12 листопада 2015 року Чернігів Справа № 825/3492/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Кашпур О.В.,
при секретарі - Пушенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ''Український професійний банк'' Пантіної Любові Олександрівни про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач 24.10.2015 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ''Український професійний банк'' Пантіної Любові Олександрівни і просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення його до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» Пантіну Любов Олександрівну включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом в сумі 190 114,00 грн. та процентів на вклад в сумі 11 995, 41 грн., але в межах 200 000 грн.; понесені судові витрати в сумі 487,20 грн. стягнути з Державного бюджету України на її користь.
Свої вимоги мотивує тим, що з листа відповідача від 27.08.2015р. вбачається, що її не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів, причиною зазначеного є те, що відповідач вважає нікчемним договір банківського вкладу «Стандарт» № 349936 від 27 травня 2015 року, що укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Український професійний банк». Позивач вважає, що правових підстав для визнання вказаного договору вкладу нікчемним у відповідача немає, посилання на ст.228 ЦК України, як на те, що договір порушує публічний порядок, спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, на знищення , пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, на незаконне заволодіння ним, є безпідставним. ОСОБА_1 був укладений стандартний договір вкладу, який для банку був стандартний, пропонувався до укладення невизначеному колу осіб, умови розміщення такого вкладу були публічно оголошені шляхом розміщення інформації у відділенні ПАТ «УПБ», а також на сайті банку. Висновок відповідача про те, що вказаний договір вкладу укладений нею виключно з метою штучного створення обов'язку Фонду гарантування щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд гарантування здійснюватиме за рахунок державних коштів, такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами, а відповідно порушують публічний характер є незаконним та безпідставним. Із відповіді уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів Пантіної Л.О. вбачається, що вона вважає нікчемним договір, укладений з позивачем з підстави, зазначеної у п.9 ч. 3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», але вказана норма була доповнена пунктом 9 лише 16.07.2015р., а договір вкладу був укладений 27.05.2015р. Статтею 5 ЦК України встановлено, що акти цивільного законодавства не мають зворотної сили у часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.
Крім того, позивач наполягає на тому, що вона особисто ніяких проблемних операцій з банком не проводила. Договором вкладу була передбачена можливість зарахування коштів на вклад у безготівковому порядку чим і скористалась позивач. Позивач зазначає, що зарахування коштів на вклад не погіршило фінансове становище банку або призвело до збільшення його витрат. На день укладення договору вкладу позивачу не було відомо про те, що ПАТ «УПБ» має якісь проблеми з платоспроможністю. Банк станом на 27 травня 2015 року працював у звичайному режимі. Таким чином, відповідач протиправно не виконав функції, покладені на нього законом, щодо формування переліку вкладників банку та незаконно не включив ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позивач в письмовому клопотанні просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в письмовому клопотанні просив розглянути справу за його відсутності, в письмових запереченнях зазначив, що операція за рахунком № НОМЕР_1, відкритого на підставі Договору Банківського вкладу «Стандарт» № 349936 від 27 травня 2015 року на ім'я ОСОБА_1 здійснена 27.05.2015 року, тобто у період, коли діяла Постанова Національного банку України від 30.04.2015 року № 293/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» відповідно до якої в діяльності Банку діяло обмеження не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Комісією Тимчасової адміністрації ПАТ «УПБ» з перевірки вкладів фізичних осіб було здійснено перевірку за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників. За результатами перевірки було встановлено, що за рахунком № НОМЕР_1, відкритим на ім'я ОСОБА_1 відповідно до Договору № 349936 від 27 травня 2015 року, здійснено перерахування коштів у сумі 72587,83 грн. від ОСОБА_5 та у сумі 190134,00 грн. від ОСОБА_6 з рахунку, який відкритий в ПАТ «УПБ». ОСОБА_6 на момент перерахування коштів на вклад № 349936, була кредитором Банку за Депозитними договорами. Зміст цих дій полягає у тому, що залишок грошових коштів на рахунках фізичних осіб - ОСОБА_6 перевищував суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а отже, існували ризики неможливості повного або часткового задоволення вимог цього кредитора у випадку прийняття рішення щодо ліквідації Банку. Відповідач зазначає, що ОСОБА_6 отримала виплату з ФГВФО у сумі 145477.00 грн. Виходячи з сукупності наведених обставин, ОСОБА_6, усвідомлюючи ризик неможливості повного або часткового задоволення власних кредиторських вимог, намагається отримати кошти позачергово за рахунок держави, а не за рахунок ліквідаційної маси банку, шляхом їх перерахування на рахунок ОСОБА_1 (фіктивним безготівковим перерахуванням коштів з рахунку, відкритому в одному банку) з використанням штучної конструкції договору позики, спрямованого на порушення публічного порядку та черговості виплат коштів вкладникам та кредиторам неплатоспроможного банку. Таким чином, договір банківського вкладу № 349936 укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «УПБ», спрямований не на реальне настання наслідків правочину (отримання % річних за вкладом), а на виведення грошових коштів ОСОБА_6 за рахунок коштів ФГВФО. Такий договір направлений на заволодіння державними коштами, отже порушує публічний порядок та, відповідно, є нікчемним в силу п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таким чином, відсутні підстави включення позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ «УПБ», а отже позовні вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідач наполягає на тому, що нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено ніяких дій, які необхідно вчинити Уповноваженій особі, для виконання процедури щодо визнання правочинів нікчемними. Правочин є нікчемним, у зв'язку з порушенням низки нормативних актів, а не через необхідність визнавати його таким. Нікчемність правочину має бути лише виявлена. Тому законодавцем і зазначено, що уповноважена особа лише забезпечує перевірку правочинів на предмет виявлення таких, які вже є нікчемними, в силу приписів Закону. Тобто, Законом передбачено право Уповноваженої особи Фонду формувати висновок про нікчемність правочинів та повідомлення про це сторін договору, уповноважена особа не визначає правочин нікчемним, а лише виявляє або забезпечує таке виявлення та фіксує даний факт. Враховуючи наведене, відповідача просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що 27 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Український професійний банк» був укладений договір банківського вкладу «Стандарт» № 349936 (а.с. 13) із строком повернення вкладу 30.05.2016р. Відповідно до п. 2.1 договору вкладник передає вклад банку готівкою, або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного або іншого вкладного рахунку, відкритого в банку чи в іншому уповноваженому банку України. Також на вкладний рахунок вкладника можуть зараховуватися кошти, перераховані з поточного рахунку іншої фізичної особи. У цьому разі вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний рахунок.
На підставі договору ОСОБА_1 в ПАТ «Український професійний банк» був відкритий вкладний рахунок, на який 27.05.2015 року були зараховані кошти в сумі 190134,00 грн. шляхом безготівкового перерахування коштів з поточного рахунку ОСОБА_6, про що свідчить платіжне доручення № 23034040 від 27.05.2015 року (а.с. 14).
Постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2015 року № 293/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» установлено цілий ряд обмежень для ПАТ «УПБ», запроваджено особливий режим контролю його діяльності та призначено куратора Національного банку України.
Правлінням Національного банку України 28.05.2015р. було прийнято постанову № 348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних», на підставі чого Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 107 від 28.05.2015 р. «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «УПБ», згідно з яким з 29.05.2015р, запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» Пантіну Любов Олександрівну. Тимчасову адміністрацію було запроваджено строком на три місяці: з 29.05.2015 р. по 28.08.2015 р.
Листом від 27.08.2015 року № 01-10/4087 ОСОБА_7 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ''Український професійний банк'' Пантіної Л.О. повідомила позивача про те, що договір банківського вкладу від 27.05.2015р. №349936 є нікчемним відповідно до ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст.228 Цивільного кодексу України. Нікчемність договору між позивачем та ПАТ «УПБ» було встановлено на засіданні комісії з перевірки договорів, про що свідчать протоколи № 21 від 17.08.2015 року та № 1 від 26.06.2015 року (а.с. 43-44).
