04 листопада 2015 року м. Львів № 876/4676/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.
розглянувши у письмовому провадження у місті Львові апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області Державної податкової служби до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
22.09.2010 року позивач Державна податкова інспекція у Буському районі Львівської області Державної податкової служби звернувся в суд із позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року позов задоволено..
Не погоджуючись із даною постановою, апелянт суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Апелянт просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити в позові.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 всупереч вимогам п.2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» не було подано протягом року органам державної податкової служби податкову звітність.
Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована 22.10.1999 року Буською районною державною адміністрацією Львівської області Державної податкової служби, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи.
Відповідач взятий на облік платника податків ДПІ у Буському районі Львівської області 22.10.1999 року за №367, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 10.08.2010 року №1465/29-023.
Згідно з реєстру неподаної звітності, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 не подає податкову звітність, пов'язану із нарахуванням та сплатою податків, з ІІ кварталу 2009 року, у зв'язку з чим порушено п.2 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування", підп. „в" п.1 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", п.4 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян", щодо обов'язків платника податків і зборів подавати податковому органу декларації, бухгалтерську звітність та інші документи й відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.
У відповідності до довідки Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області Державної податкової служби відповідач станом 10.08.2010 року заборгованості перед бюджетом не має.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 п.2 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платник податку зобов'язаний подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до чинного законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», підставою для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що факт неподання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності спростовується поданими відповідачем в апеляційному порядку доказами.
Матеріалами справи підтверджується, зокрема, що відповідач подав в установленому законом порядку декларації про доходи, одержані в період з 01 січня по 31 грудня 2010 року, які зареєстровані Державною податковою інспекцією у Буському районі Львівської області за вхідними №12669 та №11808, а також звіт суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку за IV квартал 2010 року.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що відсутні підстави для припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, колегія суддів приходить до висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.
Керуючись ст.160, ст.195, ст.198, ст.202, ст.207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року у справі за № 2а-8499/10/1370 - скасувати.
В позові Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області Державної податкової служби до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Н.В. Бруновська
Судді: М.В. Костів
Р.М. Шавель