05 листопада 2015 року м. Київ К/800/15381/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В.
Васильченко Н.В.
Леонтович К.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі за позовом Харківського національного університету будівництва та архітектури до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України по Харківській області про визнання нечинним та скасування рішення, -
Харківський національний університет будівництва та архітектури звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України по Харківській області, в якому просив визнати нечинним та скасувати рішення № 0049381703 в.о. начальника Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області Іващенко Т.В. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску про застосування штрафних санкцій у розмірі: 28937,66 грн. (10%) та нарахування пені у розмірі 578,75 грн. (0,1 % від суми недоїмки) за період з 23.12.2013 року до 24.12.2013 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС № 0049381703 від 08.09.2014 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 28937,66 грн. та нарахування пені у сумі 578,75 грн. за період з 23.12.2013 року по 24.12.2013 року.
Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуальною права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що відповідачем 08.09.2014 року прийнято рішення №0049381703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску про застосування штрафних санкцій у розмірі: 28937,66 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 578,75 грн. (0,1 % від суми недоїмки) за період з 23.12.2013 року до 24.12.2013 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із правомірності оскаржуваного рішення відповідача.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції зазначив, позивачем було що фактично виконано свої зобов'язання зі сплати єдиного внеску до бюджету, а тому рішення контролюючого органу № 0049381703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 1 цього Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 2 статті 6 Закону встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.
Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, починаючи з 11.08.13 року набрали чинності положення ч. 5, ч. 7 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до яких сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.
При цьому в ч. 8 ст. 9 Закону передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Разом з тим, згідно ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно п.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.
Положеннями п.22.4 ст.22 названого Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Відповідно до вищезазначеного колегія суддів вважає вірним висновки суду апеляційної інстанції, що виконання платником єдиного внеску обов'язку по перерахуванню в бюджет суми зобов'язання з єдиного внеску, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум зобов'язань з єдиного внеску.
Судами встановлено, що платіжні доручення від 04.12.2013 року № 255,256,1515,1517,1527,1530 про сплату єдиного внеску надійшли до ГУ ДКС України у Харківській області 04.12.2013 року, тобто у строки для сплати єдиного внеску встановлені ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а були оплачені 26.12.2013 року.
Отже, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, подання позивачем до ГУ ДКСУ у Харківській області платіжних доручень від 04.12.2013 року № 255,256,1515,1517,1527,1530 про сплату єдиного внеску дозволяє дійти висновку про виконання позивачем обов'язку покладеного на нього законодавцем та закріпленого статтею 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Таким чином, враховуючи фактичне виконання позивачем своїх зобов'язань зі сплати єдиного внеску до бюджету, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що рішення контролюючого органу № 0049381703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: