12 листопада 2015 року Справа № 876/2876/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я,
з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій,
ОСОБА_1 10.01.2014 року звернулася до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області із позовом до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області (далі - УПФУ в Богородчанському районі), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправним рішення комісії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 30.09.2013 року «Про відмову у зарахуванні до пільгового стажу роботи періоду з 02.01.1988 року по 31.12.1988 року», визнання протиправним рішення УПФУ в Богородчанському районі від 06.12.2013 року «Про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах».
Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним п. 2 рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у підтвердженні стажу роботи на пільгових умовах ОСОБА_1 за період з 02 січня по 31 грудня 1988 року. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі, що виразилися у відмові ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2, відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 29 жовтня 2013 року. В решті позову - відмовлено.
Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржили УПФУ в Богородчанському районі та ГУ ПФУ в Івано-Франківській області.
УПФУ в Богородчанському районі у апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначило, що відповідно до даних трудової книжки ОСОБА_1, порядковий запис №14 з 02.01.1988 року по 31.12.1988 року вона працювала за професією різник шпону і матеріалів третього розряду, тобто в цей період вона працювала за професією, що не передбачена Списками шкідливих умов праці, що затверджені постановою РМ СРСР від 22.08.1956 року №1173, а саме - сушильник.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначило, що згідно із поданими документами ОСОБА_1 з 30.04.1985 р. прийнята сушильником шпону і фанери по 3-у розряду в Солотвинському лісокомбінаті (ВАТ «Дзвиняцький лісокомбінат» з 02.01.1988 р. по 31.12.1988 р. працювала ріжчиком шпону облицювальних матеріалів). Відповідно до наказу від 02.01.1990 р. № 23-к ОСОБА_1 було переведено сушильником шпону і фанери по 3-у розряду де вона працювала з 02.01.1990 р. по 19.09.1991 р. Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173 в розділі ХХХІІ передбачена посада сушильника шпону і фанери, а посада ріжчика шпону облицювальних матеріалів - не передбачена.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних міркувань.
Судом встановлено, що згідно із записами у трудовій книжці, позивач з 30 квітня 1985 року по 01 січня 1989 року та з 02 січня 1990 року по 20 вересня 1991 року працювала сушильницею шпону і фанери фанерного цеху Солотвинського лісокомбінату.
29.10.2013 року позивач звернулася з заявою до УПФУ в Богородчанському районі про призначення пільгової пенсії.
Листом УПФУ в Богородчанському районі від 06.12.2013 року позивачу відмовлено у призначенні такої пенсії у зв'язку з тим, що рішенням комісії при ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 30.09.2013 року №239 позивачу підтверджено стаж роботи з 30.04.1985 р. по 01.01.1988 р. та з 02.01.1990 р. по 19.09.1991 р., що становить 4р. 4 м. 20 д., на пільгових умовах за Списком № 2, розділом ХХІІІ, пунктом 6, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, за професією сушильник, та відмовлено в підтвердженні стажу роботи на пільгових умовах з 02.01.1988 р. по 31.12.1988 р. оскільки первинними документами підтверджена зайнятість позивача на посаді, що не дає права на пільгове пенсійне забезпечення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача наявний спеціальний трудовий стаж, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, з урахуванням наступного.
Відповідно до статті 13 «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України мають право на пенсію по віку на пільгових умовах, зокрема жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відповідно до п. 6 розділу XXІІI Списку №2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2 мають право сушильники шпону.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1, з 30 квітня 1985 року по 01 січня 1989 року та з 02 січня 1990 року по 20 вересня 1991 року вона працювала сушильницею шпону і фанери фанерного цеху Солотвинського лісокомбінату. Отже її стаж роботи із шкідливими умовами праці становить 5 років 4 місяці та 20 днів.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо переведення ОСОБА_1 на посаду різника шпону з посиланням на наказ № 190-к від 31 грудня 1987 року, оскільки згідно запису № 14 у трудовій книжці позивачу цим наказом було присвоєно професію різника шпону 3-го розряду, проте у цьому записі не йдеться про переведення ОСОБА_1 на цю посаду, і відповідно відсутні підстави вважати, що відбулася зміна істотних умов праці.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що комісія при Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області безпідставно відмовила позивачці у підтвердженні стажу роботи на шкідливих умовах з 02 січня по 31 грудня 1988 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 досягла віку та має стаж роботи, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 та їй безпідставно відмовлено у призначенні пенсії.
З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2014 року у справі № 338/39/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
В.Я. Макарик
Повиний текст виготовлено 17 листопада 2015 року.