18 листопада 2015 року Справа № 876/7735/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 08 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-
У червні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області (далі - відповідач) про визнання неправомірною відмову та зобов'язання відповідача зарахувати в пільговому обчисленні період роботи з 01.10.1979 року по 15.07.1994 року як трудовий стаж вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі; провести перерахунок та виплатити пенсію з врахуванням пільгового обчислення стажу з моменту призначення пенсії по віку.
Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 08 липня 2015 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову відповідача в перерахунку пенсії з врахуванням пільгового стажу. Зобов'язано відповідача з 04.05.2015 року зробити перерахунок пенсії та зарахувати в пільговому обчисленні позивачу період роботи з 01.10.1979 року по 31.12.1990 року як трудовий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскільки за оспорюваний період роботи позивач не надав трудових договорів про роботу в районах Крайньої Півночі, тому нема підстав для зарахування стажу за вищевказаний період у кратному розмірі.
Особи, які беруть участь у справі направили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження згідно зі ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі Закон № 1058) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Пенсійне забезпечення громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, здійснюється згідно з Тимчасовою Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 року.
Відповідно до ст.1 зазначеної Угоди, громадяни сторін, що домовляються, які працювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав, мають право на пенсію по старості(за віком) зокрема, чоловіки-по досягненні 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років.
Згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону № 1058 період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі Указ від 10 лютого 1960 року), постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року (№ 1908400-67) «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
За приписами наведеної норми (в редакції Закону № 32-V від 26.07.2006 року) пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Нормою ч.3 ст.6 Угоди «Про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення» від 13.03.1992 обчислення пенсії проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Судом першої інстанції встановлено, та трудовою книжкою позивача підтверджується, що він працював з 17.05.1979 року по 15.07.1994 року обпресувальником, слюсарем-ремонтником, помічником бурильника в Івано-Франківському УБР (а.с. 6).
Згідно уточнюючої довідки № 10-368 від 12.03.2015 року позивач з 17.05.1979 року по 30.09.1979 року працював в Україні; з 01.10.1979 року по 15.07.1994 року працював вахтово-експедиційним методом в районах Крайньої Півночі та місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі. За час роботи місячна та річна норма робочого часу позивачем відпрацьовувалась (а.с. 7).
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 року № 1029 Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області відноситься до районів Крайньої Півночі, а Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області до місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі.
У червні 2015 року позивач звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії, проте листом від 15.06.2015 року № 3136/03 йому було відмовлено в такому перерахунку у зв'язку з відсутністю письмових строкових договорів про роботу на Крайній Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі (а.с. 8).
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивач має право на пільгове обчислення стажу в півтораразовому розмірі за період його роботи з 01.10.1979 року по 31.12.1990 року, оскільки з наданих документів вбачається та не викликає жодного сумніву, що позивач, працюючи в районах Крайньої Півночі користувався пільгами, передбаченими Указом Президії Верховної Ради України від 10 лютого 1960 року.
Колегія суддів відхиляє висновок відповідача про те, що обов'язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості, з огляду на наступне.
Частинами першою та другою статті 4 Закону № 1058 передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Статтею 5 Угоди «Про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення» від 13.03.1992, яка підписана Україною, встановлено, що вона розповсюджує дію угоди на пенсійне забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави - учасниць угоди.
Статтею 3 тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993, дозволено обчислювати стаж за нормами Закону Російської Федерації «Про державні гарантії і компенсації для осіб, працюючих і проживаючих в районах Крайньої Півночі та прирівняних місцевостях» від 19.02.1993, яким дозволено застосовувати пільгу при обчисленні стажу незалежно від факту наявності строкового трудового договору, тим самим на рівні міжнародних угод укладених між Україною та Росією встановлено, що на території України гарантується пенсійне забезпечення громадян, які працювали на території Росії в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях, і при цьому обов'язково визначено, що обчислення стажу здійснюється незалежно від факту наявності строкового трудового договору.
Така ж позиція висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 02.09.2015 року у справі К/800/39124/15, від 18.06.2015 року у справі № К/800/19398/15, від 22.10.2015 року у справі К/800/34650/15, від 22.10.2015 року у справі К/800/29637/15, від 29.10.2015 року у справі К/800/6278/15.
Враховуючи, що період роботи позивача з 01.10.1979 року по 31.12.1990 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі підтверджується трудовою книжкою позивача (а.с. 6), довідкою про уточнені умови праці (а.с. 7), довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії (а.с. 22), колегія суддів вважає, що відповідачем безпідставно було відмовлено позивачу у пільговому розрахунку стажу.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 08 липня 2015 року у справі № 338/975/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула