Справа №668/12012/15-п
Пров. №3/668/2944/15
11.11.2015 року м. Херсон
Суддя Суворовського районного суду м. Херсона Валігурська Л.В.,
з участю секретаря Розум А.С., представника Херсонської митниці ДФС ОСОБА_1, представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона адміністративні матеріали в справі про порушення митних правил, направлені Херсонською митницею ДФС відносно:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого водієм ТОВ «Лемакс», Російська Федерація, зареєстрованого за адресою: Російська Федерація, м. Таганрог, Маріупольське шосе, 25 кв. 18, ІПН судом не встановлений,
за ч. 1 ст. 482 МК України, -
29.09.2015 р. до Суворовського районного суду м. Херсона надійшов протокол про порушення митних правил № 0639/50803/15 від 02.09.2015 р., складений відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 482 МК України.
Зі змісту протоколу вбачається, що 02.09.2015 р. о 14:35 годині, у зону митного контролю КПВВ «Каланчак» м/п «Скадовськ» Херсонської митниці ДФС, заїхав автомобіль марки «Hyundai Accent», реєстраційний номер В471HУ161, країна реєстрації транспортного засобу Російська Федерація, VIN X7MCF41GP7M117669, під керуванням громадянина України ОСОБА_3, який слідував із ВЕЗ «Крим» на материкову частину України. Згідно наявної інформації в ЄАІС та ПК «Інспектор 2006» останнє переміщення вищевказаного транспортного засобу було здійснено 20.09.2014 р. через п/п «Гоптівка-Нехотєєвка» в напрямку виїзду з митної території України.
Під час проведення митного огляду зазначеного транспортного засобу була виявлена маршрутна квитанція та квиток на паром від 02.09.2015 р. на автомобіль «Hyundai Accent», реєстраційний номер В471HУ161, а також маршрутна квитанція та квиток на паром порт Кавказ-порт Крим на ім'я ОСОБА_3 Зі слів ОСОБА_3 в'їзд на тимчасово окуповану територію України (АР Крим) був здійснений ним з території РФ порт «Кавказ» через паромну переправу в порт «Керч» в м. Керч ВЕЗ «Крим».
Дії ОСОБА_3 митним органом кваліфіковані за ч. 1 ст. 482 МК України.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, що враховуючи положення ст. 526 МК України не є перешкодою розгляду справи за його відсутності.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в судовому засіданні з обставинами, викладеними у протоколі про порушення митних правил не погодився, зазначив, що відповідальність за вчинення митного правопорушення, передбаченого ст. 482 МК України настає лише у випадку переміщення або вчинення дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України поза митним контролем, товарів чи транспортних засобів комерційного призначення, проте транспортний засіб «Hyundai Accent» під керуванням ОСОБА_3, ані товаром, ані транспортним засобом комерційного призначення не являється, а є транспортним засобом особистого користування. Вважає, що ОСОБА_3 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за зазначеною статтею.
Просив справу про порушення митних правил закрити за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.
Представник Херсонської митниці ДФС ОСОБА_1 пояснила, що протиправні дії ОСОБА_3 полягали у переміщенні ним, на територію ВЕЗ «Крим» поза митним контролем без виконання митних формальностей через тимчасово закритий пункт пропуску «Керч» автомобіля «Hyundai Accent», реєстраційний номер В471HУ161, який у відповідності до положень МК України прирівнюється до категорії товарів. У зв'язку із цим просила ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 482 МК України та накласти відповідне стягнення.
Суд заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, дійшов до наступних висновків.
За твердженням Херсонської митниці ДФС протиправні дії ОСОБА_3 полягають в переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування органу доходів і зборів, і без виконання митних формальностей, товару - автомобіля «Hyundai Accent».
Згідно ч. 1 ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до ст. 489 МК України судом при розгляді справи про правопорушення митних правил підлягають з'ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення (тобто час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, під час складання протоколу встановленню підлягали всі обов'язкові складові вчиненого митного правопорушення.
Проте, під час складання протоколу, інспектор, обґрунтовуючи свої висновки, послався на ст. 4 МК України, відповідно до п. 57 якої товаром є будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередач.
Відповідно до п. 58 ч. 1 ст. 4 МК України транспортними засобами являються транспортні засоби комерційного призначення та особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі.
В свою чергу згідно п. 60 ч. 1 ст. 4 МК України транспортними засобами особистого користування вважаються наземні транспортні засоби відповідних товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування.
Таким чином, виходячи із аналізу вищезазначених норм Митного кодексу України, вважаю, що законодавцем чітко розмежовано поняття «товару» та «транспортного засобу особистого користування», яким, враховуючи обставини перетину кордону та реєстрація права власності на території Російської Федерації) фактично і являється транспортний засіб «Hyundai Accent», реєстраційний номер В471HУ161, а тому до категорії товарів віднесений не може бути. Отже в даному випадку відсутній предмет правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 482 МК України, який в даному випадку є невід'ємною складовою об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_3 правопорушення.
В свою чергу об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 482 МК України полягає у вчиненні декількох різних за своєю сутністю дій, а саме: у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення …
В свою чергу у протоколі №0639/50803/15 від 02.09.2015 р., складеному відносно ОСОБА_3 дії останнього належним чином не встановлені, оскільки з його змісту вбачається, що ОСОБА_3 одночасно вчинив як «переміщення», так і «дії, спрямовані на переміщення» товарів через митний кордон України поза митним контролем і без виконання митних формальностей.
Зазначена обставина, враховуючи практику Європейську суду з прав людини є недопустимою під час складення протоколів про порушення митних правил, оскільки порушує право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на захист, так як в цей момент ця особа, має чітко розуміти, у вчиненні якого правопорушення вона обвинувачується, і мати можливість захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. Наведений висновок кореспондується з п. п. 82, 83 Рішення Європейського суду у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08.06.1976 р., п. 55 Рішення у справі «Гурепка проти України» від 06.09.2005 р., п. 38 Рішення у справі «Менаріні проти Італії» від 27.09.2011 р., відповідно до яких термін «кримінальне правопорушення», що міститься у ст. 2 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), має автономне значення і охоплює суворі за своїми наслідками види адміністративних стягнень, до яких належать адміністративний арешт та значні адміністративні штрафи, які фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції, а справи щодо їх застосування в силу суворості таких санкцій за суттю є кримінальними.
Отже, протокол про порушення митних правил є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення. Тому надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Вважаю, що об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_3 правопорушення, органом ДФС належно не встановлена.
У відповідності до ст. ст. 9 КУпАП та ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Виходячи із змісту ч. 1 ст. 482 МК України, суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю у особи вини у формі умислу.
Адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 10 КУпАП визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
З роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України №8 від 03.06.2005 р. вбачається, що особи, що вчиняють контрабанду та порушують митні правила, посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, внаслідок чого завдають шкоду економіці держави, її культурній спадщині, здоров'ю населення та громадській безпеці, сприяють розширенню тіньового сектора економіки.
Із пояснень представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, письмових пояснень ОСОБА_3 під час складення протоколу про порушення митних правил вбачається, що останній умислу на переміщення поза митним контролем, без проходження митних формальностей не мав, а зробив це лише через необізнаність із діючим законодавством. Під час проходження митного огляду добровільно видав документи, що підтверджували факт переміщення з порту «Кавказ» до порту «Керч», що в судовому засіданні ніким не заперечувалось.
Матеріали справи про порушення митних правил доказів на підтвердження завдання ОСОБА_3 під час переміщення поза зоною митного контролю будь-якої шкоди, не містять. Так само матеріали справи не містять і жодних даних для висновку про те, що ОСОБА_3 умисно вчинив діяння, що ставиться йому у вину.
Отже, наявність суб'єктивної сторони в діях ОСОБА_3 свого підтвердження також не знайшла.
З матеріалів про порушення митних правил вбачається, що висновок про вчинення ОСОБА_3 порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 482 МК України ґрунтується, в тому числі, на твердженні про те, що в ході прикордонного контролю, який він проходив на час інкримінованих йому дій, було встановлено, що він незаконно перетнув Державний кордон України поза місцем розташування прикордонного пункту пропуску та поза місцем розташування митного органу з посиланням на дані протоколу про адміністративне правопорушення, складеного співробітником прикордонної служби, копія якого міститься в матеріалах справи.
Проте, постанова суду, якою була б встановлена доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаних дій, у матеріалах справи відсутня, та під час розгляду справи до суду не надана, що дає підстави суду зробити висновок про необґрунтованість зазначеного твердження.
Крім того, виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 482 МК України, відповідальність за цією статтею несе особа, яка здійснила певні дії, пов'язані з перетинанням митного кордону України (який відповідно до ст. 10 МК України збігається з державним кордоном України).
Як зазначено у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 р. за №424-р «Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю», на яке міститься посилання у протоколі відносно ОСОБА_3, у зв'язку із загостренням ситуації в Автономній Республіці Крим, що призводить до неможливості провадження подальшої діяльності в них та перешкоджає здійсненню передбачених законодавством України видів державного контролю під час перетинання державного кордону, прийнято рішення тимчасово закрити пункти пропуску та пункти контролю за переліком згідно з додатком. Наказом Міністерства інфраструктури України від 16.06.2014 р. №255 «Про закриття морських портів» морський порт Керч закрито до відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території АР Крим.
При цьому, як вказано у протоколі, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 року за №535 «Про реорганізацію деяких територіальних органів Міністерства доходів і зборів» було прийнято рішення реорганізувати Кримську та Севастопольську митниці Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до Херсонської митниці Міністерства доходів і зборів із зобов'язанням Херсонської митниці забезпечити виконання функцій, що покладалися на зазначені митниці.
Отже, є підстави вважати, що ОСОБА_3, пред'явивши транспортний засіб для здійснення митного контролю та митного оформлення в'їзду на територію України з вільної економічної зони «Крим» у КПВВ «Каланчак», діяв у відповідності з положеннями наведених нормативних актів.
При цьому слід також враховувати, що Конституцією України та положеннями Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожному громадянину України гарантується безперешкодне право повернутися в Україну.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу - окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.
Враховуючи викладене, на думку суду, проходження ОСОБА_4 митного контролю у порту «Керч» не було викликано його умисними діями, оскільки не залежало від його волі, так як до цього призвели наведені вище обставини, пов'язані з окупацією території АР Крим.
Частиною 1 ст. 527 МК України визначено, що однією з постанов, яку може бути винесено у справі про порушення митних правил, є постанова про закриття провадження у справі (зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення).
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_3Ю, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 482 МК України у зв'язку із чим провадження у справі про порушення митних правил у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ч. 1 ст. 527 МК України підлягає закриттю через відсутність в діях ОСОБА_4 складу правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, ст. ст. 527-529 МК України, суд, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 482 МК України закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Автомобіль марки «Hyundai Accent», реєстраційний номер В471HУ161, країна реєстрації транспортного засобу Російська Федерація, VIN X7MCF41GP7M117669, вилучений на підставі протоколу про порушення митних правил № 0639/5080315 від 02.09.2015 р. повернути ОСОБА_3.
Оригінал довіреності від 31.08.2015 р. №61АА3783644 від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_3 на право керування та розпорядження автомобілем марки «Hyundai Accent», реєстраційний номер В471HУ161, країна реєстрації транспортного засобу Російська Федерація, VIN X7MCF41GP7M117669 - повернути ОСОБА_3, долучивши до матеріалів копію вищевказаної довіреності.
Постанова судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона.
Суддя: Л.В. Валігурська