Постановою Правління НБУ від 28.08.2015р. № 562 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії ПАТ ''Український професійний банк''. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.08.2015 року № 158 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Український професійний банк» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання, з 31.08.2015 року по 30.08.2016 року Пантіну Л.О. було призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «УПБ» та делеговано їй всі повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ», визначені статтями 37 та 38 частинами першою та другою ст.. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на один рік по 30.08.2016 року включно.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 3-1) призначає працівників, до повноважень яких належить проведення моніторингу стану дотримання банком вимог порядку формування та ведення баз даних про вкладників, проведення банком банківських операцій, у тому числі збір інформації та копій документів, необхідних для підготовки проекту плану врегулювання, забезпечення проведення оцінки активів банку в порядку, встановленому Фондом (у тому числі заборгованості за кредитами перед банком, наявності та вартості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, заборгованості за цінними паперами, що є у власності банку, вимог банку до клієнта за списаною безнадійною заборгованістю та наявності і вартості забезпечення виконання зобов'язань за такою заборгованістю тощо); 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб; 8) встановлює додаткові вимоги до порядку розкриття банками інформації для вкладників про умови надання банківських послуг із залучення вкладів.
Частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Згідно із п.п. 2-6 Розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 N 14 фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Судом встановлено, що згідно відповіді Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ''Український професійний банк'' Пантіної Л.О. від 27.08.2015 року № 01-10/4087 ОСОБА_7 не було включено до переліку вкладників та повідомлено про нікчемність договору 27.05.2015р. №349936 відповідно до ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст.228 Цивільного кодексу України. Підставою для такого висновку відповідача стало те, що за результатами перевірки встановлено, що правочин (договір вкладу) було вчинено ОСОБА_1 виключно з метою штучного створення обов'язку Фонду гарантування щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд гарантування здійснюватиме за рахунок державних коштів, а тому такий правочин спрямований на заволодіння державними коштами, а відповідно порушує публічний порядок.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Суд не знаходить підстав вважати правочин, укладений ОСОБА_1 та ПАТ ''Український професійний банк'' нікчемним, оскільки договір вкладу № 349936 від 27.05.2015 року був укладений до винесення Правлінням Національного банку України постанови № 348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних», тобто позивач не був обізнаний, на момент укладення договору, про неплатоспроможність банку, а договір вкладу укладений позивачем з банком за формою є стандартним, який пропонувався до укладення невизначеному колу осіб, умови розміщення такого вкладу були публічно оголошені шляхом розміщення інформації у відділенні ПАТ «УПБ», а також на сайті банку.
Відповідачем не було надано суду доказів того, що ОСОБА_1 укладено № 349936 від 27.05.2015 року з метою порушення публічного порядку та незаконного заволодіння державними коштами, тобто не надано суду належних доказів нікчемності такого договору, посилання відповідача на те, що кошти перераховані на вкладний рахунок ОСОБА_1 з вкладного рахунку ОСОБА_6, з метою отримання таких коштів останньою позачергово за рахунок коштів держави в межах суми, передбаченої ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не підкріплені належними доказами існування такого наміру. Відповідно до тексту договору вкладу № 349936 від 27.05.2015 року, п. 2.1 цього договору передбачає можливість перерахування на вкладний рахунок вкладника коштів з поточного рахунку іншої фізичної особи. Таким чином, на момент укладення договору вкладу між позивачем та банком, банк не було визнано неплатоспроможним, позивачем дотримано умови договору, а саме перераховано на власний вкладний рахунок кошти з вкладного рахунку іншої фізичної особи, тобто дії позивача були вчинені в межах норм та правил, встановлених законодавством та договором.
Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували недобросовісність позивача та його обізнаність щодо можливих неправомірних дій особи, на яку вказує відповідач.
Суд вважає, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить імперативну вимогу відшкодувати за рахунок Фонду кошти владнику за його вкладом, а отже за умови недоведеності протиправних дій позивача щодо укладення з банком договору депозитного вкладу, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язана внести ОСОБА_1 до переліку осіб, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а відповідачем не доведено правомірність не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Український професійний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання відповідача включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ''Український професійний банк'' Пантіної Любові Олександрівни щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Український професійний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ''Український професійний банк'' Пантіну Любов Олександрівну включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Український професійний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом в сумі 190114,00 грн. та процентів на вклад в сумі 11995,41 грн., але в межах 200000,00 грн.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.В. Кашпур