12 листопада 2015 року Чернігів Справа № 825/3220/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Кашпур О.В.,
при секретарі - Пушенко О.І.,
за участі представника позивача - Каравченка В.В.,
представника відповідача - Карети О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельно-ресторанний комплекс "РІКО" про стягнення коштів, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельно-ресторанний комплекс "РІКО" і просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України: 578 318,6 грн. за ненадані послуги по договору від 30.04.2014 № 14/10-ВТ; 578 318,60 грн. штрафних санкцій по договору від 30.04.2014 № 14/10-ВТ.
Свої вимоги мотивує тим, що під час ревізії Міністерства соціальної політики України було встановлено порушення ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та п. 2.1, 5.1 договору від 30.04.2014 № 14/10- ВТ , а саме: фактичного не надання у травні 2014 року ТОВ «Готельно ресторанний комплекс «РІКО» послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розміщених на радіоактивних територіях, на загальну суму 578 318,6 грн., чим було заподіяно збитки Мінсоцполітики та державному бюджету на зазначену суму. Так, в ході проведення зустрічної звірки відділом освіти Чернігівської райдержадміністрації надано копію листа ТОВ «ГРК «РІКО» від 23.05.2014 вих № 58, у якому вказане підприємство повідомляло про відновлення гарячого харчування в навчальних закладах Чернігівського району з 21.05.2014 та про відшкодування за період з 05.05.2015 року по 20.05.2014 відповідно до розрахунку технолога та погодження з кожним з директорів шкіл району до 30.05.2014. Проте, в ході зустрічних звірок в Товаристві, відділах освіти та навчальних закладах Чернігівської та Черкаської областей, в яких надавались послуги з харчування дітей, встановлено факти невиконання умов п. 2.1 Договору в частині ненадання послуг одноразового щоденного гарячого харчування дітей у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення. Так, в 23 навчальних закладах Чернігівської та Черкаської області не надано послуг з харчування дітей в обсязі 42188 діто-днів на загальну суму - 578 318,60 грн, в т.ч. у віковій категорії від 6 до 10 років - 13902 діто-дні вартістю 169604,40 грн, у віковій категорії від 10 до 14 років - 15720 діто-днів вартістю 208286,50 грн, у віковій категорії від 14 до 18 років - 12566 діто-днів вартістю 200427,70 гривень. Даний факт ненадання послуг з харчування підтверджується копіями бракеражних журналів, поясненнями кухарів та директорів навчальних закладів, які зазначали, що послуги одноразового щоденного гарячого харчування дітей у навчальних закладах Товариством були замінені сухпайками. При цьому, до Зведеного реєстру видатків від 14.07.2014 № 1 за Договором № 14/10-ВТ, Зведеного акту прийому-передачі послуг від 14.07.2014 № 1 за Договором № 14/10-ВТ, рахунка-фактури 14.01.2014 № 1 ТОВ «ГРК «РІКО» на загальну суму 2 436 092,55 гривень Товариством включено вартість фактично ненаданих послуг одноразового щоденного гарячого харчування дітей у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення в сумі 578 318,60 грн, та відповідно зайво оплачено Міністерством, що призвело до зайвої витрати бюджетних коштів та відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України заподіяння збитків Мінсоцполітики та державному бюджету на зазначену суму, а тому вказані збитки повинні бути стягнуті до Державного бюджету України у судовому порядку. Крім того, позивач зазначає, що ч. 1 ст. 624 ЦК України встановлено, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, тому вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Таким чином, у травні 2014 року ТОВ «ГРК «РІКО» не надано послуг з харчування дітей у 23 навчальних закладах, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 і 530 ЦК України та пункти 2.1 та 5.1 договору від 30.04.2014 року № 14/10-ВТ загальної вартості яких становить 578 318,60 грн., як штрафні санкції (неустойка та пеня). Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача суму збитків та суму штрафних санкцій.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити та зазначив, що враховуючи, що Мінсоцполітики не оплачувало ТОВ „Готельно- ресторанний комплекс „РІКО" дні, протягом яких зазначеними підприємствами не надавалися послуги з харчування дітей, будь-які збитки відсутні. Відповідно до умов розділу IV (Порядок здійснення оплати) Договору № 14/10-ВТ звітні документи (зведені реєстри, зведені акти приймання-передачі, акти про надані послуги по кожному навчальному закладу) розробляються учасниками. Акти по кожному навчальному закладу складаються та підписуються учасником, погоджуються з керівником навчального закладу і завіряються відділом освіти райдержадміністрації за місцем розташування такого закладу, відповідно до укладених договорів про закупівлю. Тобто, Мінсоцполітики відшкодовувало витрати організаторам харчування за фактично надані послуги з харчування потерпілих дітей, а саме фактичної кількості дітей, які отримували харчування, вартості харчування однієї дитини в день та суми на яку було надано зазначені послуги. TOB «ТРК «Ріко» жодних протиправних дій не здійснювало, як і відсутні порушення законодавства з боку Мінсоцполітики. Крім того, за змістом частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Державна фінансова інспекція України не здійснює управлінських функцій стосовно ТОВ „Готельно-ресторанний комплекс „РІКО", та є лише контролюючою установою та предметом спору є виконання майнових господарських зобов'язань за Договором № 14/10-ВТ про закупівлю послуг, про що зазначено у позовній заяві, а отже не стосується предмету розгляду адміністративним судом.
Представник третьої особи - Міністерства соціальної політики України в письмовому клопотанні просив розглянути справу за його відсутності, в письмових запереченнях просисли суд відмовити ДФІ України в задоволенні позовних вимог, зазначив, що посилання Держфінінспекції на порушення пункту 2.1 Договору від 30.04.2014 № 14/10-ВТ є безпідставним, оскільки будь-яких порушень з боку підприємства-організатора харчування щодо недотримання 30 % добових фізіологічних (медичних) норм харчування, що встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 № 258 перевіркою встановлено не було. Враховуючи, що Мінсоцполітики не оплачувало ТОВ „Готельно- ресторанний комплекс „РІКО'' дні, протягом яких зазначеним підприємством не надавалися послуги з харчування дітей, будь-яка збитки відсутні. Водночас згідно з Порядком організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженим спільним наказом Міністерства охорони здоров'я та Міністерства освіти і науки від 01.06.2005 № 242/329 „Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах" відповідальність за організацію харчування дітей у навчальних закладах покладено на керівників цих закладів та організації, що забезпечують харчування дітей. Відповідно до пунктів 25. 26 Порядку передбачено, що відповідальними за виконання норм харчування є засновники (власники), керівники навчального закладу. Контроль та державний санітарно-епідеміологічний нагляд за організацією харчування дітей у навчальних закладах покладається на органи охорони здоров'я. Тобто, відповідальність за складені акти по кожному навчальному закладу несуть керівники кожної із вищезазначених установ, в тому числі щодо внесення недостовірних даних. Крім того, третя особа вважає, що предметом спору є виконання майнових господарських зобов'язань за Договором № 14/10-ВТ про закупівлю послуг, отже зазначений спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що Державною фінансовою інспекцією України було пред'явлено Міністерству соціальної політики України вимогу про усунення порушень від 09.10.2014 року № 31-14/801 (а.с. 57-60).
Відповідно до п. 3 Вимоги: «За результатами перевірки встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та п. 2.1, 5.1 договору від 30.04.2014 № 14/10-ВТ, а саме: фактичне не надання у травні 2014 року ТОВ «Готельно-ресторанний комплекс «РІКО» послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розміщених на радіоактивних територіях, на загальну суму 578 318,6 грн., які Мінсоцполітики оплачено в повному обсязі у зв'язку з чим на підставі ст.ст. 22, 1166 ЦК України вжити вичерпних заходів, зокрема провести претензійно-правову роботу щодо відшкодування ТОВ «Готельно-ресторанний комплекс «РІКО» збитків (шкоду) на загальну суму578 318,6 грн.»
Пунктом 11 вимоги визначено: «у зв'язку з не організацією ТОВ «Готельно-ресторанний комплекс «РІКО» у травні 2014 року харчування дітей у 23 навчальних закладах, ним порушено вимоги ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. ст.. 525, 526 і 530 ЦК України та пункти 2.1 та 5.1 договору від 30.04.2014 року № 14/10-ВТ, і не забезпечення Мінсоцполітики стягнення штрафних санкцій відповідно до ст.. 624 ЦК України вимагаємо: відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість ТОВ «Готельно-ресторанний комплекс «РІКО», розмір якої становить 578 318,6 грн., як штрафні санкції (неустойка та пеня) за договором від 30.04.2014 № 14/10-ВТ».
Як свідчить текст вимоги про усунення порушень від 09.10.2014 року № 31-14/801 Державна фінансова інспекція України, керуючись Порядком проведення державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631, Держфінінспекцією проведено перевірку державних закупівель Міністерства соціальної політики України в частині дослідження питання дотримання вимог законодавства під час здійснення закупівлі послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, за період з 01.01.2014 по 01.08.2014. За результатами перевірки складено акт ревізії від 29.08.2014 № 31-21/36, який Мінсоцполітики підписано із запереченнями. Висновки на заперечення надіслано листом від 06.10.2014 року № 31-14/795.
В судове засідання позивачем не було надано акту ревізії від 29.08.2014 № 31-21/36, а також заперечення Міністерства соціальної політики України та висновків на такі заперечення.
В судовому засіданні було встановлено, що між Міністерством соціальної політики України (Замовник) в особі заступника Міністра-керівника апарату Іванкевича В.В., який діє на підставі Положення про Міністерство, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Готельно-ресторанний комплекс «РІКО» (Учасник) в особі директора Радченко А.П., яка діє на підставі статуту, з другої сторони, був укладений договір про закупівлю послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, за державні кошти від 30.04.2014 № 14/10-ВТ (а.с. 43-48).
Відповідно до п. 1.1. розділу 1 Договору № 14/10-ВТ учасник зобов'язується у 2014 році надати замовникові послуги з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги за вартістю, на умовах та у порядку, встановленими цим договором. Закупівля послуг здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 1.2 договору визначено найменування послуг: послуги з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи віком від 6 до 10 років, від 10 до 14 років, від 14 до 18 років.
Розрахункова ціна цього договору становить 15 740 600,40 грн. (без ПДВ).
Відповідно до пунктів 4.3.1-4.3.4 Договору № 14/10-ВТ протягом 10 днів з моменту закінчення звітного періоду, у якому надавались послуги, Учасник подає Міністерству соціальної політики України:
акт про надання послуг за звітний період окремо по кожному навчальному закладу відповідно до вимог п. 13-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936 (у 1 примірнику);
зведений реєстр видатків про надання послуг за звітний період сумарно по всіх навчальних закладах, у яких учасник здійснює харчування, підписаний учасником (у 2 примірниках);
зведений акт прийому - передачі наданих послуг за звітний період, підписаний учасником (у 2 примірниках);
рахунок до сплати, виставлений учасником на підставі зведеного акту приймання-передачі наданих послуг звітний період (у 1 примірнику).
В позовній заяві ДФІ України стверджує, що ТОВ «Готельно-ресторанний комплекс «РІКО» складено Зведений акт приймання-передачі наданих послуг від 14.07.2014 року № 1 про те, що в травні 2014 року були надані послуги з харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в кількості 178245 літо-днів на загальну суму 2 436 092,55 грн., який підписаний директором ТОВ «ГРК «РІКО» Радченко А.П.
Зведений реєстр видатків від 14.07.2014 № 1 про надання послуг відповідно до договору про закупівлю послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, за державні кошти від 30.04.2014 №14/10-ВТ за травень 2014 року підписаний директором ТОВ «ГРК «РІКО» Радченко А.П. на загальну суму наданих послуг 2 436 092,55 грн., в т.ч.: по 49 навчальних закладах Черкаської області - 1 391 035,3 грн., по 44 навчальних закладах Чернігівської області - 1 045 057,25 гривень.
Під час проведеної ДФІ України перевірки встановлено, що на підставі зведеного реєстру видатків ТОВ «ГРК «РІКО» виставило Міністерству рахунок-фактуру від 14.07.2014 №1 за надані послуги з харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в сумі 2 436 092,55 гривень.
В судове засідання позивачем не було надано зведеного акту приймання-передачі наданих послуг від 14.07.2014 року № 1, зведеного реєстру видатків від 14.07.2014 № 1 та рахунку-фактури від 14.07.2014 №1.
Також позивач стверджує, що у нього в наявності є погоджені керівниками навчальних закладів та завірені начальниками відповідних відділів освіти (у разі, коли навчальний заклад відноситься до сфери управління відділу освіти) Чернігівської та Черкаської області акти наданих послуг за травень 2014 року, які також не були надані.
Позивач зазначає, що Міністерством соціальної політики України на підставі зведеного реєстру видатків від 14.07.2014 № 1, зведеного акту прийому-передачі послуг від 14.07.2014 № 1, рахунка-фактури від 14.07.2014 №1 від ТОВ «ГРК «РІКО» оплачено ТОВ «ГРК «РІКО» за надані послуги суму в розмірі 2436092,55 гривень згідно платіжних доручень від 14.07.2014 № 67 і від 14.07.2014 № 68.
В судовому засіданні встановлено, що Державною фінансовою інспекцією України було проведено зустрічну звірку в ТОВ «Готельно-ресторанний комплекс «РІКО» з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, реальності та повноти їх відображення в бухгалтерському обліку Міністерства соціальної політики України за період з 01.01.2014 року по 30.05.2014 року, за результатами якої було складено довідку № 25-31-21/05з від 22.07.2014 року.
До зустрічної звірки відділом освіти Чернігівської райдержадміністрації надано копію листа ТОВ «ГРК «РІКО» від 23.05.2014 вих № 58 (а.с. 38), у якому відповідач повідомляв про відновлення гарячого харчування в навчальних закладах Чернігівського району, де харчуються діти, що мають статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС з 21.05.2014 та про відшкодування за період з 05.05.2014 року по 20.05.2014 року, що відбудеться відповідно до розрахунку технолога та погодження з кожним з директорів шкіл району до 30.05.2014 року включно.
Довідкою встановлено факти невиконання ТОВ «Готельно-ресторанний комплекс «РІКО» умов п. 2.1 договору в частині ненадання послуг одноразового щоденного гарячого харчування дітей у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення. В 23 навчальних закладах Чернігівської та Черкаської області не надано послуг з харчування дітей в обсязі 42188 діто-днів на загальну суму - 578 318,60 грн., в т.ч. у віковій категорії від 6 до 10 років - 13902 діто-днів вартістю 169604,40 грн., у віковій категорії від 10 до 14 років - 15720 діто-днів вартістю 208286,50 грн., у віковій категорії від 14 до 18 років - 12566 діто-днів вартістю 200427,70 грн. Таким чином, ТОВ «Готельно-ресторанний комплекс «РІКО» до Зведеного реєстру видатків від 14.07.2014 № 1 за Договором № 14/10-ВТ, Зведеного акту прийому-передачі послуг від 14.07.2014 № 1 та рахунку-фактури 14.01.2014 № 1 безпідставно включено вартість фактично ненаданих послуг одноразового щоденного гарячого харчування дітей у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення в сумі 578 318,60 грн,
Відповідно до пункту 2.1 Договору про закупівлю послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, за державні кошти від 30.04.2014 року № 14/10-ВТ укладеного з ТОВ „Готельно-ресторанний комплекс „РІКО", учасник повинен надати замовнику послуги одноразового щоденного гарячого харчування дітей у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, в межах виконання 30 % добових фізіологічних (медичних) норм харчування, що встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 № 258
Позивач зазначає, що факт ненадання послуг з харчування підтверджується копіями бракеражних журналів, поясненнями кухарів та директорів навчальних закладів, які зазначали, що послуги одноразового щоденного гарячого харчування дітей у навчальних закладах відповідачем були замінені сухпайками.
В судове засідання позивачем не було надано доказів, на які посилається ДФІ України в своїй позовні заяві, що свідчать про факти не надання ТОВ «Готельно-ресторанний комплекс «РІКО» послуг одноразового щоденного гарячого харчування дітей у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення та заміни таких обідів сухпайками.
Відповідно до умов розділу IV (Порядок здійснення оплати) Договору № 14/10-ВТ від 30.04.2014 року звітні документи (зведені реєстри, зведені акти приймання-передачі, акти про надані послуги по кожному навчальному закладу) розробляються учасниками.
Акти по кожному навчальному закладу складаються та підписуються учасником, погоджуються з керівником навчального закладу і завіряються відділом освіти райдержадміністрації за місцем розташування такого закладу, відповідно до укладеного договору про закупівлю.
Після підписання актів по кожному навчальному закладу учасником формуються зведені реєстри та зведені акти приймання-передачі, які відображають зведені дані про загальну кількість діто-днів та загальну суму фактично наданих послуг з харчування потерпілих дітей за звітний місяць, у якому надавались такі послуги. Після чого учасником всі звітні документи подаються Міністерству для проведення оплати за фактично надані послуги з харчування потерпілих дітей.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 „Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відшкодування витрат організаторам харчування за фактично надані послуги здійснюється Мінсоцполітики на підставі актів про виконані роботи.
Водночас згідно з п. 4 Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженим спільним наказом Міністерства охорони здоров'я та Міністерства освіти і науки від 01.06.2005 № 242/329 відповідальними за організацію харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, за матеріально-технічний стан харчоблоку (їдальні, буфету), додержання вимог санітарного законодавства є засновники (власники), керівники цих закладів та організації (підприємства), що забезпечують харчування дітей.
