Справа № 22-а- 23822/08 Головуючий у першій інстанції:Сауляк Ю.В.
Доповідач: Зайцев М.П.
08 вересня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Зайцева М.П.
суддів: Мамчура Я.С., УсенкаВ.Г.
при секретарі Сидоренко Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок пенсії та визнання дій неправомірними, -
25 березня 2008 року ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі -ГУПФУ у Вінницькій обл.) про забов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії за вислугу років з урахуванням надбавок запроваджених після його звільнення в запас, передбачених Указами Президента України від 14 липня 1999 року №847/99, від 23 лютого 2002 року №173/2002, від 05 травня 2003 року №389/2003, а також із врахуванням премії у розмірі 33%, що передбачена Укразами Президента України від 14.07.1995р. №615, від 04.10.1996р. №923 та Постановою КМУ №820 від 22.05.2000р.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2008 року у задоволенні позову відмовлено повністю у зв'зку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду, відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог мотивуючи це тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме що суд не зважив що до засідання суду 14 квітня 2008 року позивач не знав про пропущений строкзвернення до адміністративного суду, та може підтвердити що звертався 02.02.2005 року до Львівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, а також звертався до ГУПФУ у Вінницькій області на що отримував відмови з різних причин.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом у справі встановлено, що позивач дійсно проходив військову службу помічником начальника технічної служби окремого автомобільного батальйону військової частини А1461 міста Львова. Наказом Командувача військами Західного оперативного командування від 14 травня 1998 року №026-ПМ він був звільнений з військової служби у запас по пункту 46 підпункту «В» за станом здоров'я, а з 9 червня 1998 року виключений із списків особового складу військової частини.
В своєму позові ОСОБА_1 зазначив, що з 1998 року по 2005 рік неодноразово вносилися зміни до чинного законодавства, які суттєво вплинули на розмір пенсії військовим пенсіонерам, але відповідачем не були здійснені відповідні перерахунки пенсії позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, при призначені пенсії позивачеві, до його грошового забезпечення увійшли посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за військову службу, окрім 33,3% премії, що повністю узгоджується із ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (далі - Закон). За Законом до суми пенсії мають враховуватись лише додаткові види грошового забезпечення, які мають характер надбавок.
Також встановлено, що з 1 січня 2005 року відповідно до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 15 червня 2004 року № 1769-ІV, ОСОБА_1 було перераховано пенсію з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та з урахування 50 відсотків перерахованої пенсії, а з 1 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії.
В судовому засіданні представником ГУПФУ у Вінницькій області -Уманцем В.А. було заявлено клопотання, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позову у зв'язку з пропущенням ним строку для звернення до адміністративного суду, відповідно до ст. 99 КАС України.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому Кодексом.
Позивач в судовому засіданні не надав суду переконливих доказів поважності причин по яким було пропущено строк для звернення до суду.
Згідно ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Виходячи з наведеного судом першої інстанції встановлено, що позивач знав про пропущення свого права, але у встановлений строк не звернувся до суду з позовом.
В своїй апеляційній скарзі позивач підтверджує, що вбачав в діях відповідача порушення своїх прав коли звертався 02.02.2005 року до Львівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, а також звертався до ГУПФУ у Вінницькій області на що отримував відмови з різних причин, а отже міг звернутись до суду раніше.
ОСОБА_1 знаючи про причини відмови в задоволенні його позову в суді першої інстанції не просить суд апеляційної інстанції поновити строк апеляційного оскарження, відповідно до вимог ст. 186 КАС України.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга позивача повинна бути залишена без задоволення, а постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2008 року - без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 100, 186, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України в порядок, строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 14 вересня 2009 року.
Справа № 22-а- 23822/08 Головуючий у першій інстанції:Сауляк Ю.В.
Доповідач: Зайцев М.П.
(вступна та резолютивна частини)
08 вересня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Зайцева М.П.
суддів: Мамчура Я.С., УсенкаВ.Г.
при секретарі Сидоренко Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок пенсії та визнання дій неправомірними, -
В зв'язку зі складністю справи, відповідно до вимог ст. ст. 158, 160 КАС України суд оголошує вступну та резолютивну частину ухвали.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 186, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України в порядок, строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: