11 листопада 2015 року м. Львів № 876/10476/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Гулида Р.М., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.
апелянта: ОСОБА_1
представника відповідача: Шимін Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 08.10.2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до прокуратури Волинської області про визнання листів від 17.09.2015 р., 17.09.2015 р. нечинними, визнання протиправними дій працівників прокуратури Волинської області Корецького О., Сінчука Б, щодо неналежного розгляду звернень від 12.06.2015 р., 09.09.2015р., а також зобов'язати повторно розглянути ці звернення .
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.10.2015 р. у відкритті провадження відмовлено у зв'язку з тим, що позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись із даною постановою апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, увалу Волинського окружного адміністративного суду від 08.10.2015 р. скасувати та направити справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених.
Представник відповідача Шимін Н.М. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як видно зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
ст. 4 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Сфера застосування цього Закону обумовлена ст. 12, відповідно до якої, дія Закону України «Про звернення громадян», не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п. п. 6, 8 ст. З КАС України, адміністративний позов-звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
ч. 2 статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23.05.2001 року кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього/досудового слідства, прокуратури і суду.
Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості і не належить до управлінської сфери.
Як видно з матеріалів справи, предметом спору є оскарження дій та бездіяльності в.о. прокурора Волинської області Корецького О, начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури області Сінчука Б. щодо розгляду заяв і скарг позивача, які неналежно на погляд останньої розглянути її звернення та не внесли відомості до ЄРДР відносно судді Каліщука А.А. про вчинення злочину передбаченого ст. 375 КК України. Тобто, в даному випадку виникли правовідносини щодо діяльності, яка регламентована нормами Кримінального процесуального кодексу України, що в свою чергу виключає можливість розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 08.10.2015 року у справі за № 803/3587/15 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Н.В. Бруновська
Судді: Р.М. Гулид
Р.М. Шавель