Відповідно до пунктів 25, 26 цього Порядку відповідальними за виконання норм харчування є засновники (власники), керівники навчального та оздоровчого закладу.
Контроль та державний санітарно-епідеміологічний нагляд за організацією харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах покладається на органи охорони здоров'я.
Враховуючи наведені норми, суд приходить до висновку про те, що відповідальність за організацію харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення несуть керівники навчального закладу, шляхом погодження достовірних актів виконаних робіт виконавцем за договором, з врахуванням фактично наданих послуг з харчування потерпілих дітей, а саме фактичної кількості дітей, які отримували харчування, вартості харчування однієї дитини в день та суми на яку було надано зазначені послуги.
Як свідчить позовна заява та текст договору ТОВ «ГРК «РІКО» було складено зведений реєстр видатків від 14.07.2014 № 1, зведений акт прийому-передачі послуг від 14.07.2014 № 1, рахунок-фактуру від 14.07.2014 №1 на загальну суму 2436092,55 грн. Тобто, відповідно до процедури складення зведеного акту прийому-передачі послуг, що наведена в договорі № 14/10-ВТ від 30.04.2014 року відповідачем було складено акти прийому-передачі послуг за травень 2014 року по кожному навчальному закладу, які було погоджено з керівниками навчальних закладів та завірено відділом освіти райдержадміністрації за місцем розташування такого закладу. Отже, враховуючи зазначене, заперечень щодо обсягу наданих ТОВ «ГРК «РІКО» послуг з харчування дітей, а також внесення до актів послуг, що не були фактично надані у керівників навчальних закладів не виникло, тобто вони підтвердили достовірність внесених до актів, а згодом і до зведеного акту прийому-передачі послуг, відомостей про фактично надані відповідачем послуги з харчування.
Суд зазначає, що Державною фінансовою інспекцією не було надано суду належних доказів того, що Міністерством соціальної політики України було оплачено ТОВ „Готельно-ресторанний комплекс „РІКО" послуги, які фактично цим суб'єктом господарювання не надавались, так позивачем не надавався акт ревізії, зведений реєстр видатків від 14.07.2014 № 1, зведений акт прийому-передачі послуг від 14.07.2014 № 1, рахунок-фактуру від 14.07.2014 №1, акти прийому-передачі послуг за травень 2014 року, погоджені керівниками навчальних закладів та завірені начальниками відповідних відділів освіти Чернігівської та Черкаської області, платіжні доручення про перерахування коштів 14.07.2014 № 67 і від 14.07.2014 № 68. Також, ДФІ України не надавались письмові докази, що свідчать про недотримання відповідачем вимог 2.1 Договору про закупівлю послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, за державні кошти від 30.04.2014 року № 14/10-ВТ, на які посилається позивача, а саме копії бракеражних журналів, пояснення кухарів та директорів навчальних закладів.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Враховуючи наведені норми Кодексу адміністративного судочинства, суд вважає, що обов'язок щодо доказування тих обставин, на яких ґрунтується вимоги суб'єкта владних повноважень лежить на такому суб'єкті владних повноважень, а оскільки позивачем, як суб'єктом владних повноважень не було надано суду наявних у нього документів та матеріалів, що підтверджують завдання збитків Міністерству соціальної політики з боку ТОВ „Готельно-ресторанний комплекс „РІКО", суд вирішує справу на підставі наявних в справі доказів.
Матеріалами справи фактично не підтверджується вчинення ТОВ „Готельно-ресторанний комплекс „РІКО" порушення вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та п. 2.1, 5.1 договору від 30.04.2014 № 14/10-ВТ, а саме: не надання у травні 2014 року послуг з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розміщених на радіоактивних територіях, на загальну суму 578 318,6 грн., які Мінсоцполітики оплачено в повному обсязі. Враховуючи наведене, суд вважає недоведеним факт завдання збитків, які зазначені Державною фінансовою інспекцією в позовній заяві, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що наявність порушення з боку відповідача та завдання збитків Міністерству соціальної політики України та державі не обґрунтовано Державною фінансовою інспекцією належним чином, а тому позовні вимоги про стягнення суми збитків за ненадані послуги в розмірі 578318,60 грн. та суми штрафних санкцій в розмірі 578318,60 грн., задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Державній фінансовій інспекції України відмовити в задоволенні позову.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.В. Кашпур