05 листопада 2015 рокусправа № 808/1283/15
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року по справі № 808/1283/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Український графіт» до Запорізької митниці Міндоходів, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
У березні 2015 року ПАТ «Український графіт» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці Міндоходів, правонаступником якої є Запорізька митниця ДФС (далі по тексту - відповідач), третя особа: ГУ ДКС України в Запорізькій області, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в ухваленні (складанні) висновків про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів за митною декларацією від 06.12.2013 №112050000/2013/033119 у сумі 84396,33 грн. та за митною декларацією від 09.12.2013 №112050000/2013/033197 у сумі 42853,34 грн., що у загальному розмірі складає 127249,67 грн.; зобов'язати відповідача, в установленому законом порядку, скласти та направити ГУ ДКС України в Запорізької області висновки про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачені митні платежі за митною декларацією від 06.12.2013 №112050000/2013/033119 у сумі 84396,33 грн. та за митною декларацією від 09.12.2013 №112050000/2013/033197 у сумі 42853,34 грн., що у загальному розмірі складає 127249,67 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2015 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції Запорізька митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову в повному обсязі та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що порядок повернення надміру сплачених коштів регулюється спеціальним порядком, зокрема, яким передбачено, що у випадку надміру сплачених податків платник податків звертається до органу доходів і зборів з відповідною заявою про повернення надміру сплачених коштів, до заяви додаються документи, що підтверджують суми помилкового та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. Апелянт вказував, що документи, які б підтвердили помилкову та/або надмірну сплату коштів до бюджету заявником не надавалось.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при зверненні до митного органу з заявами про повернення переплачених митних платежів було дотримано процедуру їх подання, до заяв було додано необхідні документи, які дають змогу визначити розмір суми, яку позивач просив повернути. Суд першої інстанції вказував, що у позивача були підстави для звернення з заявою про повернення коштів до митного органу, оскільки рішення про визначення митної вартості було скасовано у судовому порядку і судові рішення набрали законної сили. Судом першої інстанції вказувалось, що для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу, тобто митний орган вправі перевірити дані та підстави для повернення надмірно переплачених коштів. Суд першої інстанції у своєму рішенні прийшов до висновку, що скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару, без відшкодування декларанту матеріальної шкоди завданої таким рішенням не відновлює порушених прав позивача, кошти, які позивач просить повернути, фактично є власністю позивача, а не коштами, які позивач повинен отримати від держави в якості дотації, допомоги чи іншої виплати, та лише у зв'язку з відсутністю відповідного механізму у законодавстві, позивач не може реалізувати своє право на повернення цих коштів.
Матеріалами справи встановлено, що між ПАТ «Український графіт» (покупець) та фірмою «INDASTRY MANAGEMENT & TRADING LP», Нова Зеландія (Постачальник) 20.06.2013 року укладено Контракт №804/1323-818/35309/34 на поставку товару визначеному в Додатку №1 до контракту (Специфікації №1), коксу нафтового сумарного малосірнистого марки «KT-Q», вартістю 1140000,00 доларів США. Згідно даного Контракту позивачем на митну територію України ввозився вантаж - кокс нафтовий. Встановлено, що у грудні 2013 року з метою доставки товару до митної території України позивачем 30.05.2013 року було укладено договір з фірмою «Balti Mereteeninduse OU» Естонія, на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньо-торгівельних вантажів залізничним транспортом за №804/1323-818/34250/15, за яким експедитор зобов'язувався виконати роботи з організації транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньо-торгівельних вантажів позивача залізничним транспортом територіями країн СНД, Балтії, Європи, встановлено вартість послуг з перевезення у розмірі 62737,00 доларів США.
Матеріалами справи встановлено, що для митного оформлення товару, позивачем 05.12.2013 року подано до Запорізької митниці вантажну митну декларацію № №112050000/2013/032921.
Запорізькою митницею Міндоходів при перевірці даних задекларованих позивачем було прийнято рішення про відмову у митному оформленні партії товару та рішення про коригування митної вартості. 06.12.2013 року винесено рішення № 112050000/2013/000995/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість імпортованого позивачем товару визначена із застосуванням методу за ціною договору щодо подібних товарів, згідно наявної інформації та становить 375,8 доларів США за одну тону (0,3758 доларів США за 1 кг), а загальна вартість партії товару - 193762,48 доларів США, що на 52793,90 доларів США більше митної вартості товару, заявленої позивачем (140968,58 доларів США).
