17 листопада 2015 р. Справа № 876/11406/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Заверухи О.Б.,
суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 13 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,-
24.07.2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просила: визнати неправомірною відмову відповідача в наданні дозволу на відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та влаштування індивідуального(автономного) опалення та гарячого водопостачання квартири по АДРЕСА_1; зобов'язати відповідача надати дозвіл на відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання і влаштування індивідуального(автономного) опалення та гарячого водопостачання квартири, що знаходиться по АДРЕСА_1.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.06.2013 року звернулась до відповідача про надання дозволу на відключення квартири від мереж ЦО і ГВП та встановлення індивідуального опалення. Однак , листом останнього від 03.07.2013 року отримала відмову у зв'язку із тим, що надання дозволу на влаштування індивідуальної системи проводиться лише на будинок у цілому. Така відмова порушує її права, які передбачені чинним законодавством України у сфері надання дозволу на встановлення індивідуального опалення за місцем проживання.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 13 серпня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позовні вимоги необґрунтовані, передчасні та заявлені до неналежного відповідача, оскільки до повноважень останнього не входить вирішення питання, що стосуються позову. Також, не встановлено порушень прав позивача, які слід захистити, а відмова відповідача є правомірною та такою, що надана на виконання функціональних обов'язків.
Не погодившись з вищенаведеною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання представників осіб, що беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, квартира АДРЕСА_1 належить позивачу на праві власності. В ній, крім позивача зареєстрована та проживає ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно довідки ЛКП «Дністер» від 01.07.2013 року № 2132(а.с.7).
Позивач 21.06.2013 року звернулась до відповідача із заявою, щоб отримати дозвіл на відключення квартири, власником якої вона є, від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання і на встановлення індивідуального опалення.
08.07.2013 року Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради листом № 34-1285 роз'яснила позивачу, що при висловлені згоди усіх мешканців будинку на відключення від мереж ЦО і ГВП належить звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП при виконавчому комітеті Львівської міської ради(а.с.8).
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з ст. 6 Закону України "Про теплопостачання" державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах, зокрема: забезпечення енергетичної безпеки держави; державного управління і регулювання відносин у сфері теплопостачання; оптимального поєднання систем централізованого, помірно-централізованого, децентралізованого та автономного теплопостачання відповідно до затверджених місцевими органами виконавчої влади схем теплопостачання з періодом перегляду п'ять років; державної підтримки та стимулювання у сфері теплопостачання; формування цінової та тарифної політики; пріоритетного розвитку застосування технології комбінованого виробництва теплової та електричної енергії (когенерації) та використання вторинних енергетичних ресурсів, нетрадиційних і поновлювальних джерел енергії; забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; взаємної відповідальності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну її оплату; періодичного перегляду, удосконалення та техніко-економічної оптимізації схем теплопостачання, затверджуваних місцевими органами виконавчої влади; додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання; заборони обмеження енергопостачання об'єктів у сфері теплопостачання в опалювальний період нижче технологічного мінімуму споживання природного газу; створення умов для функціонування сфери теплопостачання на принципах самоокупності; сприяння розвитку конкурентних відносин на ринку теплової енергії; встановлення відповідальності суб'єктів теплопостачання за порушення законодавства у сфері теплопостачання; підвищення екологічної безпеки систем теплопостачання; створення умов для впровадження енергозберігаючих технологій; забезпечення впровадження засобів обліку і приладів регулювання споживання теплової енергії.
До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері теплопостачання, відповідно до ст.10 Закону України «Про теплопостачання», віднесено розробка та реалізація державної політики у сфері теплопостачання та вирішення інших питань у сфері теплопостачання відповідно до законів України.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать регулювання діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад.
Відповідно до ст. 24 цього ж Закону споживач теплової енергії має право на: вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами; отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії; відшкодування згідно із законодавством збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, у разі виконання ним своїх зобов'язань відповідно до договору; приєднання до теплової мережі відповідно до нормативно-правових актів; отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів; отримання перерахунку за спожиту теплову енергію з урахуванням здійсненого авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Згідно з пунктами 24, 25, 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, споживачі можуть відмовитись від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
На виконання п. 25 Правил відповідно до абз. 1 п. 1.2 Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року № 4 (далі - Порядок) для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП (далі - Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії.
Для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (п. 2.1 Порядку).
Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї (п. 2.2 Порядку). Після вивчення наданих власником (власниками) документів, Комісія у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації.
Якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, Комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку.
Підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП є невиконання умов, визначених у п. .п. 2.1 та 2.2 цього Порядку (абзац перший підпункту 2.2.2 Порядку).
Про відмову у розгляді заяви Комісія повідомляє заявника у десятиденний строк.
Аналіз наведених правових норм дає можливість дійти висновку, що відключення від мереж централізованого теплопостачання допускається лише щодо житлових будинків у цілому, а не окремих їх приміщень, та з дотриманням наступних умов: наявності технічної можливості такого відключення, що повинна бути передбаченою затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення; звернення власника (власників) будинку до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП із зазначенням причини відключення, додавши копію протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення, підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення.
Зазначені умови не були виконані, а тому відмова Комісії, яка у даному випадку згідно з абзацом першим підпункту 2.2.3 Порядку мала право не розглядати заяву позивача як власника окремого приміщення, у наданні позивачеві дозволу на відключення від мереж центрального опалення та влаштування індивідуального опалення і гарячого водопостачання нежитлового приміщення є правомірною.
Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку (ч. 2 ст. 383 Цивільного Кодексу України).
Таким чином, реалізація власником окремого приміщення своїх прав обмежується правами власників інших приміщень у багатоквартирному житлового будинку та санітарно-технічними вимогами і правилами експлуатації будинку.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність заявленого позову, оскільки, квартира позивача знаходиться в багатоквартирному будинку, а рішення власників всіх квартир про влаштування в будинку системи автономного опалення відсутнє.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 26 вересня 2012 року у справі №6-95цс12.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м. Львова від 13 серпня 2013 року у справі № 464/7021/13-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України напротязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: О.М. Гінда
В.В. Ніколін