Справа № 802/1693/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Ю.М.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
17 листопада 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О.
секретар судового засідання: Лиса С.Д.,
за участі:
представника позивача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АТ "ІМЕКСБАНК" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
В червні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АТ "ІМЕКСБАНК" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Відповідач та третя особа в судове засідання повноважних представників не направили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Згідно із ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника позивача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.
Встановлено, що 12 грудня 2014 року між ОСОБА_4 та АТ "ІМЕКСБАНК" було укладено договір № НОМЕР_1 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року "Вклад"_"Постійний клієнт" 3 міс._" (вид вкладу "ПосКл3м25%" (а.с.5).
Постановою Правління Національного банку України від 26.01.2015 року № 50 ПАТ "ІМЕКСБАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних.
26.01.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 16 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "ІМЕКСБАНК", відповідно до якого з 27.01.2015 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Ю.П.
Листом від 13.05.2015 року відповідач довів до відома ОСОБА_4, що в результаті проведеної перевірки встановлено проведення нею ряду операцій (які за своєю правовою суттю є правочинами) та можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені підпунктом 7 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", внаслідок чого, до з'ясування всіх обставин та підтвердження характеру проведених операцій, виплати сум гарантованого відшкодування за всіма операціями, здійсненими позивачем та/або на її користь, результатом яких стало збільшення сум гарантованого відшкодування та виникнення права на отримання відповідних виплат з коштів Фонду, призупиняється.
Вважаючи вказану дії відповідача щодо невключення її до списку вкладників протиправною, позивач звернулась до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Северином Ю.П. протиправно не включено ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та як наслідок, вважає, що відповідача слід зобов'язати включити ОСОБА_4 до переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК".
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.
Згідно із ст.27 Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Аналогічні положення містить розділ ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14
Відповідно до п. 2, 3 розділу IV цього Положення Фонд складає на підставі переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Згідно із ч.5 ст.34 Закону під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
За приписами ч.1 ст.36 Закону з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
До повноважень уповноваженою особи Фонду у разі делегування їй повноважень надано право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій (пп.3 ч.2 ст.37 Закону)
Відповідно до ст.38 Закону Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку.
Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними зокрема з підстав здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації уповноважена особа Фонду повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. Крім того, вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Відповідно до ст.56 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом'якшують або скасовують відповідальність.
Постановою Правління Національного банку України від 03 жовтня 2014 року №16/БТ "Про віднесення банку до категорії проблемних" встановлено обмеження діяльності АТ "ІМЕКСБАНК", зокрема заборонено АТ "ІМЕКСБАНК" здійснювати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. а також здійснювати залучення коштів від фізичних осіб в обсязі, що не перевищує обсягу таких операцій на дату прийняття цієї постанови. та за процентними ставками, не вищими, ніж середні банківські по банківській системі.
Таким чином, з 15.01.2015 року АТ "ІМЕКСБАНК" в особі всіх філій та відділень, заборонено приймати депозитні вклади та/або здійснювати поповнення існуючих депозитних рахунків.
Встановлено, що на виконання наказу Уповноваженої особи Фонду № 34-в від 05.02.2015 року була створена комісія та призначено проведення перевірки договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), укладених з АТ "ІМЕКСБАНК" протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації, за результатами якої виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду.
Однією з таких операцій був правочин, здійснений ОСОБА_4 22.01.2015 року, зокрема з рахунку гр. ОСОБА_2. у відділенні № 322 банку в м.Вінниця ніби було знято 143356,89 грн.
Слід враховувати, що наявний на 22.01.2015 року залишок коштів у касі відділення банку №322 у м.Вінниці, де було укладено договір, не дозволяв здійснити операцію щодо видачі вищевказаних готівкових коштів, а тому комісія банку прийшла до висновку щодо штучності та фіктивності створення правових підстав для отримання позивачкою сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду.
Тобто, відділенням АТ "ІМЕКСБАНК" №322 у м.Вінниці на підставі поданих платіжних документів відбулось коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов'язань. Вказана операція призвела до того, що ОСОБА_2. залучивши кошти в сумі, що не перевищує граничного розміру відшкодування коштів за вкладами на рахунок позивача, фактично розділив суму власного вкладу на частини з метою отримання відшкодування коштів за власним вкладом в сумі, що перевищує розмір граничного відшкодування.
Отже, в порушення вимог Правління Національного банку України від 03 жовтня 2014 року №16/БТ "Про віднесення банку до категорії проблемних", проведено операції, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, такі операції згідно ст.38 Закону є нікчемними.
Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно із ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Враховуючи наведені обставини в сукупності колегія суддів вважає, що відповідач правомірно не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до п.15 ч.1 ст.2 Закону системою гарантування вкладів фізичних осіб є сукупність відносин, що регулюються цим Законом, суб'єктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники. Метою запровадження такої системи, згідно Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Водночас, особа яка вступає в комерційні відносини з конкретним банком, залучаючи власні кошти на депозит в банку, свідомо несе ризик неповернення вказаних коштів у випадку визнання банку неплатоспроможним та неможливістю виконання банком своїх зобов'язань. Держава в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснює співпрацю з банками та гарантує повернення вкладникам банку повернення їх вкладів лише в межах визначеної суми. Проблемний банк не може повністю перекладати власні зобов'язання перед вкладниками на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема й шляхом внесення коригувань до структури банківського балансу шляхом збільшення чи зменшення зобов'язань банку перед окремими особами. Такі дії банку суперечать вимогам Закону та призводять до неправомірних відрахувань з Фонду, що є неприпустимим.
У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, так як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" Северин Юрій Петрович про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212, 254 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 24 листопада 2015 року.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Смілянець Е. С.
Сушко О.О.