Встановлено, що позивач, не погодився з прийнятим рішенням, але з метою випуску у вільний обіг товару скористався правом наданим ч. 3 ст. 52 МК України та оформив 06.12.2013 року нову ВМД по формі МД-2 №112050000/2013/033119 та сплатив на 84396,33 грн. більше митних платежів.
Також, для митного оформлення товару, позивачем 06.12.2013 року подано до Запорізької митниці вантажну митну декларацію № №112050000/2013/033084.
Запорізькою митницею Міндоходів при перевірці даних задекларованих позивачем було прийнято рішення про відмову у митному оформленні партії товару та рішення про коригування митної вартості. 06.12.2013 року винесено рішення № 112050000/2013/000999/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість імпортованого позивачем товару визначена відповідачем із застосуванням резервного методу, згідно наявної інформації та становить 375,8 доларів США за одну тону, а загальна вартість партії товару - 98384,44 доларів США, що на 26804,79 доларів США більше митної вартості товару, заявленої позивачем (71577,65 доларів США), в зв'язку з чим позивачем було подано до відповідача МД №112050000/2013/033197 від 09.12.2013 та сплачено на 42853,34 грн. більше митних платежів.
Встановлено, що ПАТ «Український графіт», не погодився з прийнятим рішенням, але з метою випуску у вільний обіг товару скористався правом наданим ч. 3 ст. 52 МК України та оформив 09.12.2013 року нову ВМД по формі МД-2 №112050000№112050000/2013/033197 та сплатив на 42853,34 грн. більше митних платежів.
Встановлено, що ПАТ «Український графіт» не погоджуючись з рішеннями митного органу про коригування митної вартості товарів, оскаржив їх у судовому порядку. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2014 року по справі №808/2935/14 позовні вимоги ПАТ «Український графіт» задоволено частково, скасовано рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000995/2 від 06.12.2013 року та № 112050000/2013/000999/2 від 06.12.2013 року, скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2013/01306 та № 112050000/2013/01309.
Встановлено, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2014 року по справі №808/2935/14 залишено без змін, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.07.2015 року, касаційну скаргу Запорізької митниці відхилено, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015 року залишено без змін. Тобто судове рішення, яким скасовуються рішення № 112050000/2013/000995/2 та № 112050000/2013/000999/2 Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів, набрало законної сили 15.01.2015 року.
Встановлено, що після закінчення процедури судового оскарження ПАТ «Український графіт» звернулось 02.02.2015 року до Запорізької митниці Міндоходів із заявою №16/384 про повернення з Державного бюджету України надміру сплаченого у якості фінансової гарантії по декларації від 06.12.2013 року №112050000/2013/033119 митного платежу у сумі 84396,33 грн., та з заявою №16/385 про повернення з Державного бюджету України надміру сплаченого у якості фінансової гарантії по декларації від 06.12.2013 року №112050000/2013/033197 митного платежу у сумі 42853,34 грн. До своїх заяв позивачем було додано копії митних декларацій, копії платіжних доручень, копії ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015 року по справі № 808/2935/14.
Матеріалами справи встановлено, що Запорізькою митницею Міндоходів листами від 17.02.2015 року повідомлено позивачу про відмову у поверненні коштів надмірно сплачених митних платежів на загальну суму 127249,67 грн.
Відповідно до ст. 27 МК України, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до п.п. 5-8 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року № 882/1188, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 року за № 146/ 24923, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за сім робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу. Орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.
Згідно п. 1, п. 7 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 року № 1097/14364, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для повернення надмірно сплачених митних платежів є скасування у судовому порядку рішення митного органу про коригування митної вартості.
ПАТ «Український графіт» при поданні до Запорізької митниці Міндоходів відповідних заяв про повернення надмірно сплачених сум було дотримано строк її подання, до заяв додано необхідні додатки, з яких можливо встановити суми сплачених коштів, дату сплати та рахунок зарахування коштів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що подання до органів казначейської служби висновків про повернення з Державного бюджету України митних платежів є компетенцією митного органу і при належному зверненні суб'єкта господарювання до митного органу з заявою про повернення надмірно сплачених коштів, такі заяви повинні бути розглянуті, у разі правильного заповнення заяв з поданням всіх необхідних додатків, у митного органу існує обов'язок скласти відповідний висновок та направити його до органу казначейської служби.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року по справі № 808/1283/15 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук