05 листопада 2015 року м. Київ К/800/8968/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:
Калашнікової О.В.,
Васильченко Н.В.,
Леонтович К.Г.
розглянувши у попередньому розгляді адміністративну справу за касаційною скаргою державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року у справі за позовом державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" до виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення, -
Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулося в суд з позовом до виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення №36 від 08.04.2014 року про повернення коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в частині повернення неправомірно витрачених страхових коштів в сумі 27178,75 грн. та сплати штрафу у розмірі 13589,40 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення №36 від 08.04.2014 року в оскаржуваній частині відповідачем було винесено на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, оскільки з боку позивача при виплаті працівникам підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності та наданні путівки працівнику підприємства на санаторно-курортне лікування не допускались порушення вимог законодавства України.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ДП "Іллічівський морський торговельний порт" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позов.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в період з 12.03.2014 року по 21.03.2014 року на підставі наказу виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.12.2013 року №145-ос та направлення від 06.03.2014 року №49 посадовими особами відповідача було проведено планову документальну перевірку ДП "Іллічівський морський торговельний порт" по коштах Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року.
За результатами перевірки було складено акт №27 від 21.03.2014 року, у якому відображені порушення, допущені позивачем, зокрема: вимог частини першої статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" шляхом надання в 13 випадках допомоги по тимчасовій непрацездатності на підставі неналежним чином оформлених листків непрацездатності (в листках відсутні відбитки печатки закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності та/або у графі "Стати до роботи", у випадку виправлень в листках непрацездатності на підтвердження запису "Виправленому вірити"), що призвело до неправомірного витрачання коштів Фонду в сумі 19003,45 грн.; вимог пункту 4.1 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 15.02.2009 року №12, шляхом видачі застрахованій особі ОСОБА_4 путівки №043014 в санаторій "Зорі України" з 19.11.2012 року на дитину в супроводі дорослого за відсутності довідки на дорослого форми №70/0, що призвело до неправомірного витрачання коштів Фонду в сумі 8175,30 грн.
На підставі висновків акту перевірки, з урахуванням письмових заперечень позивача від 31.03.2014 року № 247/19.5-15 до акту перевірки, виконавчою дирекцією Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було прийнято рішення №36 від 08.04.2014 року про повернення коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким до позивача застосовано фінансові санкції в загальному розмірі 53265,84 грн.
Не погодившись із вказаними рішенням в частині щодо необхідності повернення неправомірно витрачених страхових коштів в сумі 27178,75 грн. та сплати штрафу у розмірі 13589,40 грн., позивач оскаржив його в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарги позивача, виконавчою дирекцією Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення №3 від 30.04.2014 року про результати розгляду скарги, яким рішення №36 від 08.04.2014 року в оскаржуваній частині було залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
ДП "Іллічівський морський торговельний порт" було подано повторну скаргу до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за результатами розгляду якої прийнято рішення №335 від 16.06.2014 року про результати розгляду скарги, яким рішення №36 від 08.04.2014 року в оскаржуваній частині залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржуване прийняте відповідача у відповідності до законодавства.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" визначено, що страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Відносно порушення позивачем вимог частини першої статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.
Згідно з пунктами 3, 3.1, 3.13, 4.5 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 року № 532/274/136-ос/1406, при заповненні частини лицьового боку листка непрацездатності, що видається непрацездатному, зокрема: чітко вказуються, назва і місцезнаходження закладу охорони здоров'я (повністю), що підтверджуються штампом та печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності"; у графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового листка непрацездатності.
У разі помилок у тексті здійснюється виправлення тексту, що підтверджується записом "Виправленому вірити", підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності". На бланку лікарняного листка дозволяється не більше двох виправлень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що листки непрацездатності видані працівникам позивача №239822 (29.11-10.12.2012 року) на ім'я ОСОБА_5, №334892 (11.11-15.11.2012 року) на ім'я ОСОБА_6, №236108 (25.10-08.11.2012 року) на ім'я ОСОБА_7, №228984 (19.08-23.08.2012 року) на ім'я ОСОБА_8, №733804 (10.12-21.12.2012 року) на ім'я ОСОБА_9, №234832 (20.10-24.10.2012 року) на ім'я ОСОБА_10, №592670 (09.10-28.10.2013 року) на ім'я ОСОБА_11, №100787 (22.01-31.01.2013 року) на ім'я ОСОБА_12, №453445 (01.04-19.04.2013 року) на ім'я ОСОБА_13, №716798 (08.08-15.08.2013 року) на ім'я ОСОБА_14, №272437 (31.10-07.11.2013 року) на ім'я ОСОБА_15, №227227 (30.05-08.06.2013 року) на ім'я ОСОБА_16, №311504 (20.04-27.05.2013 року) на ім'я ОСОБА_17, та які були надані підприємством до перевірки на обґрунтування правомірності витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, були оформлені не у відповідності до вимог Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, а саме: на них відсутні відбитки печатки закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності на лицьовому боці та/або у графі "Стати до роботи", у випадку наявності виправлень у листках непрацездатності на підтвердження запису "Виправленому вірити" відбитки печатки також відсутні.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що вказані листки не давали права позивачу призначити допомогу по тимчасовій непрацездатності зазначеним працівникам.
Відносно порушення позивачем пункту 4.1 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 15.02.2009 року №12, колегія суддів зазначає наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в жовтні 2012 року працівнику позивача ОСОБА_4 була надана путівка №043014 в санаторій "Зорі України" на санаторно-курортне лікування малолітньої дитини - ОСОБА_18 (ІНФОРМАЦІЯ_1) в супроводі дорослого на термін з 19.11.2012 року по 09.12.2012 року.
Зазначену путівку було надано застрахованій особі згідно з рішенням комісії з державного соціального страхування ДП "Іллічівський морський торговельний порт", затвердженого протоколом №2 від 04.10.2012 року, на підставі довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування (форми № 070/о) №43 від 26.03.2012 року, виданої на її неповнолітню дитину ОСОБА_18
Відповідно до статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.
Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.
Згідно з пунктами 4.1, 4.7 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 15.02.2009 року №12, в редакції, чинній на момент видачі ОСОБА_4 путівки, рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма №070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.1999 року №302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)".
Комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про виділення путівки одному із застрахованих батьків (матері або батькові) або застрахованій особі, яка їх замінює (опікунові, піклувальнику), для лікування дитини в супроводі дорослого за наявності у дитини медичних показань на санаторно-курортне лікування з частковою оплатою в розмірі 15 відсотків її вартості, а для лікування двох дітей в супроводі дорослого - 10 відсотків її вартості на підставі заяви застрахованої особи та медичних довідок для дорослого та дитини.
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, саме вказана редакція пункту 4.7 Порядку № 12 підлягає застосуванню в межах спірних відносин, оскільки саме ця редакція була чинна в жовтні 2012 року, тобто в момент видачі вказаної путівки.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 Порядку №12, виконавча дирекція Фонду, виконавчі дирекції відділень Фонду, районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду, комісії (уповноважені) із соціального страхування здійснюють контроль за розподілом, обліком, зберіганням, видачею, використанням путівок, здійсненням часткової оплати за путівки та звітністю по путівках. Сума витрат Фонду за путівки, що видані або використані з порушенням цього Порядку, у тому числі, що залишилися невикористаними, відшкодовується за рахунок страхувальника.
Таким чином, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, на час виникнення спірних правовідносин діючим порядком було передбачено в якості необхідної умови для надання підприємством путівки на санаторно-курортне лікування дитини в супроводі дорослого наявність двох медичних довідок - для дитини та дорослого.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" відхилити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: