ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
19 листопада 2015 року 11:30 № 826/13356/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс»
до Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області
треті особи без самостійних вимог на предмет споруОСОБА_1, Управління державної виконавчої служби Головного управлінння юстиціїї у Київській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії. ,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Купер Прайс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, Управління державної виконавчої служби Головного управлінння юстиціїї у Київській області, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області щодо ненадання витягів з Державного земельного кадастру про належні боржнику - ОСОБА_1 земельні ділянки площею 0,0752 га кадастровий НОМЕР_2, та площею 0,2088 га кадастровий НОМЕР_3 на вимогу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області;
- зобов'язати відповідача надати відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області витяги з Державного земельного кадастру про належні боржнику - ОСОБА_1 земельні ділянки площею 0,0752 га кадастровий НОМЕР_2, та площею 0,2088 га кадастровий НОМЕР_3.
Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на неодноразові порушення відповідачем вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру № 1051 від 17.10.2012.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись при цьому на те, що у зв'язку з набранням з 01.01.2013 чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, Управління Держземагенства не проводить державну реєстрацію прав, адже вказана функція покладена на органи Державної реєстраційної служби України.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибула. Про дату час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. З заявами/клопотаннями до суду не зверталась.
Управління державної виконавчої служби Головного управлінння юстиціїї у Київській області звернулось до суду з заявою № 12314 від 12.11.2015, в якій просило позовні вимоги задовольнити.
Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається з позовної заяви, в рамках виконавчого провадження № 41539026, відкритого відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Купер Прайс» заборгованості за кредитним договором в розмірі 6 667 838 грн., в ході проведених виконавчих дій по розшуку майна боржників, було отримано відповідь Головного управління Держземагентства у Київській області, в якій зазначалося, що відповідно до даних Національної кадастрової системи за боржником ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстровано дві земельні ділянки:
- площею 0,0752 га, кадастровий НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_1;
- площею 0,2088 га кадастровий НОМЕР_3, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_2.
09 квітня 2015 відділом примусового виконання рішень відповідачу по даній справі було направлено вимогу про надання витягів з Державного земельного кадастру щодо належних боржнику земельних ділянок з доданням до нього компакт-диску для лазерних систем зчитування з XML-файлами, виготовленими ТОВ «Екер».
На час звернення до суду з даним позовом витягів третьою особою-2 не отримано.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що внаслідок не виконання відповідачем вимог державного виконавця в частині надання витягу з земельного кадастру, процес примусового виконання рішення значною мірою ускладнюється, що, в свою чергу, призводить до порушення інтересів позивача, як стягувача у виконавчому провадженні.
За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до змісту п. 6 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України особа звертається до адміністративного суду за захистом права, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Відсутність порушеного права, що підлягає судовому захисту, є самостійною підставою для відмови в задоволені позову.
Захисту в судовому порядку підлягає порушене право або законний інтерес. При цьому, обґрунтування наявності такого права або інтересу, що підлягає судовому захисту, покладається на позивача.
В даному випадку своє порушене право позивач обґрунтовує тим, що внаслідок не можливості отримання органом виконавчої служби відповідної інформації з Державного земельного кадастру, позивач позбавлений можливості отримати належні йому кошти, які є предметом стягнення в рамках виконавчого провадження № 41539026.
Суд встановив, що відповідно до постанови відділу примусового виконання рішень від 27.08.2014 ВП № 41539026, на виконанні у третьої особи-2 перебуває виконавче провадження за виконавчим листом № 2-146, виданим 22.07.2011 Печерським районним судом міста Києва про стягнення солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» заборгованості за кредитним договором в розмірі 6 667 838,10 грн.
Стягувачем за вказаним виконавчим провадженням є ТОВ «Купер Прайс».
Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон 606-ХІV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частинами 1, 2 ст. 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).
Відповідно до ст. 6 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Статтею 89 Закону № 606-ХІV встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Аналізуючи вищевикладену статтю, суд приходить до висновку, що законодавцем надано державному виконавцю необхідні повноваження для належного виконання рішення суду в примусовому порядку.
При цьому, витребування інформації/документів, що необхідні для належного виконання рішення в примусовому порядку, є виключною компетенцією та дискреційним повноваженням органу виконавчої служби.
Саме по собі не надання відповідачем інформації з Державного земельного кадастру до органу виконавчої служби на вимогу останнього, хоч може були незаконним, проте прав та законних інтересів позивача, в даному випадку, не порушує. Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність охоронюваних законом прав або інтересів позивача, що були порушені діями/бездіяльністю відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський