Рішення від 09.12.2010 по справі 2-6/2010

Тростянецький районний суд Сумської області

м. Тростянець, вул. Миру, 9, 42600, (05458) 5-11-72

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року Тростянецький районний суд Сумської області

в складі: головуючої судді - Литовченко Н.О.

при секретарі - Бабковій Я.О.

за участю представника позивача адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тростянець цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в своїх інтересах та за дорученням в інтересах доньки ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що 13.11.2007 року в ході судового засідання по цивільній справі №2-512/2007р., в якій приймали участь сторони, ОСОБА_4 голосно, в присутності осіб, що брали участь у справі, заявила наступне: «Ваша донька - проститутка, вкрала дитину та привезла вам няньчити». Також, як стверджував 02.04.2008 року ОСОБА_5, в ході судового розгляду цивільної справи за її позовом до ОСОБА_4 про захист честі і гідності, який залишено без розгляду, в ході того ж засідання 13.11.2007 року після того, як головуючий по справі суддя Жаворонок В.П. перепитав: «Як викрала?», він встав та заявив: «Викрала сина у свого чоловіка і привезла його до баби няньчити». Позивачка вважає, що такі твердження відповідачів завдають їй, як матері образи, принижують її честь та гідність та завдають образи її доньці ОСОБА_3

Вона вважає, що її доньку безпідставно звинувачено у зайнятті проституцією та у викраденні дитини. Внаслідок пережитого від таких слів стресу позивачка вимушена була приймати ліки, докладати додаткових зусиль для відновлення душевного спокою. Позивачка вважає, що їй завдано психічної травми, а метою розповсюдження неправдивих відомостей було бажання спотворити серед оточуючих образ та заплямувати честь, гідність і репутацію її доньки та завдати шкоди її честі і гідності.

Позивачка просила суд визнати поширену відповідачами інформацію такою, що не відповідає дійсності, є завідомо неправдивою, образливою та такою, що принижує честь і гідність її та її доньки ОСОБА_3 та стягнути з відповідачів на її користь та на користь її доньки по 1350грн. з кожного на відшкодування завданої моральної шкоди та судові витрати, та зобов'язати відповідачів вибачитися перед нею та донькою.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулися до суду в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6 з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що 13.11.2007 року при закінченні судового засідання по цивільній справі №2-512/2007р., в якій приймали участь сторони, виник інцидент, який був спровокований ОСОБА_2, яка заявила і стверджувала, що запах у будинку по вул.Свердлова,50, де проживає їхня родина, через їхню малолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому саме через цей запах вони не можуть належним чином користуватися будинком. Окрім того, ОСОБА_2 стверджувала, що ОСОБА_6 не рідна донька ОСОБА_5, так як він нібито «підібрав дружину вже з дитиною».

Позивачі вважають, що дані твердження спростовуються свідоцтвом про шлюб позивачів, свідоцтвом про народження доньки та довідкою лікаря, є фактично образою для них, зачіпають їх та їхньої доньки честь, гідність та завдають моральної шкоди, вони вимушені докладати додаткових зусиль для організації свого життя, пояснювати знайомим та рідним обставини інциденту та вимушені були звернутися до суду за захистом своїх прав.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 просили суд визнати розповсюджену ОСОБА_2 інформацію такою, що не відповідає дійсності, ганьбить їх та їхньої доньки честь та гідність, зобов'язати відповідачку вибачитись перед ними та стягнути з відповідачки на їхню користь по 1500грн. у відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що 13.11.2007 року наприкінці судового засідання по цивільній справі за спором між нею та відповідачами з приводу усунення перешкод в користуванні власністю та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в присутності головуючого судді та секретаря судового засідання, двох адвокатів, ОСОБА_4 заявила наступне: «Ваша донька - проститутка, вкрала дитину та привезла вам няньчити». Ці слова завдали їй глибокої образи, вона навіть захворіла, повідомила про цей інцидент доньці, яка вимушена була приїхати з Іспанії та забрала онуку, яка на той час проживала разом з нею та дідусем. Її донька ОСОБА_3 не займається проституцією та не викрадала доньку у батька, а тому такі слова для неї та доньки є образливими, завдають шкоди їх честі та гідності та моральної шкоди. Чи казав того дня такі ж слова ОСОБА_5, вона не чула, але він сам заявив про це під час судового засідання по цивільній справі за аналогічним позовом її до відповідачів, який судом було залишено без розгляду. Щодо пред'явленого до неї позову, то вона його не визнає, оскільки вважає, що не наносила відповідачам та їхній доньці образ та моральної шкоди не завдавала, про енурез у доньки ОСОБА_5 сказала зі слів її бабусі.

Представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позивачкою вимоги підтримав та пояснив, що наприкінці судового засідання 13.11.2007 року в залі суду між сторонами дійсно виникла суперечка, в ході якого ОСОБА_2 сказала, що неприємний запах в будинку ОСОБА_5 може бути від їхньої доньки, на що ОСОБА_4 сказала: «Ваша донька - проститутка, вкрала дитину та привезла вам няньчити». Після цього в залі здійнявся галас і хто що казав - було незрозуміло. Після таких образ ОСОБА_2 лікувалася, при телефонній розмові її донька ОСОБА_3 також висловила своє обурення на такі слова, що й потягло звернення до суду.

ОСОБА_3, в інтересах якої заявлено первісний позов, до суду не з'явилася, хоча судом її явка для дачі особистих пояснень визнавалася обов'язковою. На адресу суду надійшло факсимільне повідомлення від її імені про неможливість прибуття до суду, при цьому її підпис належним чином не завірений.

Відповідачка, за зустрічним позовом позивачка ОСОБА_5 пред'явлений до неї позов не визнала та пояснила, що не називала ОСОБА_3 проституткою, а лише сказала, що вона без дозволу батька - іноземця привезла доньку няньчити до своїх батьків. Про це їй та її чоловікові особисто казала ОСОБА_3 того літа, коли привезла доньку з-за кордну, вони на той час товаришували та спілкувалися. Свій зустрічний позов вона підтримала повністю та пояснила, що ОСОБА_2 висловила на адресу її доньки неправдиві відомості брутальними виразами, але їхня донька не страждає на енурез, про що вони надали довідку, а народилася донька у них через тривалий час після укладання шлюбу, а тому і відомості про те, що чоловік «підібрав її з дитиною», є неправдивими та образливими.

ОСОБА_5 пред'явлений до нього позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_3 сама казала йому та його дружині в розмові, що привезла дитину до батьків без дозволу чоловіка. Заявлений ним та дружиною позов підтримав та пояснив, що їхня донька народилася в шлюбі, не хворіє на енурез, а тому такі слова ОСОБА_2 зачіпають честь та гідність та завдають їм моральної шкоди.

Представник відповідачів, позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_7 в судовому засіданні заявлений його довірителями позов підтримав та пояснив, що суперечка в залі розпочалася з образливих слів ОСОБА_2 на адресу доньки ОСОБА_5 про неприємний запах в будинку, потім почався галас та щось розібрати було неможливо, а тому відтворити обставини тієї події важко. Його довірителі не заперечують, що казали про привезення донькою ОСОБА_2 до неї дитини без дозволу батька, але про це вони почули від самої ОСОБА_3 при особистому спілкуванні.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно матеріалів цивільної справи №2-39/2008р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_4 від себе та в інтересах малолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, які були залишені судом без розгляду за заявами позивачів, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, має доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка після укладання шлюбу з громадянином ОСОБА_9 має прізвище ОСОБА_3. Її онука, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою ОСОБА_9.

Згідно матеріалів цивільної справи №2-39/2008р., ОСОБА_5 та ОСОБА_11 уклали шлюб 23.12.1995 року, а 12.04.1997 року у них народилася донька ОСОБА_6. В матеріалах даної справи також мається довідка дитячої консультації Тростянецької ЦРЛ про те, що ОСОБА_6 не перебуває на «Д» обліку з приводу енурезу.

Згідно матеріалів цивільної справи №2-2/2010р. за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_12, третя особа ОСОБА_13 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої руйнуванням та псуванням житлового будинку, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про зобов'язання перенесення господарських будівель та споруд та заборону користування вигрібною ямою, літнім душем та стягнення моральної шкоди, 13.11.2007 року дійсно відбулося судове засідання в даній справі, але в протоколі судового засідання будь-яких даних про висловлювання сторін на адресу один одного, про які вони заявляють в своїх позовних вимогах про захист честі та гідності, не зафіксовано.

ОСОБА_2 21.08.2008 року подала зауваження на цей протокол, але дані про розгляд зауважень в справі відсутні.

Як пояснив в судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_12, в судовому засіданні ОСОБА_13 казала, що їх донька проститутка, вкрала дитину та привезла до них няньчити.

До показів цього свідка суд ставиться критично, оскільки він є чоловіком та батьком позивачок, в судовому процесі, де нібито були виказані такі слова, брав участь як сторона, а тому фактично є зацікавленою в даній справі особою.

Відповідно до ч.3 ст.277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Як зазначено в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Сторони стверджують, що недостовірна інформація, поширена ними один про одного, була висловлена ними в ході судового засідання 13.11.2007 року по цивільній справі №2-2/2010р., де вони є сторонами, в протоколі судового засідання будь-які записи про ці висловлювання відсутні.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 не довела, що ОСОБА_4 розповсюдила інформацію про те, що її донька займається проституцією, оскільки ОСОБА_4 цей факт категорично заперечує, а єдиний свідок, що підтверджує даний факт, є чоловіком позивачки та рідним батьком особи, в інтересах якої подано позов та суд до його свідчень ставиться критично. Щодо висловлювання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про ввезення онуки ОСОБА_2 ОСОБА_10, яка є громадянкою ОСОБА_9, на територію України без дозволу батька, то відповідачі на обґрунтування цих відомостей посилаються на слова позивачки ОСОБА_3, яка на виклик суду для дачі особистих пояснень так і не з'явилася, хоча її участь у судовому засіданні судом визнавалася обов'язковою. Подані ж позивачкою ОСОБА_2 документи цих даних не спростовують та не доводять їх недостовірність.

Інформація, висловлена ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_4В, та ОСОБА_5, щодо якої вони звернулися з позовом, стосувалася неприємного запаху в будинку ОСОБА_5, а підставою спору в цивільній справі №2-2/2010р. було саме псування та руйнування будинку ОСОБА_5 через каналізаційні споруди в господарстві ОСОБА_2.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, не підлягають розгляду судами позови про захист честі, гідності та ділової репутації, приниження яких відбулося внаслідок давання показань свідками, а так само іншими особами, які брали участь у справі, відносно осіб, які брали участь у справі, якщо наведена в них інформація була доказом у справі та оцінювалась судом при ухваленні судового рішення, оскільки нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів. Вказана вимога по суті означала б вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у раніше розглянутій справі. Якщо ж недостовірну інформацію було поширено в ході розгляду іншої справи зазначеними вище учасниками процесу відносно інших осіб, які не були учасниками процесу, то ці особи, якщо вони вважають що така інформація порушує їх особисті немайнові права, вправі звернутися до суду за захистом своїх прав у порядку, порядку, передбаченому процесуальними кодексами.

За таких обставин суд не вважає дану інформацію такою, що принижує честь та гідність позивачів та їхньої доньки, до відома якої з їх же слів вони таку інформацію навіть не доводили, та не завдає їм моральної шкоди.

Щодо тверджень позивачів за зустрічним позовом про висловлювання ОСОБА_2 на їхню адресу про те, що ОСОБА_5 «підібрав її (тобто ОСОБА_4В) з дитиною», суд також вважає, що позивачі не довели розповсюдження відповідачкою таких відомостей, оскільки жодними доказами цей факт не підтверджується, а сама ОСОБА_2 цей факт заперечує.

При таких обставинах, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши всі наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку їх необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст.277 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

Суддя

Попередній документ
53634282
Наступний документ
53634284
Інформація про рішення:
№ рішення: 53634283
№ справи: 2-6/2010
Дата рішення: 09.12.2010
Дата публікації: 26.11.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тростянецький районний суд Сумської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (15.11.2010)
Результат розгляду: повернуто скаргу
Дата надходження: 05.02.2009
Предмет позову: розподіл спільного майна подружжя