочірнього підприємства ?Сі-Сі-АЙ-Любеля? на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 у справі № 2а-11521/10/1370 задовольнити, судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства ?Сі-Сі-АЙ-Любеля? задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 у справі № 2а-11521/10/1370 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позовні вимоги задовольнити, скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області № 1058/23-4/15982/22343338 від 08.11.2010.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства ?Сі-Сі-АЙ-Любеля? 3415 грн. 50 коп. (три тисячі чотириста п'ятнадцять гривен 50 коп.) судового збору.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді О.А. Моторний
О.І. Степашко