Справа №668/7098/15-ц
Пров. №2/668/2016/15
12.11.2015 року Суворовський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді - Рєпіна К.К.,
при секретарі - Бірюкову А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживача та визнання недійсними кредитного договору, іпотечного договору, договору поруки та за позовом третьої особи ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа ОСОБА_1 про визнання недійсними іпотечного договору та договору поруки,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору, іпотечного договору, договору поруки та просив суд визнати недійсним кредитний договір № 0046/08/11/CL від 18.04.2008 року укладений між ним та АКБ «Форум», визнати недійсним іпотечний договір від 18.04.2008 року укладений між ОСОБА_2 та АКБ «Форум», скасувати запис № 7062439, що внесений 21.04.2008 року до Державного реєстру іпотек про обтяження іпотекою на користь АКБ «Форум» нежилого приміщення, розташованого за адресою: м.Херсон, вул. Карла Маркса,13, скасувати запис № 7056049, що внесений 18.04.2008 до Державного реєстру реєстру обтяжень нерухомого майна про обтяження забороною відчуження на користь АКБ «Форум» нежилого приміщення, розташованого за адресою: м.Херсон, вул. Карла Маркса,13 , визнати недійсним договір поруки від 18.04.2008 року, що укладений між ОСОБА_2 та АКБ «Форум».
ОСОБА_2 вступила у справу у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору пред'явивши позов до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа ОСОБА_1 про визнання недійсними іпотечного договору та договору поруки та просила суд визнати недійсним іпотечний договір від 18.04.2008 року укладений між ОСОБА_2 та АКБ «Форум», скасувати запис № 7062439, що внесений 21.04.2008 року до Державного реєстру іпотек про обтяження іпотекою на користь АКБ «Форум» нежилого приміщення, розташованого за адресою: м.Херсон, вул. Карла Маркса,13, скасувати запис № 7056049, що внесений 18.04.2008 до Державного реєстру реєстру обтяжень нерухомого майна про обтяження забороною відчуження на користь АКБ «Форум» нежилого приміщення, розташованого за адресою: м.Херсон, вул. Карла Маркса,13 , визнати недійсним договір поруки від 18.04.2008 року, що укладений між ОСОБА_2 та АКБ «Форум».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.04.2008 року між ОСОБА_1 та АКБ «Форум» було укладено кредитний договір, у відповідності до якого відповідач зобов'язався відкрити ОСОБА_1 кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування у розмірі 69300 доларів США строком до 17.04.2018 та встановленням плати за користування кредитом у розмірі 13% річних. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_2 та банком укладено договір іпотеки від 18.04.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в іпотеку банку нежиле приміщення, розташоване за адресою: м.Херсон, вул. К.Маркса, 13 та договір поруки від 18.04.2008 року, на підставі якого ОСОБА_2 зобов'язалася солідарно з ОСОБА_1 відповідати перед банком за виконання ним умов кредитного договору. Проте при укладенні кредитного договору Банком не дотримано вимоги цивільного законодавства, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.Так, у кредитному договорі відсутня істотна умова договору - його реальна ціна, вказана у договорі сума кредиту не відповідає його умовам, і вводить в оману ОСОБА_1 щодо вартості кредиту. Банк не повідомив ОСОБА_1 про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, умови договору є несправедливими , оскільки положення договору надають значну перевагу відповідачу, позбавляючи ОСОБА_1 значного обсягу прав, зокрема, несправедливими є умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору погашення кредиту та сплату відсотків у доларах США.
На підставі викладеного та зважаючи на те, що відповідно до приписів ч.2 статті 548 ЦК України, визнання недійсним кредитного договору є підставою для визнання недійсним укладених в його забезпечення іпотечного договору та договору поруки, позивач та третя особа з самостійними вимогами на предмет спору просили задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник ПАТ «Банк Форум» в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним, на попередніх судових засіданнях заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, приходить до наступного.
18.04.2008 року між ОСОБА_1 та АКБ «Форум» (правонаступником якого є ПАТ «Форум») було укладено кредитний договір, у відповідності до якого відповідач відкриває ОСОБА_1 кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування у розмірі 69300 доларів США строком до 17.04.2018 та встановленням плати за користування кредитом у розмірі 13% річних. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_2 та банком укладено договір іпотеки від 18.04.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в іпотеку банку нежиле приміщення, розташоване за адресою: м.Херсон, вул. К.Маркса, 13 та договір поруки від 18.04.2008 року, на підставі якого ОСОБА_2 зобов'язалася відповідати перед банком своїми коштами та всім своїм майном за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що сторони, підписавши спірний договір, встановили факт досягнення згоди між собою щодо всіх істотних умов кредитного договору.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, згідно статті 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як визначає п.3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
У даному випадку, наявність підписаного правочину свідчить про те, що обидва учасники бажали укласти правочин і, що зовнішній вираз волі відповідає внутрішній.
Крім того, законодавством України чітко врегульовані питання щодо недійсності угод (ст. 215-216 ЦК України).
Зокрема, відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Обставин, визначених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України при розгляді даної справи судом не встановлено.
Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Позивач та третя особа з самостійними вимогами щодо предмета спору, посилаються на порушення відповідачем умов ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», що на їх думку, є підставою для визнання кредитного договору недійсним.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Відповідно до положень зазначеного Закону, у разі ненадання даної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону, а саме у виді штрафу або відшкодування шкоди.
Однак, Законом України «Про захист прав споживачів» не передбачена можливість визнання кредитного договору недійсним у разі ненадання або надання неповної інформації про послуги.
Крім того, про отримання споживачем інформації про умови кредитування свідчить підпис ОСОБА_1 у кредитному договорі (п. 7.7. кредитного договору).
Посилання на те, що кредитний договір є несправедливим, не є підставою звільнення від виконання зобов'язань або відповідальності за їх порушення, оскільки позивач сам уклав кредитний договір з відповідачем на підставі вільного волевиявлення, і ставлячи підпис, вважав його справедливим.
Відповідно до ч.1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин вважається недійсним.
Крім того, відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.20 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», на відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
Проте, заявляючи вимоги про визнання договору недійсним як такого, що був укладений під впливом обману, позивач не надав суду достатніх доказів того, що в момент вчинення вказаного правочину представники відповідача навмисно ввели його в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання кредитного договору недійсним не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 548 ЦК України, недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.
У зв'язку з тим, що правові підстави для визнання недійсним кредитного договору відсутні, відповідно відсутні підстави для визнання недійсними іпотечного договору та договору поруки, а також скасування запису № 7062439, що внесений 21.04.2008 року до Державного реєстру іпотек та запису № 7056049, що внесений 18.04.2008 до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна.
Керуючись ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 203, 215-216,548, 626, 628,638 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживача та визнання недійсними кредитного договору, іпотечного договору, договору поруки - відмовити.
У задоволенні позову третьої особи ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа ОСОБА_1 про визнання недійсними іпотечного договору та договору поруки - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяОСОБА_3