22 жовтня 2015 рокусправа № 808/8064/14(ДО/808/1020/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.М.
за участю:
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2.
представника відповідача: ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі № 808/8064/14 (ДО/808/1020/14) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправними дій , скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу -
17 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому з урахуванням уточнень, просив:
1) визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України або відповідач 1) № 879 від 11.08.2014 в частині його звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;
2) визнати незаконним та скасувати наказ МВС України № 1667 о/с від 26.08.2014 в частині звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;
3) поновити на посаді заступника начальника міського відділу - начальника кримінальної міліції Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області;
4) зобов'язати Артемівський міський відділ (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області (далі - Атремівський МВ ГУМВС України в Донецькій області або відповідач 3) нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 12.08.2014 по 25.08.2014;
5) стягнути з Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 52461 грн. 96 коп. (т. 1 а.с. 2-8, 227-231, т. 2 а.с. 27-28).
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що жодних вчинків, які б суперечили інтересам служби, а також тих, що дискредитують звання рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ він не скоював, у зв'язку з чим, вважає оскаржувані накази МВС України в частині, які стосуються притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення з органів внутрішніх справ, безпідставними та протиправними. Позивач зазначає, що службове розслідування, за висновками якого прийнято оскаржувані накази, фактично не проводилось.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано пункт 11 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 879 від 11.08.2014 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області» щодо звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_4, заступника начальника Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) - начальника кримінальної міліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органу внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114
- визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України № 1667 о/с від 26.08.2014 «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас на підставі пункту 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, майора міліції ОСОБА_1 (М-124480), заступника начальника Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) - начальника кримінальної міліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.
- поновлено майора міліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника міського відділу - начальника кримінальної міліції Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 27.08.2014.
- стягнуто з Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 12.08.2014 по 26.08.2014 у розмірі 3393 (три тисячі триста дев'яносто три) грн. 15 коп.
- стягнуто з Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 27.08.2014 по 20.05.2015 у розмірі 60398 (шістдесят тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 07 коп.
- у решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Міністерство внутрішніх справ України звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем було допущено порушення Присяги співробітника ОВС та вчинено дії, що дискредитують працівника звання рядового та начальницького складу ОВС, що слугувало підставою для прийняття рішення про звільнення позивача із займаної посади у відповідності до вимог Закону.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та мав спеціальне звання майора міліції.
З 05.08.2013 позивач перебував на посаді заступника начальника міського відділу - начальника кримінальної міліції Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області (т. 1 а.с. 9).
Наказом МВС України № 879 від 11.08.2014 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області» за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення статті 65 Конституції України, частини 3 статті 3, частини 1 статті 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, позивача звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (пункту 11 наказу) (т. 1 а.с.99-119).
Як зазначено у наказі, рішення про звільнення позивача прийнято на підставі статей 2, 5, 7, 12 та 14 ОСОБА_5 статуту органів внутрішніх справ.
Наказом МВС України № 1667 о/с від 26.08.2014 «По особовому складу» позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (т. 1 а.с. 187).
Не погодившись із зазначеними наказами відповідача позивач оскаржив їх до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем присяги працівника ОВС, та дискредитування звання рядового та начальницького складу ОВС, відтак підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення його з посади у МВС були відсутні.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як зазначено в оскаржуваному наказі № 879 від 11.08.2014 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області», позивача звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 - за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення 65 Конституції України, частини 3 статті 3, частини 1 статті 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382 (т. 1 а.с. 106).
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
За приписами ч.3 ст.3 Закону України "Про міліцію", у підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу політичних партій та інших об'єднань громадян.
Частиною 1 статті 5 зазначеного Закону визначено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.
З тексту присяги працівника внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, вбачається, що кожний працівник органів внутрішніх справ України, який склав таку присягу, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, поклявся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю; присягнув з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ, поклявся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.
Отже, недодержання працівником органів внутрішніх справ України наведених вище норм є безумовною підставою вважати цю особу такою, яка вчинила правопорушення.
Разом з тим, наявність такого правопорушення повинна бути доведена певними доказами, отриманими із дотриманням певної процедури, при цьому обов'язок доведення такого факту покладається на орган внутрішніх справ, який приймає рішення щодо притягнення працівника до відповідальності, визначеної законом.
Порядок та підстави проходження і припинення служби в органах внутрішніх справ регулюються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 2 Положення позивач, який мав спеціальне звання майора міліції, відноситься до осіб старшого начальницького складу.
Підстави звільнення зі служби в запас осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу (з постановкою на військовий облік), визначені пунктом 64 Положення, зокрема підпункт «є» якого передбачає звільнення за порушення дисципліни.
Сутність службової дисципліни, обв'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України «Про ОСОБА_5 статут органів внутрішніх справ України» (далі - ОСОБА_5 статут)
Пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 встановлено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового та начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.
Отже, п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС передбачено окрему підставу для звільнення осіб рядового та начальницького складу ОВС з займаних посад, таку як дискредитація звання співробітника ОВС. Факт допущення працівником ОВС дискредитації звання працівника ОВС є іншим правопорушенням ніж дисциплінарний проступок, рішення про звільнення особи за наслідками вчинення проступку, що дискредитує звання працівника ОВС приймається на підставі висновку про встановлення обставин проступку.
В свою чергу, дискредитація позивачем звання працівника ОВС є окремою підставою для звільнення з органів ОВС, та не є дисциплінарним стягненням за своєю суттю, про що також зазначає відповідач в своїй апеляційній скарзі.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наказ № 879 від 11.08.2014 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області» в частини звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органу внутрішніх справ, а також прийнятий на підставі нього наказ № 1667 о/с від 26.08.2014 «По особовому складу» в частині звільнення позивача, прийняті не у спосіб, передбачений законом.
Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в частині визнання обставин правопорушень, на підставі яких було звільнено позивача, не доведеними з наступних підстав.
Як зазначено у висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області від 11.08.2014, 06.08.2014 комісією МВС інформація щодо отримання позивачем 2 автоматів АКСУ-74 (інв. №№ 140101, 140221) з Артемівського СІЗО та їх передачі лише 16.06.2014 до кімнати зберігання озброєння чергової частини Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області внесена в журнал єдиного обліку Артемівського МВ за № 6361, 07.08.2014 відомості за даним фактом Артемівською міжрайонною прокуратурою Донецькою області внесено до ЄРДР за № 42014050610000039 за частиною 2 статті 262 Кримінального кодексу України (т. 1 а.с. 146-зворот, 147).
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 30.10.2014 року слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області було винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Вказана постанова вмотивована тим, що в ході проведення досудового розслідування не встановлено випадків застосування вищевказаної зброї, а також тим, що вказану зброю було збережено врешті решт (на відміну від іншої зброї, що обліковувалась на балансі МВС та фактично перебувала в Артемівському СІ), у зв'язку з чим відсутня суспільна небезпека як ознака об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 262 Кримінального кодексу України (т.2 а.с. 30-32).
Відтак, вказані вище обставини, що слугували підставою для звільнення позивача з посади в органах ОВС на підставі п 66 Положення знайшли своє спростування під час розгляду справи.
Крім того, необґрунтованими є висновки відповідача щодо самоусунення позивача від виконання своїх функціональних обов'язків та не вжиття передбачених заходів на запобігання та припинення злочинів, скоєних озброєними представниками ДНР, самоусунення від здійснення контролю за організацією агентурно-оперативної роботи та оперативно-розшукової діяльності, в тому числі і по документуванню злочинної діяльності озброєних представників ДНР, а також про налагодження співпраці з представниками ДНР щодо здійснення спільних заходів по розкриттю злочинів та охороні громадського порядку.
Як встановлено судом, зазначені висновки обґрунтовані лише поясненнями експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_6, який вказав на причетність позивача до співпраці із незаконними збройними формуваннями, зазначивши, що бачив інтерв'ю останнього у мережі Інтернет, яке стосувалось співробітництва із ДНР в плані надання допомоги в розкритті низки злочинів, скоєних жителями міста Костянтинівки (т. 2 а.с. 7-9).
Натомість, дослідженні судом матеріали службової перевірки за фактами неправомірних дій окремих працівників Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, які витребовані судом від прокуратури Донецької області, окрім пояснень експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_6 не містять будь-яких відомостей про співпрацю позивача з представниками ДНР та самоусунення від виконання функціональних обов'язків (т. 2 а.с. 1-9).
Відповідачем, на якого ст.. 71 КАС України, покладено обов'язок щодо доведення правомірності свого рішення, не надано суду відеоматерів або реквізитів електронного Інтернет ресурсу, які б свідчили про наявність відеоматерів, а саме інтерв'ю позивача, яке дискредитує його як працівника ОВС.
Відтак, суд апеляційної інстанції критично ставиться до доводів апеляційної скарги стосовно можливої дискредитації позивача серед населення у зв'язку з наявністю в мережі Інтернет спірного відеоматеріалу та неможливості заняття їм через це відповідної посади в органах ОВС.
В свою чергу, позивач в суді поясненив, що інтерв'ю, в якому зазначалось про допомогу з боку ополчення у розкритті тяжких злочинів, було надано ним під час його захоплення та утримання озброєними особами у приміщенні прокуратури та під загрозою застосування фізичного насилля до оперативного чергового ОСОБА_7, якого утримували разом з ним, про вказані обставини позивач особисто повідомив своє керівництво, яке проводило службове розслідування.
Водночас, факт захоплення та утримання позивача та оперативного чергового ОСОБА_7 озброєними особами на початку червня 2014 року підтверджено висновком службової перевірки за фактами неправомірних дій окремих працівників Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, виявленим у ході відпрацювання зазначеного підрозділу, який затверджений 28.10.2014 (т. 1 а.с. 166).
Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що фактично підставою для звільнення позивача за займаної посади, з лав ОВС слугувала інформація отримана від експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_6, що не може вважатись достатньою підставою для звільнення особи на підставі п.66 Положення.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що наказом МВС № 807 від 11.08.2014 про призначення службового розслідування стосовно окремих працівників ГУМВС України в Донецькій області визначено коло осіб, яким доручено проведення такого розслідування (т. 1 а.с. 62-63).
Разом з цим, як вбачається з висновку такого розслідування, він підписаний у тому числі особами, які не були уповноважені на проведення службового розслідування - заступником начальника відділу ДВБ МВС України підполковником міліції ОСОБА_8, головним інспектором УІОС ДКЗ МВС України підполковником міліції ОСОБА_9, головним інспектором ГШ МВС України підполковником міліції ОСОБА_10 та головним інспектором ГШ МВС України підполковником міліції ОСОБА_11, що ставить під сумнів правомірність проведення службового розслідування та об'єктивність його висновку (т. 1 а.с. 97-98).
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції зроблений вірний висновок про відсутність доказів порушення позивачем ОСОБА_5 статуту ОВС та присяги працівника ОВС, а також вчинення дій, що дискредитують звання працівника ОВС. За відсутності доказів на користь дотримання перевіряючими особами порядку проведення службової перевірки достатніми є підстави для задоволення адміністративного позову та скасування оскаржуваних наказів МВС України в частині звільнення позивача із займаної посади.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР, з урахуванням змін внесених Постановою КМУ № 1137 від 05.12.2012 року, незаконно звільнений працівник підлягає поновленню на роботі.
За загальним правилом особа, наказ про звільнення якої скасовано в судовому порядку, підлягає поновленню на роботі з моменту видання наказу про скасування наказу про звільнення та поновлення її на службі.
Таким чином, апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом скасування наказів про звільнення та одночасним поновлення позивача на відповідній посаді.
В свою чергу. на підставі вимог п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114, позивач підлягає поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обовязків, але не більш як за один рік.
Згідно з довідкою Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області № 11679 від 05.05.2015, середньоденне грошове забезпечення позивача складає 226 грн. 21 коп.
Кількість днів вимушеного прогулу станом на 20.05.2015 становить 267 календарних днів, у зв'язку з чим сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу становить: 226,21 грн. * 267 календарних днів = 60398 грн. 07 коп.
Сума грошового забезпечення, яке не виплачено за період 12.08.2014 по 26.08.2014, та підлягає стягненню на користь позивача становить 3393 грн. 15 коп. (15 календарних днів *226,21 грн.).
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності стягнення на користь позивача сум грошового зобов'язання за час вимушеного прогулу та суму грошового забезпечення, що підлягають виплаті позивачу.
У зв'язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі №808/8064/14 (ДО/808/1020/14) прийнята із додержанням вимог норм матеріального та процесуального права, а підстави для її скасування в межах доводів апеляційної скарги, відсутні.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі № 808/8064/14 (ДО/808/1020/14) - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: Л.М. Нагорна