Ухвала від 17.11.2015 по справі 815/4100/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4100/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Шеметенко Л.П.

при секретарі - Алексєєвої Н.М.

за участю представника позивача - Кожухар В.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬТРА" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

До суду першої інстанції звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛЬТРА" (далі ТОВ "УЛЬТРА") з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі ДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.07.2015 року №0001592201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 863750,00 грн. (575833,00 грн. за основним платежем, 287917,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Так судом першої інстанції встановлено, що TOB "УЛЬТРА" зареєстровано 06.03.2001 року, взято на податковий облік 12.04.2001 року (т.2 а.с.43-58).

Позивач 27.05.2015 року направив лист відповідачу, в якому повідомляв про ліквідацію підприємства та просив провести аудиторську перевірку підприємства.

05.06.2015 року ДПІ виданий наказ №946 про проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань повноти, своєчасності декларування податку на прибуток за період з 01.01.2014 року по 12.06.2015 року, податку на додану вартість за період з 01.11.2014 року по 12.06.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2014 року по 12.06.2015 року

Перевірка проводилась з 08.06.2015 року по 12.06.2015 року, за результатами якої складений Акт № 4309/15-53-22-01/31368656 від 19.06.2015 року "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "УЛЬТРА" з питань повноти, своєчасності декларування податку на прибуток за період з 01.01.2014 року по 12.06.2015 року, податку на додану вартість за період з 01.11.2014 року по 12.06.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2014 року по 12.06.2015 року"(т.1 а.с.17-44).

На підставі Акту перевірки від 19.06.2015 року № 4309/15-53-22-01/31368656 ДПІ 09.07.2015 року прийняло податкове повідомлення-рішення №0001592201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 863750,00 грн. (575833,00грн. за основним платежем, 287917,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.48).

У висновку Акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ "УЛЬТРА" п.44.1,п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 575833грн.

Позивач не згоден з даним висновком відповідача і тому звернувся до суду для захисту свої прав.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Пунктами 44.1,44.2 ст.44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Статтями 134,135 ПКУ визначені об'єкт та база оподаткування податком на прибуток

Згідно з п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що згідно Акту перевірки позивачем завищені витрати щодо взаємовідносин з ПП "ВІВА-ТРЕЙДІНГ", що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 575833грн. При цьому перевіряючи посилаються на те, що згідно первинних документів надані до перевірки по взаємовідносинам ТОВ "УЛЬТРА" з ПП "ВІВА-ТРЕЙДІНГ" неможливо доказати зв'язок наданих послуг з веденням господарської діяльності підприємства. В бухгалтерському обліку дана операція відображена наступним чином : Дт92 Кт 633, Дт 92 Кт 64.Тобто відсутня жодна інформація щодо здійснення таких послуг, у зв'язку із чим неможливо доказати використання даних послуг з веденням господарської діяльності підприємства. Даний факт свідчить про дефектність наданих до перевірки первинних документів TOB "УЛЬТРА".

Однак, у висновку Акту виїзної перевірки зазначено, що вона проводилась в приміщенні ДПІ у Приморському районі м. Одеси згідно листа підприємства з наданням усіх необхідних документів та таким чином колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції, що висновки Акту перевірки відносно позивача, на підставі якого прийняти оскаржуємі податкові повідомлення-рішення, ґрунтуються саме та лише на даних, зазначених в постанові слідчого від 22.01.2015 року та протоколі допиту директора ТОВ "Никастрой", що не ґрунтується на вимогах законодавства.

Пунктом 6 розділу І Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984 (далі Порядок ) визначено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із пп.5.2 п.5 Порядку у разі встановлення порушень податкового законодавства в акті необхідно: - чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення; - зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; - у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; - у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; - у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Також з матеріалів справи колегія суддів вбачає, що в акті перевірки зазначено, що перевіряючими досліджені договір про надання послуг позивача з ПП "ВІВА-ТРЕЙДІНГ" від 01.04.2014 року №11, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкових накладних, та ними зроблений висновок, що вказані документи мають дефективність, оскільки не містять інформації про час рекламної компанії, не надано фото звіти, висновків про проведенню консультацій. Проте враховуючи, що виїзна перевірка проводилась у приміщенні ДПІ (фактично невиїзна перевірка) відповідачем - суб'єктом владних повноважень в запереченнях на позов не зазначено та не надано відповідних доказів щодо витребування вказаних документів та ненадання їх, а лише зазначено, що посадовими особами не надано пояснень щодо встановлених порушень по поводу, що не відповідає вимогам пп.5.2 п.5 Порядку №984.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що перевіряючі фактично зробили свої висновки на підставі акту ДПІ від 01.08.2014 року №4348-15-53-22-3/39070777 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ВІВА-ТРЕЙДІНГ" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період квітень-травень 2014 року, оскільки в акті зазначили про використання в ході перевірки вказаного акту та навели його зміст (т.1 а.с.26-27), незважаючи на те, що зазначили також про наявність постанови Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2014 року, якою визнані протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, на підставі акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ від 01 серпня 2014 року за №4348/15-53-22-3/39070777 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ", щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період квітень-травень 2014 року" та зобов'язано ДПІ вилучити ці дані. Таким чином, використання у ході перевірки та для висновків перевірки вказаного акту від 01.08.2014 року №4348-15-53-22-3/39070777 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ВІВА-ТРЕЙДІНГ" є неправомірним.

Колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що позивачем укладений договір про надання послуг №11 від 01.04.2014 року з відповідними додатками та додатковою угодою, згідно яких позивачу були надані послуги на розробку дизайн-проекту та виготовлення флаєрів, розробку різних дизайн-проектів та інших послуг. Договір відповідає вимогам ст.180 ГК України (т.1 а.с.56-64).

Колегія суддів зазначає, що жодного належного доказу того, що господарські операції по вищевказаному договору не були здійснені перевіряючим не зазначено в Акті перевірки, а також не зазначено ДПІ як суб'єктом владних повноважень та у позивача наявні всі первинні документі, які відображають здійснення вказаних господарських операцій (акти прийому - передачі, звіти, меморандуми та інші), які підтверджують здійснення господарських операцій, правомірність та обґрунтованість їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивач будь-яких порушень податкового законодавства, по господарським операціям з ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ" щодо формування валових витрат не допустив.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬТРА" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ( код ЄДРПОУ 39565511) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) судовий збір в розмірі 1218,50 ( одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2015 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Шеметенко Л.П.

Попередній документ
53652800
Наступний документ
53652802
Інформація про рішення:
№ рішення: 53652801
№ справи: 815/4100/15
Дата рішення: 17.11.2015
Дата публікації: 25.11.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств